Ухвала суду № 61586296, 20.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 вересня 2016 року м. Київ К/800/24640/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – ОДПІ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2016 року у справі за позовом ОДПІ до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року представник ОДПІ звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що Податковим кодексом не регулюються питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Як установлено судами, спір виник з приводу виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з юридичної особи.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 26 (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження) Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець послався на положення статті 95 Податкового кодексу України ( далі – ПК України).

Такі посилання відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Зокрема, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Тобто, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податкового кодексу України, а не законодавством про виконавче провадження. Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 ПК України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Протиставлення процедури погашення податкового боргу з фізичної та юридичної осіб (у першому випадку державна виконавча служба залучається, а в другому - ні) підтверджує, що Податковий кодекс України чітко розрізняє відповідні процедури. Зазначене слугує на користь висновку про відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження в разі погашення податкового боргу юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2016 року у справі за позовом Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко