Рішення № 61588046, 19.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2016 Справа № 905/1604/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Сковородіної О.М., Паляниці Ю.О.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: ОСОБА_1, м. Маріуполь

про усунення порушень земельного законодавства щодо використання земельної ділянки та приведення її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольська міська рада, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, м. Маріуполь про усунення порушень земельного законодавства щодо використання земельної ділянки та приведення її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України був встановлений факт використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення торгівельного павільйону загальною площею: 0,0033 га на підставі договору оренди від 20.11.2005р. №12221774, що є відхиленням від проекту землеустрою та порушенням п. і ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, 15.06.2016р. через канцелярію суду надав клопотання, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Маріупольської міської ради № 1183 від 09.06.2005р. «Про надання земельної ділянки у Жовтневому районі міста приватному підприємцю ОСОБА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення, надано із земель запасу в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0300 га для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (завершення будівництва та наступна експлуатація магазину) по АДРЕСА_2 приватному підприємству ОСОБА_1.

12.07.2005р. згідно на виконання зазначеного рішення між Маріупольською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (кадастровий номер НОМЕР_1).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0300 га. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, завершення будівництва магазин згідно проекту щодо відведення земельної ділянки (п.п. 2,3 договору).

Згідно п. 6 вищезазначеного договору договір укладено на 10 (десять) років (до 09.06.2015р.).

Відповідно до п. 7 вказаного договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Відповідно до п. 19 договору земельна ділянка передається в оренду для роздрібної торгівлі в неспеціалізованому магазині (завершення будівництва та подальша експлуатація магазину).

Даний договір був зареєстрований 12.07.2005р. в реєстрі за № 2227 Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О.В.

Договір зареєстрований в Маріупольській міській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 14.07.2005 р. № 04:05:162:00216.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки від 14.07.2005р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,0300 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

В подальшому, рішенням Маріупольської міської ради № 6/52-5787 від 08.09.2015р. «Про продовження строку оренди земельної ділянки у Жовтневому районі міста приватному підприємцю ОСОБА_1» продовжено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі житлової та суспільної забудівлі) площею 0,0300 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з розміром орендної плати на рівні 3% від його грошової оцінки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (завершення будівництва та наступна експлуатація магазину) по АДРЕСА_2 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

20.10.2015р. між Маріупольською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради від 08.09.2015р. № 6/52-5787, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (кадастровий номер НОМЕР_1).

Згідно п. 2.1. даного договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0300га.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (завершення будівництва та подальша експлуатація магазину).

Договір укладено на 10 (десять) років з моменту державної реєстрації договору оренди у встановленому законом порядку (п. 3.1. договору).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права від 25.11.2015р. №48413273 даний договір був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.11.2015р.

В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 для заверешення будівництва та подальшої експлуатації магазину по АДРЕСА_2, який міститься в матеріалах справи, зазначено, що даним проектом проектом передбачено відвести приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду площею 0,0300 га для завершення будівництва та подальшої експлуатації магазину.

12.11.2015р. спеціалістами відділу землеустрою та охорони земель управління земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 використовується земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, під розміщення торгівельного павільйону загальною площею: 0,0033 га на підставі договору оренди від 20.11.2015р. № 12221771, що є відхиленням від проекту землеустрою та є порушенням ст. 211 (п. І) Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення в триденний строк, про що свідчить вказівка (попередження) №119/2015 від 12.11.2015р.

17.11.2015р. спеціалістами відділу землеустрою та охорони земель управління земельних відносин Маріупольської міської ради повторно проведено перевірку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої встановлено, що відповідачем попередження від 12.11.2015р. не виконано, земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення торгівельного павільйону площею: 0,0033 га не звільнена та не приведена у придатний до використання стан, що є порушенням ст. 125, ст. 126, ст. 211, ст. 218 Земельного кодексу України.

26.04.2016р. спеціалістом відділу контролю за використанням земель управління земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, зі змісту якого вбачається, що відповідачем вимоги вказівки від 12.11.2015 р. № 119/2015 не виконані, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 використовується під розміщення торгівельного павільйону площею: 0,0033 га на підставі договору оренди від 20.11.2015 р. № 12221774, що є відхиленням від проекту землеустрою. Вищевказана земельна ділянка не звільнена та не приведена у придатний до використання стан, що є порушенням ст. 211 (п.і), ст. 212 Земельного кодексу України.

Зазначене стало підставою для звернення Маріупольської міської ради до господарського суду з позовом про усунення порушень земельного законодавства щодо використання земельної ділянки та приведення її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування, прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень міської ради.

Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст.126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом п. 9. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 91, 96 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть, у тому числі, цивільну відповідальність згідно з законодавством України зокрема, за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно приписів статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що відповідачу земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0300 га надавалась для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (завершення будівництва та наступна експлуатація магазину) по АДРЕСА_2. Проте, як встановлено актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства спеціалістами відділу землеустрою та охорони земель управління земельних відносин Маріупольської міської ради від 12.11.2015р., від 17.11.2015р. та від 26.04.2016 р. зазначена земельна ділянка використовується під розміщення торгівельного павільону, що є відхиленням від пректу земелеустрою.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства в тому числі за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, яке здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до ОСОБА_1, м. Маріуполь про усунення порушень земельного законодавства щодо використання земельної ділянки та приведення її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до ОСОБА_1, м. Маріуполь про усунення порушень земельного законодавства щодо використання земельної ділянки та приведення її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, м. Маріуполь (87500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) усунути порушення земельного законодавства щодо використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: 0,0033 га та привести її у відповідність затвердженому проекту землеустрою шляхом демонтажу торгівельного павільйону.

Стягнути з ОСОБА_1, м. Маріуполь (87500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 33852448) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 19.09.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.О.Паляниця