Ухвала суду № 61586395, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2016 р. м.Київ К/800/7947/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПА» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПА», треті особи - Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Запорізькій області звернулась з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПА» в дохід місцевого бюджету м.Запоріжжя коштів в сумі 14517,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання Департаментом комунальної власності Запорізької міської ради письмової вимоги з усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності, щодо стягнення з орендаря ТОВ «АПА» збитків - донарахованої орендної плати за договором оренди від 27 листопада 2006 року № 1889/13.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року до участі в справі залучено в якості третіх осіб Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради та Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року задоволено апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року скасовано, прийнято нову постанову - позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПА» в дохід місцевого бюджету міста Запоріжжя 14517,67 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПА» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року без змін.

Державна фінансова інспекція в Запорізькій області у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в період з 12 січня 2015 року по 17 лютого 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за період з 01 травня 2012 року по 31 грудня 2014 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року.

За результатами ревізії 17 лютого 2015 року складено акт № 06-21/1, яким, зокрема, встановлено порушення Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, п.24 Додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786, та п.5.1 Договору оренди від 27 листопада 2006 року № 1889/13, внаслідок чого нарахування ТОВ «АПА» орендної плати здійснювалось із застосуванням заниженої орендної ставки (в розмірах, передбачених для розміщення бібліотек, архівів, музеїв, тоді як згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за цим суб'єктом господарювання діяльність за кодом КВЕД 91.01 «Функціонування бібліотек і архівів» не зареєстрована, під час фактичного огляду приміщень здійснення вказаної діяльності не підтверджено), тобто орендна ставка у розмірі 3% була застосована неправомірно, у зв'язку з чим місцевим бюджетом за період з 01 травня 2012 року по 31 грудня 2014 року недоотримано доходів у сумі 14517,67 грн.

Так, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 27 листопада 2006 року № 1889/13 Управління житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець) на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 серпня 2006 року №358/41 передає, а ТОВ «АПА» (орендар) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 23,47 кв.м. за адресою: вул.Верхня,10, яке значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 13»; згідно п.1.2 договору приміщення передається в оренду під архів; орендна плата визначається на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 28 лютого 2006 року № 63, рішення шістнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради від 31 березня 2004 року № 32.

01 червня 2011 року між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець, що вибув), КП «ВРЕЖО № 13» (балансоутримувач) та ТОВ «АПА» укладено Додаткову угоду до Договору оренди нежитлового приміщення від 27 листопада 2006 року № 1889/13, відповідно до умов якої в Договорі оренди від 27 листопада 2006 року №1889/13 замінено первинного орендодавця - Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 06 квітня 2011 року № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя» встановлено, серед іншого, що при оренді нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об'єктів права державної власності. Згідно з п.п.5, 6 вказаного рішення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та комунальним підприємствам, які є орендодавцями комунального майна, доручено здійснити заходи щодо перерахунку за згодою сторін розміру орендної плати за чинними договорами оренди з метою приведення орендних ставок у відповідність до норм цього рішення. Момент зміни розміру орендної плати за чинними договорами оренди збігається з датою укладання відповідних додаткових угод до договорів.

Додатковою угодою від 25 січня 2012 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 27 листопада 2006 року № 1889/13, на підставі рішення восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 06 квітня 2011 року № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя» орендні ставки встановлені у розмірі 2%.

Актом перевірки фактичного використання нежитлового приміщення від 06 лютого 2015 року встановлено, що об'єкт оренди використовується ТОВ «АПА» під архів - для зберігання документів ТОВ «АПА».

На підставі акта ревізії від 17 лютого 2015 року №06-21/1 ДФІ в Запорізькій області 26 березня 2015 року за №08-06-14-14/2021 Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради направлено лист щодо усунення порушень законодавства, відповідно до якого запропоновано стягнути з ТОВ «АПА» збитки (донараховану орендну плату) по договору оренди від 27 листопада 2006 року № 1889/13 в сумі 14517,67 грн., вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями підтверджуючих документів надати до ДФІ в Запорізькій області до 15 травня 2015 року.

У зв'язку з неусуненням Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради виявлених порушень, позивач звернувся з позовом до окружного адміністративного суду про стягнення збитків з ТОВ «АПА».

При прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем створено архівний підрозділ на підприємстві з метою забезпечення постійного або тимчасового зберігання документів, вказаний архів не надає послуг, пов'язаних з управлінням державними архівами, не є окремою архівною установою, а тому доводи позивача, що ТОВ «АПА» повинно було здійснювати зареєстрований вид діяльності щодо надання архівних послуг або повідомити державну установу про створення архівної установи та подавати відповідну звітність визнав такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, суд зазначив, що обов'язковою умовою для здійснення перерахунку розміру орендної плати за чинними договорами оренди є згода сторін.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що встановлення факту зберігання відповідачем в орендованому приміщенні документів підприємства не дає підстави для висновку, що орендоване приміщення використовується як архів в розумінні Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи», оскільки не встановлено створення у складі ТОВ «АПА» архіву як самостійної структурної частини товариства або входження архіву до складу підприємства, як це встановлено Правилами роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, затвердженими наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 року №16. Щодо посилання суду першої інстанції на той факт, що обов'язковою умовою для здійснення перерахунку розміру орендної плати за чинними договорами оренди є згода сторін, суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку мова йде про нецільове використання комунального майна, переданого у оренду.

При цьому, розглядаючи та вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно ст.10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контрою надано право: п.10 - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; п.13 - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної юрисдикції, згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У даній справі позовні вимоги суб'єктом владних повноважень заявлено до юридичної особи - TOB «АПА», яке не є підконтрольною установою, владних управлінських функцій відносно відповідача Держфінінспекція в Запорізькій області не здійснює, право Інспекції на звернення до суду з адміністративним позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до третіх осіб, про стягнення коштів (збитків) законом не передбачено.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, позов про стягнення недоотриманих підконтрольною установою коштів від його контрагента, який не є підконтрольною особою, за договором оренди нежитлового приміщення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПА» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачеві його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді