Рішення № 61588079, 20.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.2016 Справа № 907/279/16

за позовом Іршавської міської ради Закарпатської області, м.Іршава

до відповідача публічного акціонерного товариства Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м.Іршава

за участі у справі у якості третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м.Іршава

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

Колегія суддів у складі: головуючого судді Васьковського О.В., суддів Ремецькі О.Ф., Йосипчук О.С.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов.№02-24/612 від 13.05.16), ОСОБА_2- адвокат (ордер серії ЗР№25661 від 25.04.16, дог. про надання пр.доп. від 03.03.16, свідоцтво про право заняття адв.діяльн. №21/524 від 10.06.2006 року.), ОСОБА_3 (дов.№02-24/606 від 13.05.16)

від відповідача ОСОБА_4 (дов.від 17.05.16)

від третьої особи - ОСОБА_4 (дов.від 17.05.16)

СУТЬ СПОРУ: розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року посвідченого нотаріусом за реєстровим №1456 та повернення земельної ділянки кадастровий №2121910100:06:009:0035, площею 2,9455 га, поштова адреса: Іршавський район, м.Іршава, вул. Федорова,33, у власність територіальної громади м.Іршава (у комунальну власність).

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що за відповідачем тривалий час рахується прострочена заборгованість у сумі 203067,80 грн. Таким чином, відповідач, всупереч умовам договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року та умовам укладеної між сторонами мирової угоди, яка затверджена 16.04.13 господарським судом Закарпатської області, не виконав умов щодо повної оплати вартості земельної ділянки у визначених договором термін, що є підставою для його розірвання.

Позивач вказує, що у звязку з невиконанням відповідачем положень мирової угоди, звернувся до органу ДВС, однак заходи, які вживались державним виконавцем не дали результатів, оскільки кошти на рахунку у відповідача відсутні. Також, позивач стверджує, що ознайомившись з експертним висновком щодо оцінки вартості спірної земельної ділянки, вбачає перспективу відчуження земельної ділянки, оскільки іншого майна, на яке можна звернути стягнення немає, тому з метою захисту бюджетних інтересів територіальної громади м.Іршава звернувся до господарського суду Закарпатської області з даним позовом.

Позивач, посилаючись на умови розділу 4 договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року та ч.2 ст.654 Цивільного кодексу України, у звязку з невиконанням умов договору вказує, що є підстави для розірвання вказаного договору та повернення земельної ділянки у комунальну власність - власність територіальної громади м.Іршава.

09.06.16 позивач, подав лист управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської області в якому вказується, що на даний час борг відповідача складає 335981,00 грн. Згідно поданого позивачем акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2008 року 01.05.2016 року станом на 01.05.16 заборгованість складає 158635,70 грн.

Відповідач, у поданому відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує, вказує, що відповідачем здійснено повний розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року, згідно умов затвердженої господарським судом мирової угоди згідно ухвали суду від 16.04.13. Так, відповідач стверджує, що на виконання умов мирової угоди відповідачем сплачено суму 203067,80 грн. та ТОВ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 проведено оплату на суму 25000,00 грн., що загалом становить суму 228067,80 грн. заборгованості , яка була встановлена судом, згідно ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.04.13 про затвердження мирової угоди.

Відтак, відповідач, посилаючись на ст.35 Господарського процесуального кодексу України вказує, що з огляду на повне виконання зобовязань щодо оплати вартості земельної ділянки та сплату заборгованості згідно договору, розмір якої встановлено судом, просить відхилити доводи позивача про наявну заборгованість у сумі 335981,00 грн., та в цілому відмовити у задоволенні позову, а також скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.16..

Третя особа письмові пояснення по суті позову не подала.

У судовому засіданні 02.09.16 у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія встановила:

19.01.2007 року рішенням VІІ сесії V скликання Іршавською міською радою погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території м.Іршава, вул. Федорова,33, що знаходиться в постійному користуванні у ВАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 та вирішено продати земельну ділянку площею 2,9455 га, яка знаходиться на території м.Іршава, вул. Федорова,33 для обслуговування виробничої бази.

На підставі вказаного рішення 18.04.2007 року між позивачем (продавець за договором) та відповідачем (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі договір), згідно п.1.1 якого продавець продає (передає за плату у власність), а покупець купує (приймає у власність і оплачує) земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями, сервітутами розташованої за адресою: м.Іршава, вул. Федорова,33 Закарпатської області, загальною площею 2,9455 га, згідно плану земельної ділянки, що додається; кадастровий номер земельної ділянки 2121910100:06:009:0035. Вказаний договір посвідчено нотаріально 18.02.2007 року та зареєстровано у реєстрі за №1456.

Відповідно до п.1.7 договору на земельній ділянці розташований обєкт нерухомості-комплекс, який належить покупцю ВАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Іршавською міською радою 17.11.2006 року.

Згідно п.2.1 договору продаж ділянки здійснюється по ціні земельної ділянки відповідно до експертно-грошової оцінки, визначеної ТОВ «Експерт» 26.12.2006 року, погодженої рішенням VІІ сесії V скликання Іршавської міської ради від 19.01.2007 року і яка становить 708340,00 грн. без урахування ПДВ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно умов договору (п.2.2) становить 786765,00 грн.

Пунктом 2.3. договору визначено, що оплату за продану земельну ділянку, відповідно рішення VІІ сесії V скликання Іршавської міської ради від 19.01.2007 року, покупець зобовязується сплатити шляхом перерахування грошей на рахунок продавця в слідуючому порядку: перший внесок у розмірі 30% від загальної суми продажу, а саме - 212502,00 грн. до 31.06.2007 року, а решту суми (495838 грн.) оплачувати рівними частинами по 99167,60 грн. щорічно протягом пяти років, починаючи з 2008 року, до 01 грудня кожного поточного року.

Так, згідно п.6.1. договору обовязок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі та отримання Державного акту на право власності на землю.

Відповідач свої зобовязання взяті на себе за договором щодо повної оплати вартості земельної ділянки не виконав, у звязку з чим за позовом Іршавської міської ради господарським судом Закарпатської області 19.02.2013 року порушено провадження у справі №907/171/13-г про стягнення залишку заборгованості за Договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 р. у сумі 228067,80 грн.

У ході судового розгляду по справі №907/171/13-г, господарським судом Закарпатської області винесено ухвалу від 16.04.13 про затвердження мирової угоди, яка укладена між Іршавською міською радою Закарпатської області в особі міського голови ОСОБА_5, що діє на підставі рішення І-ї сесії VІ-го скликання Іршавської міської ради від 10 листопада 2010 року за №1 (кредитор) з однієї сторони і Публічним акціонерним товариством „Іршавським автотранспортним підприємством 12143 в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту (боржник) з другої сторони.

Згідно умов п.1 вказаної мирової угоди, боржник зобов'язується погасити заборгованість у розмірі 228067,80 (двісті двадцять вісім тисяч шістдесят сім гривень 80 копійок) грн. у строки та в порядку, згідно графіку, який зазначено у Додатку №1 до даної мирової угоди, який є невід'ємною його частиною.

Пунктом 2 мирової угоди визначено, що боржник погашає заборгованість шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок Кредитора: розрахунковий рахунок 31517943700105 в ГУ ДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРПОУ 35443553, код платежу 33010400.

Дана мирова угода між Кредитором та Боржником є чинною з моменту її затвердження господарським судом Закарпатської області і укладена на термін до 30.06.2014 року (п.3 мирової угоди).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав умови морової угоди. Згідно довідки Іршавської міської ради від 25.04.2016 р. №02-25/540 борг відповідача станом на 25.04.2016 року становить 203067,80 грн. Позивач у позовній заяві посилається як на підставу розірвання договору факт наявної заборгованості у сумі 203067,80 грн., згідно умов мирової угоди.

Матеріалами справи підтверджується сплата суми 25000,00 грн. третьою особою, згідно платіжного доручення №55 від 30.05.13 на суму 18000,00грн., №196 від 28.03.13 на суму 2000,00 грн., №202 від 03.09.13 на суму 2000,00 грн., №203 від 05.09.13 на суму 2000,00 грн., №214 від 10.09.13 на суму 1000,00 грн.

Позивач враховує суму 25000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за земельну ділянку, яка була сплачена третьою особою на користь позивача, внаслідок чого заборгованість зменшилася з 228067,80 грн. до 203067,80 грн.

Судом встановлено, що 20.05.13 між відповідачем та третьою особою укладено договір №20-05/13 про переведення боргу, згідно умов якого первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) за договором від 18.04.2007 р. купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з усіма обтяженнями, обмеженнями та сервітутом, площею 2,9455 га, розташованої за адресою: Іршавський район, м.Іршава, вул. Федорова,33 на нового боржника - товариство з обмеженою відповідальністю Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м.Іршава.

Згідно п.4.3 вказаного договору новому кредитору відомо усі умови основного договору, в тому числі: сума, що підлягала до сплати за основним договором 708340,00 грн., фактично сплачено боржником 480272,20 грн., сума залишку заборгованості 228067,80 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 07.06.16 сплачено суму 187322,38 грн., що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером №313387689 та суму 20306,78 грн., що підтверджується квитанцією №33. Загальна сума сплачена відповідачем у період з дня затвердження мирової угоди судом становить 207629,16 грн.

Отже, в період після затвердження мирової угоди господарським судом до дня подання даного позову відповідачем здійснено повний розрахунок за договором у відповідності до умов мирової угоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

08.06.16 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської області, у якому на запит Іршавської міської ради надано інформацію, що за період з 18.04.2007 по 17.05.2016 р.р. ПАТ Іршавське АТП 1243 за земельну ділянку 2.9455 га, яка розташована в м.Іршава, вул.Федорова,33 було сплачено коштів в сумі 372359,02 грн. Борг складає 335981,00 грн.

Посилаючись на цей лист позивач стверджує, що борг відповідача станом на час судового розгляду складає 335981,00 грн. а не 203067,80 грн. як це вказано в позовній заяві та інших матеріалах справи. Таку розбіжність у сумі заборгованості, представник позивача пояснив неналежним обліком, що вівся раніше.

09.06.16 відповідач подав відзив, в якому повідомив про погашення заборгованості у сумі 207629,16 грн., та подав відповідні докази. Позивач підтвердив отримання відповідної суми. Відповідач доводить, що він погасив заборгованість у повному обємі, остаточна сума якої була предметом судового розгляду та мирової угоди затвердженої судом. При цьому, у питанні суми заборгованості, посилається на ст.35 ГПК України та доводить, що вказані обставини встановлені судом. Іншу суму заборгованості не визнає.

З огляду на вказані обставини, суд зобов'язував сторони провести акт взаємозвірки розрахунків та подати належні докази щодо проведення грошових розрахунків по спірному договору. Проте сторони не подали погоджений та підписаний обома сторонами акт звірки.

Згідно поданого сторонами акту звіряння між сторонами взаємних розрахунків за період 01.01.2008-21.05.2016 р.р. за договором, згідно якого за даними позивача у відповідача наявна заборгованість за договором, яка станом на 01.05.16 становить суму 158635,70 грн. Первинних документів, що підтверджують розрахунки позивач не надав. Відповідач заперечив щодо такої суми заборгованості, однак теж не зміг подати всі документи, що підтверджують сплату по договору, оскільки такі не збереглися.

Проаналізувавши матеріали справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що цей договір не може бути розірваний в односторонньому порядку. Договір може бути розірвано за згодою сторін. У разі невиконання однією зі сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду.

Як вбачається із п.4.2 договору, у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, повідомивши про це Покупця у письмовій формі за 30 календарних днів, а також стягнення збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається із доводів позивача покладених в обґрунтування позовної заяви, тривале невиконання відповідачем умов укладеного договору купівлі-продажу, підписаної сторонами і затвердженої судом мирової угоди, а також відсутність результатів примусового виконання ухвали про затвердження мирової угоди свідчать про порушення відповідачем умов спірного договору купівлі-продажу, а також ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України.

З наведеного випливає, що підставою розірвання договору купівлі-продажу є таке істотне порушення договору, яке полягає в невиконанні відповідачем умов мирової угоди, де сторони погодили суму заборгованості та строк її погашення.

На час судового розгляду, відповідач виконав, шляхом перерахування коштів, грошові зобовязання щодо сплати боргу у сумі 228067,80 грн., які закріплені в мировій угоді затвердженій судом ухвалою суду від 16.04.13. Відтак підстави, які лягли в основу позову та вимоги про розірвання договору купівлі-продажу фактично відпали. Виникнення у судовому процесі нових спірних обставин, щодо невідомої раніше заборгованості по спірному договору купівлі-продажу, вказують на те, що має місце, зміна підстав позову, тобто порушення відповідачем грошових зобовязань за іншою сумою заборгованості, щодо якої позивач, до моменту розгляду даного спору, відповідачу вимог не заявляв.

Також. колегія суддів враховує доводи відповідача, щодо преюдиційної сили обставин викладених в ухвалі господарського суду від 16.04.13 у справі №907/171/13-г , оскільки згідно ч.3 ст.35 Господарського процесуально кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 4-5 Господарського процесуально кодексу України визначено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Таким чином, оскільки ухвала господарського суду від 16.04.13 є судовим рішенням, у розумінні ст.4-5 Господарського процесуально кодексу України, а у ході розгляду справи №907/171/13-г встановлювались обставини щодо визначення розміру заборгованості за договором, сторонами погоджено графік заборгованості за договором, тобто судом надано оцінку поданим доказам та умовам мирової угоди, відтак вказана сума заборгованості у розмірі 228067,80 грн. не підлягає повторному визначенню та встановленню в ході розгляду даної справи, тобто ухвала господарського суду від 16.04.13 у справі №907/171/13-г має преюдиційну силу.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи виникли нові обставини щодо суми заборгованості за договором та мировою угодою, а відповідно позовних вимог щодо її стягнення позивачем при розгляді даної судової справи не заявлено, а також те, що сума заборгованості за вказаним договором вже була предметом розгляду у справі №907/171/13-г і була встановленою, у відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 16.04.13, позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року посвідченого нотаріусом за реєстровим №1456 та повернення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади м.Іршава, задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог шляхом визнання недійсним договору про переведення боргу №20-05/13 від 20.05.13 як такого , що пов'язаний з предметом спору і суперечить вимогам чинного законодавства колегія суддів констатує наступне.

Частиною1 ст.513 та ч.1 ст.520 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, яке передаєтся. Згідно із ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Судом встановлено, що 20.05.13 між відповідачем та третьою особою укладено договір №20-05/13 про переведення боргу, згідно умов якого первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) за договором від 18.04.2007 р. купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з усіма обтяженнями, обмеженнями та сервітутом, площею 2,9455 га, розташованої за адресою: Іршавський район, м.Іршава, вул. Федорова,33 на нового боржника - товариство з обмеженою відповідальністю Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м.Іршава. Даний договір укладений у простій письмовій формі Натомість, договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007р. є нотаріально посвідченим. Відтак, колегія суддів констатує, що вказаний договір №20-05/13 від 20.05.13 про переведення боргу є нікчемним у відповідності до закону, недійсність якого не підлягає встановленню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги позивача належним чином не обґрунтовані та не доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Натомість, відповідачем наведено обґрунтовані та вмотивовані доводи, а також подані належні та допустимі докази у спростування позовних вимог позивача.

Отже у позові, з підстав обраних позивачем, належить відмовити повністю.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.16 задоволено заяву Іршавської міської ради Закарпатської області, м.Іршава про вжиття запобіжних заходів до подання позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, яка належить ПАТ Іршавське АТП 12143.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.05.16 порушено провадження у справі №907/279/16, а вжиті запобіжні заходи почали діяти як заходи забезпечення позову.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

У звязку з вирішенням даного спору по суті та відмовою у позові повністю, наявні обґрунтовані підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.16 № 02.5.1-08/2627/16.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено суму заборгованості за договором лише в ході розгляду даної справи і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 12003,10 грн. за подання позовної заяви та суму 689,00 грн. за подання заяви про вжиття запобіжних заходів до подання позовної заяви, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4-6, 4-7, 15, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 66-68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

у позові відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені у відповідності до ухвали господарського суду Закарпатської області від 27.04.16 № 02.5.1-08/2627/16, а саме: скасувати арешт на земельну ділянку площею 2,9455 га, кадастровий номер - 2121910100:06:009:0035, що знаходиться за адресою: м.Іршава, вул. Федорова,33 та належить публічному акціонерному товариству Іршавське АТП 12143(90100, Закарпатська область, м.Іршава, вул. Федорова,33, код ЄДРПОУ 00426383) на праві власності, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗК № 011898.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Іршавське АТП 12143(90100, Закарпатська область, м.Іршава, вул. Федорова,33, код ЄДРЮОФОП та ГФ 00426383) на користь Іршавської міської ради Закарпатської області (90100, Закарпатська область, м.Іршава, пл.Народна,2, код ЄДРЮОФОП та ГФ 35443553) суму 12003,10 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та суму 689,00 грн. за подання заяви про вжиття запобіжних заходів до подання позовної заяви.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.09.16.

Головуючий суддя Васьковський О.В.

Суддя Ремецькі О.Ф.

Суддя Йосипчук О.С.