Ухвала суду № 61586055, 22.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р.Справа № 820/2634/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2016р. по справі № 820/2634/16

за позовом ОСОБА_1

до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06 червня 2008 року №655.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.06.2008 року розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації №655 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - одноповерхового житлового будинку з підвалом та мансардою і господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. В березні 2016 року позивачу стало відомо, що вигрібна яма вказаного будинку знаходиться за межами території приватного будинку та прилеглої земельної ділянки, що є порушенням вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 17.03.2011 р. №145, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2002 р. Також позивач стверджує, що на момент здачі в експлуатацію будинку, відповідачу було відомо про вказані порушення. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом його порушених прав та законних інтересів. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення покладається на відповідача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування акту.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.2 ст. 71 та ч.3 ст. 2 КАС України, при цьому суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, а саме: визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06 червня 2008 року №655. Зазначає, що Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію є таким, що був затверджений відповідачем із порушенням норм чинного законодавства.

Представники третіх осіб подали письмові заперечення, в яких просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники третіх осіб в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_5 звернувся з позовом до адміністративного суду про скасування розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06 червня 2008 року №655.

Вказаним розпорядженням затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, яким прийнято в експлуатацію одноповерховий житловий будинок з підвалом та мансардою і господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.10-13).

З акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію вбачається, що замовником (забудовником) вказаного об'єкту нерухомості є ОСОБА_2, котра на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2006 р., набула у власність житловий будинок, незавершений будівництвом та земельну ділянку площею 0,151 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1. (а.с.38).

За договором купівлі-продажу від 20.12.2014 р., ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою. (а.с.39-41).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним, є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а також невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент винесення оспорюваного акту (внесення до нього змін).

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до матеріалів справи колегія суддів зазначає, що жодне право або охоронюваний інтерес по справі не є порушений оскаржуваним актом, позивач жодним чином не зазначає про факт порушення його прав та/або інтересів у зв`язку з прийняттям оскаржуваного акту, а саме розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06 червня 2008 року №655, а тим більше не доводить такого факту будь-якими доказами.

Перевіряючи на відповідність закону розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06.06.2008 р. №655, колегія суддів зазначає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Матеріалами справи підтверджується, що ані в позові, ані в апеляційній скарзі позивач жодним чином не обґрунтовує яке саме право позивача (адміністративне, цивільне тощо) взагалі порушено, позивачем не надано у судове засідання жодного фактичного доказу, котре б підтверджувало порушення прав та законних інтересів останнього розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області №645 від 06.06.2008р.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що суд не може захистити його інтереси, оскільки відсутнє порушене право, а відповідно всі доводи позивача щодо неправомірності оскарженого розпорядження не впливають на вирішення справи.

Колегія суддів також зазначає, що позивач правомірно вказує, що обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, дій (бездіяльності), згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, але застосування цієї норми направлене на реалізацію права особи захистити порушене право (ст. 2 КАС України). А визначення порушеного права, є обов'язком позивача. (ст. 2, ч. 1 ст. 71 КАС України).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2016р. по справі № 820/2634/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2016 р.