Ухвала суду № 61586217, 26.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 вересня 2016 року м. Київ К/800/15469/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини та Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі та відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання судових рішень.

У липні 2016 року до суду надійшло клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень ухвалених у цій справі.

В обґрунтування свого клопотання заявник посилається на те, що оскаржуваними судовими рішеннями, про зупинення яких просить заявник, зобов'язано скаржника вчинити дії, спрямовані на виплату позивачу заборгованості на загальну суму 1188937,30 гривень, яка, на думку відповідача є сумнівною, оскільки судами не досліджено детальні розрахунки, які мав надати арбітражний керуючий.

Також зазначив, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають на виконанні рішення Європейського суду з прав людини за якими на користь позивача вже стягнуто 711209,03 гривень, а тому визначена судами сума заборгованості є завищеною.

Разом з тим, за приписами пункту 6 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач вирішує, крім іншого, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Інших положень щодо порядку розгляду питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а тому, для здійснення розгляду цього питання, вирішальне значення має правильне тлумачення пункту 6 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України.

Для з'ясування змісту наведеної процесуальної норми права і правильного її застосування, необхідно скористатись одразу декількома способами тлумачення правових норм, визначеними юридичною наукою, зокрема, граматичним, теологічним, логічним і функціональним.

Комплексне застосування наведених способів тлумачення правових норм, визначеними юридичною наукою, дає підстави для розуміння пункту 6 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України таким чином, що суддя - доповідач може вирішити питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються як з власної ініціативи, так і за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому він може керуватися такими критеріями: очевидність порушень, які можливо допустили суди нижчих інстанцій та висока ймовірність істотних наслідків таких порушень; неможливість повернути виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані, тощо.

Отже, розгляд суддею - доповідачем питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням судових рішень, про касаційний перегляд яких просить скаржник, а також попередити заподіяння майнової чи іншої шкоди внаслідок виконання судових рішень, у разі наявності об'єктивних підстав, які викликають сумніви щодо їх законності.

В даному випадку, доводи, вказані скаржником в обґрунтування клопотання про зупинення оскаржуваних судових рішень, не вказують на наявність підстав для його задоволення, оскільки законність останніх і правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права є предметом перевірки в межах касаційного перегляду справи, а наявність інших виконавчих проваджень у інших судових справах не може впливати на розгляд цієї справи.

Крім того, скаржник не позбавлений можливості ініціювати питання щодо повороту виконання судових рішень у разі наявності на те відповідних підстав.

За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання судових рішень необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, ухвалених у цій справі, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк