Окрема думка судді № 61587567, 09.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

09 серпня 2016 р. Справа №804/4143/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кононенко О.В. стосовно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці, Міністерства внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуюсь з висновками викладеними в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Тому на підставі частини 3 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України висловлюю окрему думку.

1.Відповідно до Закону України «Про національну поліцію» ліквідованим органам МВС не визначено правонаступника.

2 Відповідно до положень статті 240-1 КЗпП прийняття рішень органом, що розглядає трудові спори, у разі неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації.

У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Також, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 визначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам

необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична

кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

За таких обставин вважаю, протиправним задоволення позову в частині зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України працевлаштувати ОСОБА_1.

Суддя О.В. Кононенко