Постанова № 61587548, 08.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 р. Справа № 804/15356/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0005201501;

- присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» судові витрати у розмірі 5 504,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 11.09.2014 року по 10.11.2014 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за січень 2013 року по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології». За результатами даної перевірки складено акт № 3120/04-61-22-2/32058512 від 17.11.2014 року, згідно з висновками якого, підприємством завищено податковий кредит за січень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Тесса-Буд», оскільки податковий кредит сформований платником податків за договорами, які носять ознаки нікчемного правочину. Між тим, позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки у нього наявні всі необхідні документи, що підтверджують фактичне надання послуг з будівельних робіт за договорами підряду № 261212 від 26.12.2012 р. та № 110113 від 11.01.2013 року, зазначені документи були надані позивачем посадовим особам податкового органу в ході перевірки, про те, не враховані ними під час проведення перевірки. За таких обставин вважають, що винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що відповідачі та треті особи у судове засідання не з'явились, ухвалою суду від 08.04.2016 р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» зареєстроване 27.06.2002 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, є платником ПДВ.

На підставі наказу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 28.08.2014 року № 816 та відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за січень 2013 року по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.11.2014 року №3120/04-61-22-2/32058512 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за січень 2013 року по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології».

За висновками вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) - завищено податковий кредит по операціях з придбання робіт (послуг) від ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 195 179,48 грн., за лютий 2013 року на суму 98 397,19 грн.

За змістом вказаного акту, підставою для наведених висновків слугував акт від 24.02.2014 року № 668/04-63/35396818 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ з контрагентами за січень 2013 року, отриманий з ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідно до якого ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» - ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» - ТОВ «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест».

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.14 року № 0005201501, яким позивачу визначена до сплати сума за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 366 970,00 грн., з яких 293 576,00 грн. основний платіж, 73 394,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, податковий орган вважає, що відносини між ТОВ «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» та ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» не підтверджують реальність здійснення господарської операції, оскільки не відбулась зміна активів, зобов'язань, або власного капіталу. Встановлено укладання цивільно-правових відносин, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та витрат.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» та ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» укладено договір підряду № 261212.

Також, між сторонами 11.01.2013 року укладено договір підряду № 110113.

Згідно умов договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» (замовник) доручає, а ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» (підрядник) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних, монтажних, інших робіт з реконструкції об'єкту. Об'єкт будівництва: частина будівлі багатофункціонального центру «Вавілон-1», за адресою розташування - м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 2, основні параметри об'єкта будівництва: демонтажні роботи при реконструкції частини приміщень БФЦ «Вавілон-1» площею 8 808 кв. м. у відповідності до проектної документації. Склад та обсяг робіт, що доручається до виконання підряднику - демонтаж залізобетонних стін та залізобетонних конструкцій відповідно до технічного завдання та проектної документації.

Договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору і складає 172 324 грн., в т.ч. ПДВ - 28 720,66 грн.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду:

- договір підряду від 26.12.2012 р. № 261212;

- технічне завдання;

- графік фінансування робіт;

- локальні смети;

- додатки до договору підряду;

- договір підряду від 11.01.2013 року № 110113;

- виписки з особових рахунків;

- податкові накладні;

- акт виконаних робіт;

- акти приймання виконаних будівельних робіт.

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити, що порядок формування платником податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця (отримувача робіт/послуг) належно оформленої та виданої податкової накладної при умові, що товари (роботи/послуги) в подальшому будуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі і з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів (робіт/послуг) повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів (робіт/послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» робіт/послуг підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними.

Також, судом встановлено, що розрахунки за вище зазначені господарські операції були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку у банку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Судовим оглядом первинних документів, складених за взаємовідносинами позивача з ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» на підставі вищенаведених договорів, не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996.

Як вбачається з матеріалів справи, платником ПДВ - ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 293 576,00 грн. за період - січень 2013 року. Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність такої податкової накладної приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

Здійснивши аналіз зазначених норм податкового законодавства, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології», суд приходить до висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією з ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» за договорами підряду від 26.12.2012 року № 261212 та від 11.01.2013 року № 110113.

Окремо суд зауважує, що позиція Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з приводу порушення позивачем положень ЦК щодо недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків ґрунтуються виключно на акті перевірки, отриманого від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідно до якого у ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» - ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології» - ТОВ «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест», а отже укладені ним угоди мають ознаки нікчемності.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «ТМБ-БУД Будівельні технології», правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідачем правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0005201501, належними чином не доведено. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень, відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі таких висновків є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Беручи до уваги наведене, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0005201501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 366 970,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 293 576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 73 394,00 грн., підлягає визнанню противоправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0005201501, прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Інжинірингова група Логос-Інвест» судові витрати у сумі 5 504,55 (п'ять тисяч п'ятсот чотири гривні п'ятдесят п'ять копійок) грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова