Рішення № 61588212, 21.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016Справа №910/12708/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Якуб Г.О., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12708/16, розгляд справи призначено на 31.08.2016.

31.08.2016 представник позивача у судове засідання з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/12708/16 від 14.07.2016, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/12708/16 від 14.07.2016 позивач виконав.

Представник відповідача 31.08.2016 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/12708/16 від 14.07.2016 відповідач не виконав.

31.08.2016 представником позивача у судовому засіданні було подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши у судовому засіданні 31.08.2016 клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, суд вищезазначене клопотання задовольнив.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача, неподання відповідачем витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 21.09.2016.

19.09.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 21.09.2016 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2016 не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 430171/1юр (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. п. 9, 10 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі.

Відповідно до п. 31 Договору він укладається на строк до « 01» жовтня 2015 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Позивач зазначає суду про те, що свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, в свою чергу, відповідач порушив умови Договору та з 01.11.2014 своєчасно не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2016 складає 10 867,99 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовід регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 2 Правил централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктом 18 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Згідно п.п. 2 п. 17 Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

В якості доказів наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором, позивач надав суду копії наступних документів:

- рахунок-фактура № 430171/1юр від 30.11.2014 на суму 751,98 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СФ-000264 від 31.12.2014 на суму 908,77 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 01 від 31.01.2015 на суму 943,24 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 02 від 28.02.2015 на суму 1 048,07 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 03 від 31.03.2015 на суму 1 038,56 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 04 від 31.04.2015 на суму 249,82 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 10 від 31.10.2015 на суму 670,11 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 11 від 30.11.2015 на суму 780,44 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 12 від 31.12.2015 на суму 985,98 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 01 від 31.01.2016 на суму 1 580,50 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 02 від 29.02.2016 на суму 955,85 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 03 від 31.03.2016 на суму 880,55 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № 430171/1юр - 04 від 30.04.2016 на суму 74,12 грн, з урахуванням ПДВ.

Таким чином, позивачем було надано суду копії рахунків-фактур на підтвердження споживанням відповідачем послуг з централізованого опалення на загальну суму 10 867,99 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача.

Таким чином, враховуючи, те що наявними у матеріалах справи документами підтверджується факт надання відповідачу послуг з централізованого опалення позивачем за Договором на суму 10 867,99 грн, а відповідачем іншого суду доведено не було, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 10 867,99 грн.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 7 706,13 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 1 611,58 грн та 3% річних в розмірі 257,39 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 14 Договору за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі, встановлену законом.

Вказаним пунктом Договору не визначений розмір пені, який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача, в разі порушення відповідачем умов Договору.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення з відповідача суми пені, з урахуванням умов Договору та Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та приписів Господарського кодексу України в частині періоду нарахування пені, та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку вказаного показника.

Таким чином, за розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1 618,76 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. (п. 1.2, 1.3, 1.4 Постанови).

Таким чином, враховуючи наявність факту порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, доданого позивачем до позовної заяви, та встановлено, що позивачем допущено помилку при визначенні розмірів вказаних показників.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, підлягають 3% річних в розмірі 33,53 грн та інфляційні втрати в розмірі 404,29 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу, в загальному розмірі 20 443,09 грн, підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 924,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02139, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 28, офіс 20; ідентифікаційний код: 37739041) заборгованість в розмірі 10 867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 99 коп., пеню в розмірі 1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн 76 коп., інфляційні втрати в розмірі 404 (чотириста чотири) грн 29 коп., 3% річних в розмірі 33 (тридцять три) грн 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02139, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 28, офіс 20; ідентифікаційний код: 37739041) витрати по сплаті судового збору в розмірі 871 (вісімсот сімдесят одна) грн 26 коп.

Повне рішення складено 26.09.2016.

Суддя О.В. Нечай