Ухвала суду № 61586111, 22.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р.Справа № 816/208/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 816/208/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації " Інвентаризатор"; треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

19 лютого 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (надалі - відповідач, Полтавське БТІ) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 07.05.2004 про реєстрацію права власності на 1/10 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в частині реєстрації права власності на самовільно побудований житловий будинок літ. "Г-1";

- визнання протиправним та скасування рішення від 29.05.2007 про реєстрацію права власності на 9/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в частині реєстрації права власності на самовільно побудований житловий будинок літ. "Г-1";

- визнання протиправним та скасування рішення від 25.07.2007 про реєстрацію права власності на 7/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 в частині реєстрації права власності на самовільно побудований житловий будинок літ. "Г-1";

- визнання протиправним та скасування рішення від 18.05.2009 про реєстрацію права власності на 3/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 в частині реєстрації права власності на самовільно побудований житловий будинок літ. "Г-1".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації " Інвентаризатор"; треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішень.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. та прийняти нове судове рішення по суті позовних вимог. Просить розглядати справу без її участі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.09.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.1987 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, позивач купила 3/20 частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. В користування покупця переходить: в будинку літ. "А-1" кухня 5-2 пл. 7,9 кв.м., кімнати 5-3 пл. 13,9 кв.м., сіни 6 пл. 5,2 кв.м., літня кухня "Г", сарай "К", вбиральня "З". В спільному користуванні залишилася огорожа №2-4.

Даний договір зареєстрований в Полтавському міжміському бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу №25 за реєстраційним №9 від 06.11.1987 року. (а.с. 14-15).

Після придбання вказаного домоволодіння позивачем проведено перебудову літньої кухні літ. "Г" в окремий житловий будинок літ. "Г-1".

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2010 по справі № 2-9134/10, яке набрало законної сили 29.10.2010, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок літ. "Г-1", який складає: тамбур 1 пл. 1,34 кв.м., передпокій 2 пл. 4,38 кв.м., кухня 3 пл. 10,10 кв.м., житлова кімната 4 пл. 15,55 кв.м., санвузол 5 пл. 3,98 кв.м., загальною площею 35,35 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати за громадянкою України ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок літ. "Г-1", який складає: тамбур 1 пл. 1,34 кв.м., передпокій 2 пл. 4,38 кв.м., кухня 3 пл. 10,10 кв.м., житлова кімната 4 пл. 15,55 кв.м., санвузол 5 пл. 3,98 кв.м., загальною площею 35,35 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-29).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.09.2014 по справі № 2-9134/10, яка набрала законної сили 22.09.2014, виправлено допущену описку в рішенні Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2010 по справі № 2-9134/10, виклавши ч. 2 та 3 резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок літ. "Г-1", який складає: тамбур 1 пл. 2,0 кв.м., коридор 1 пл. 4,4 кв.м., кухня 2 пл. 6,9 кв.м., житлова кімната 3 пл. 15,9 кв.м., вбиральня 4 пл. 4,00 кв.м., загальною площею 33,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати за громадянкою України ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок літ. "Г-1", який складає: тамбур 1 пл. 2,0 кв.м., коридор 1 пл. 4,4 кв.м., кухня 2 пл. 6,9 кв.м., житлова кімната 3 пл. 15,9 кв.м., вбиральня 4 пл. 4,00 кв.м., загальною площею 33,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).

У грудні 2013 року позивач звернулася до Реєстраційної служби Полтавського МУЮ для державної реєстрації права власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 05.12.2013 №8692173 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_1, оскільки відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію (а.с. 12).

Листом Інспекції державного архутектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 20.01.2014 №7/16-03/1.15/40 "Про надання роз'яснень" повідомлено позивача про те, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, збудований до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", а тому вказаний житловий будинок не потребує прийняття в експлуатацію (а.с. 27).

13.08.2015 позивач повторно звернулася до Реєстраційної служби Полтавського МУЮ для державної реєстрації права власності на самовільно побудований індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1.

Однак, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 01.09.2015 №24054576 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_1, оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 13).

Так, в ході пошуку інформації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, встановлено, що самовільно побудований житловий будинок в лі. "Г-1", належить на праві власності (спільна часткова) іншим фізичним особам.

Крім того, зазначено про те, що в листі Інспекції ДАБК у Полтавській області від 20.01.2014 №7/16-03/1.15/40 визначено адресу об'єкта нерухомого майна, як АДРЕСА_1, в той час як заявником подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо житлового будинку, що розташований АДРЕСА_1.

Так, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.10.2015 №45580711 (а.с. 32), рішенням від 07.05.2004 зареєстровано права власності на 1/10 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2; рішенням від 29.05.2007 зареєстровано права власності на 9/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; рішенням від 25.07.2007 зареєстровано права власності на 7/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4; рішенням від 18.05.2009 зареєстровано права власності на 3/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відсутні підстави для скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно пункту 1.5 Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: 1) житлові будинки; 2) квартири; 3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Відповідно до приписів пункту 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття відповідачем рішень:

- від 07.05.2004 про реєстрацію права власності на 1/10 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 став договір купівлі-продажу б/н від 13.08.1993, зареєстрований першою Полтавською держконторою №3-5065;

- від 29.05.2007 про реєстрацію права власності на 9/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 - договір міни №ВЕР/251132 від 25.05.2007, зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В.;

- від 25.07.2007 про реєстрацію права власності на 7/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 - рішення Октябрського районного суду в м. Полтаві від 05.07.2007;

- від 18.05.2009 про реєстрацію права власності на 3/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 є свідоцтво про спадщину ВАА/080850 від 07.08.2002, виданого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою за №3-1421.

Колегія судів вказує на те, що з матеріалів справи не вбачається, що вищезазначені договори, свідоцтво про спадщину були визнанні недійсними в судовому порядку, рішення суду чинне ніким не скасоване.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 816/208/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2016 р.