Постанова № 61587343, 22.09.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1340/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Климіші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.07.2016 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області (далі - УДМС в Чернігівській області) та просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.07.2016 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення складено із грубими порушеннями, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. Так, воно було прийнято відповідачем на підставі подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України з посиланням на те, що ОСОБА_3 повністю підконтрольний спецслужбам Російської Федерації, в тому числі використовується останніми для впливу на оперативну обстановку і загальну криміногенну ситуацію в Україні, встановлює контроль за протиправною діяльністю організованих злочинних угруповань, зберігає і розвиває злочинні традиції, впливає на криміногенні процеси у регіоні. Однак, будь-яких даних про відкриті відносно нього кримінальні провадження немає, він не був допитаний в якості свідка, підозрюваного чи обвинуваченого у будь-яких кримінальних провадженнях в органі досудового слідства і в суді з приводу наведених вище обставин. Більш того, як випливає зі змісту оскаржуваного рішення, відсутні дані про те, з якого часу він займається протиправною діяльністю на території України, дані про вжиті відносно нього заходи теж відсутні. Посилання у тексті оскаржуваного рішення на рішення ДМС України від 15.04.2013 на його думку є хибним, оскільки ні він, ні його представник не знали, що ОСОБА_3 заборонений в'їзд на територію України. За наведених обставин, просить визнати протиправним та скасувати рішення УДМС в Чернігівській області від 08.07.2016.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що 30.06.2016 на адресу до УДМС України в Чернігівській області надійшло подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3 На підставі аналізу отриманої інформації, керуючись п.п. 4 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251, УДМС України в Чернігівській області прийняло рішення від 08.07.2016 № 74.01/05-9200 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3 Про прийняте рішення УДМС України в Чернігівській області письмово повідомило позивача. Враховуючи вище наведене зазначив, що оскаржуване рішення прийнято УДМС України в Чернігівській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.07.2015 до Чернігівського районного сектору УДМС України в Чернігівській області звернувся громадянин Грузії ОСОБА_3 із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання та надав довідку про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ, видану Чернігівським пунктом тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ) № 56 від 24.07.2015 (а.с. 34, 38).

На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_3 та висновку Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про неможливість примусового видворення з України громадянина Грузії ОСОБА_3, затвердженого т.в.о. начальника ГУ ДМС України в м. Києві 23.06.2015, УДМС України в Чернігівській області 28.07.2015 було прийняте рішення про документування позивача посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2, терміном дії до 27.07.2016 (а.с. 42-44). Про прийняте рішення відповідач повідомив директора ПТПІ та начальника ГУ ДМС України в м. Києві (а.с. 45, 46).

30.06.2016 на адресу УДМС України в Чернігівській області надійшло подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 24.06.2016 № 14/3/3-13887 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47-48).

У вказаному поданні зазначено, що суспільна небезпечність перебування ОСОБА_3 на території України полягає у підконтрольності спецслужбам Російської Федерації. Він використовується ними для впливу на оперативну обстановку та загальну криміногенну ситуацію в Україні. з цією метою ОСОБА_3 встановлює контроль за протиправною діяльністю організованих злочинних угрупувань, якими вчиняються тяжкі та особо тяжкі злочини. Зберігає і розвиває злочинні традиції, ідеї, погляди з метою залучення до злочинної діяльності молоді. Намагається контролювати лідерів організованих злочинних угрупувань, які діють на території одного (декількох) регіонів та збільшувати масштаби їх злочинної діяльності. Координує і згоджує свої дії з лідерами криміногенного середовища так званими «злодіями в законі». Впливає на криміногенні процеси у злочинному середовищі регіону.

Крім того, 15.04.2013 ДМС України відносно вказаного іноземця було прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну строком на п'ять років, тобто до 15.04.2018

На підставі аналізу отриманої від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України інформації, керуючись п.п. 4 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 (далі - Порядок № 251), УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення від 08.07.2016 № 74.01/059200 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3 (а.с. 49-50).

Про прийняте рішення від 08.07.2016 № 74.01/059200 УДМС України в Чернігівській області письмово повідомило громадянина Грузії ОСОБА_3 (лист від 08.07.2016 № 74/01/05-9201), адміністрацію Державної прикордонної служби України (лист від 08.07.2016 № 74/01/05-9203), Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (лист від 08.07.2016 № 74/01/05-9209), Чернігівський районний сектор УДМС України Чернігівської області (лист від 08.07.2016 № 74.01/05-9202) та Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України (лист від 08.07.2016 № 74/01/05-9204) (а.с. 51-55, 59).

Вважаючи вищевказане рішення УДМС України в Чернігівській області протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 22.09.2011 № 3773 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Законом України від 19.06.2003 № 964 «Про основи національної безпеки України», Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України від 22.09.2011 № 3773 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773), чинного в момент виникнення спірних правовідносин, посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно із положенням ч. 17 ст. 4 Закону № 3773 Іноземці та особи без громадянства, яких до завершення граничного терміну перебування у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не було примусово видворено з України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, на період дії обставин, що унеможливлюють їхнє примусове видворення з України.

Згідно із ч. 15 ст. 5 Закону № 3773 підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною сімнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, подана після завершення граничного терміну тримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження іноземця або особи без громадянства або з причин, що не залежать від таких осіб, після завершення дванадцятимісячного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було з'ясовано раніше.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 № 251 (далі - Порядок № 251).

Відповідно до п. 10 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки

Згідно із пп. 4 п. 19 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі, зокрема, коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Відповідно до п. 20 Порядку № 251 копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття.

В судовому засіданні представник відповідача наголосив, що відповідно до отриманої від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України інформації, ОСОБА_3, перебуваючи на території України, створює загрозу національній безпеці та громадському порядку в державі.

Однак, як вбачається із відповіді на адвокатський запит Головного слідчого управління Служби безпеки України від 01.08.2016 № 6/Л-1700/2, станом на 01.08.2016 слідчими органів безпеки кримінальні провадження стосовно ОСОБА_3 не розпочинались та не розслідувались, повідомлення про підозру йому не здійснювалось (а.с. 98).

Представник позивача зазначив, що дійсно ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності на території Грузії, але за весь час перебування в межах України позивачем жодного разу не порушувалися Конституція чи закони України, його не було притягнуто до будь-якого з видів відповідальності.

Суд звертає увагу, що п. 19 Порядку № 251 визначено виключний перелік підстав за наявності яких територіальний орган або підрозділ ДМС, який видав посвідку на тимчасове проживання, має право її скасовувати. Наявність прийнятого ДМС України рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю не наведено у вказаному переліку як підставу для здійснення вищевказаних дій, а тому не може підставою для скасування позивачу його посвідки на тимчасове проживання в Україні.

При розгляді питання щодо підстав прийняття рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні, перебування іноземця чи особи без громадянства на території України на законних підставах є визначальним для визначення його правового статусу.

Статтею 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність своїх дій. Враховуючи відсутність доказів того, що позивачем на території України вчинялися дії, які загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, суд вважає, що УДМС України в Чернігівській області в порушення пп. 4 п. 19 Порядку № 251 винесено рішення щодо скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_2, виданої громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позовні вимоги мають бути задоволені.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 08.07.2016 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 37804450) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна