Ухвала суду № 61585789, 27.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8755/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Житній ринок» на ухвалену у порядку скороченого провадження постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до комунального підприємства «Житній ринок» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Житній ринок» (далі - Відповідач, КП «Житній ринок») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень КП «Житній ринок» за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень КП «Житній ринок» за адресою: вул. Верхній вал, 16 у Подільському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2016 року позовні вимоги задоволено частково - застосовано до КП «Житній ринок» заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства, розташованого за адресою: вул. Верхній вал, 16 у Подільському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені у ході перевірки порушення становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а доказів їх усунення Відповідачем надано не було, наявні підстави для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було перевірено наявність у Позивача повноважень на звернення до суду із вказаним позовом, а також строку, протягом якого такий позов може бути поданий. Крім того, звертає увагу на те, що вказівка в акті перевірки на порушення вимог законодавства, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, є необґрунтованою.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві у відповідності до п. 16 плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік (а.с. 20), наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 19.04.2016 року №157 (а.с. 19), повідомлення від 22.04.2016 року №27/1013 про проведення планової перевірки (а.с. 23) посвідчення на проведення перевірки від 03.05.2016 року №484 (а.с. 24) проведено планову перевірку КП «Житній ринок», яке розташовано по вул. Верхній вал, 16 у м. Києві, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, висновки якої зафіксовані в акті від 23.05.2016 року №352 (а.с. 25-31), який Відповідачу було вручено 23.05.2016 року (а.с. 29).

Так, у ході перевірки посадовими особами Позивача встановлено ряд порушень Відповідачем нормативно-правових актів, які, на його думку, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1) п. 1.20 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

2) п. 1.12 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

3) п. 1.18 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - електросвітильники в підвальних та торгівельних приміщеннях не обладнані захисними плафонами;

4) п. 1.18 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - допускається складання горючих матеріалів на відстані менше їм. від електрощитів;

5) п. 1.18 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

6) п. 1.18 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - допускається користування пошкодженими розетками;

7) п. 1.17 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу не менше 0,01 метра;

8) п. 1.6 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

9) п. 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - допускається розміщення торгівельних палаток та товарів на шляхах евакуації (проходах та переходах) та в протипожежних розривах;

10) п. 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - під сходовою клітиною влаштовані торгівельні приміщення;

11) п. 2.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметром та стволами;

12) п. 2.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

13) п. 2.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - оформлення дверцят шаф пожежних кран-комплектів не виконано згідно вимог ГОСТ 12.4.026-76, в т.ч. після літерного індексу «ПК» вказати порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

14) п. 2.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України, Інструкції по експлуатації та ремонту пожежних рукавів від 17.01.1994 року - не проведено випробовування напірних пожежних рукавів (не рідше одного разу на рік; перед постановкою в розрахунок; після ремонту і нав'язування головок; після експлуатації на пожежі) з реєстрацією результатів випробовувань до паспорту рукава;

15) п. п. 2.3, 2.12 розділу 3 Правил пожежної безпеки України, табл. 2 ДБН В.1.1-7-2002 - двері складських, технічних та підсобних приміщень не виконані протипожежними з класом вогнестійкості ЕІ 30 хвилин;

16) п. 1.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - торгівельний зал, складські та підвальні приміщення не дообладнані системою пожежної сигналізації;

17) п. 1.1 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - існуюча система автоматичної пожежної сигналізації в торгівельному залі, складських та підвальних приміщеннях знаходиться в неробочому стані;

18) п. 3.17 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників;

19) п. 3.10 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 метру від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

20) п. 4 розділу 2 Правил пожежної безпеки України - приміщення не забезпечені інструкціями про заходи пожежної безпеки;

21) п. 1.19 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - допускається куріння за межами спеціально відведених місць, місця для куріння не позначені відповідними знаками або написами;

22) п. 1.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України, п. 10.3.2 ДБН В.2.5-56-2014 0 підвальні приміщення не обладнані протидимним захистом;

23) п. 3.1 Правил пожежної безпеки на ринках України - схема розміщення торгівельних рядів, павільйонів, кіосків, контейнерів, палаток тощо (схема ринку) не узгоджена з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду;

24) п. 1.14 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - торгівельні ряди, павільйони, кіоски, контейнери та інші тимчасові споруди встановлені на відстані менше 10 м. від будівлі ринку;

25) Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року №32/288, п. 1 постанови КМ України від 05.05.1997 року №409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» - не надано підтвердження щодо обстеження будівель (споруд), незалежно від їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних особливостей, шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації яка має Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва;

26) п. 5.2 затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, МНС України від 11.04.2006 року №109/213 Переліку об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації України - не закладено до Державного Департаменту страхового фонду документації України проектну документацію на будівництво ринку;

27) затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - не проведено ідентифікацію об'єкту щодо визначення потенційної небезпеки ринку;

28) Закону України «Про правові засади цивільного захисту», затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, пп. 3.1.1, 4.4.1 наказу МНС України від 15.05.2006 року №288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» - не обладнано потенційно небезпечний об'єкт системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;

29) постанови КМ України від 29.03.2001 року №308 «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідки», ст. 14 затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - не складено та не затверджено річний графік накопичення матеріального резерву;

30) ст. 4 розділу 2 постанови КМ України від 10.05.2004 року №299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України» - розробити, узгодити та затвердити план розвитку й удосконалення цивільної оборони підприємства;

31) ст. 4 розділу 2 постанови КМ України від 10.05.2004 року №299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України» - розробити, узгодити та затвердити план цивільної оборони підприємства (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації);

32) п. 3, 6, 9, 10 та додатку до постанови КМ України від 19.08.2002 року №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», п. 4.1 наказу Мінтрансу України від 16.10.2000 року №567 «Про затвердження правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні залізничним транспортом» - не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

33) постанови КМ України від 26.07.2001 року №874 «Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту» - не пройшли навчання на курсах цивільної оборони: керівник підприємства; уповноважені керівники з ліквідації надзвичайної ситуації та особи, які очолюють штаби з ліквідації надзвичайних ситуацій; керівники навчальних груп з підготовки працівників на підприємстві, з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;

34) п. п. 10, 12 постанови КМ України від 03.08.1998 року №1198 «Про затвердження положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» - не розроблено наказ про створення об'єктової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

35) п. 12 постанови КМ України від 03.08.1998 року №1198 «Про затвердження положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» - не розроблено та не затверджено керівництвом об'єкта Положення про об'єктову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і її персональний склад;

36) п. 4.7.3 затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - не визначено персональний склад евакуаційних органів;

37) п. 4.5.5 затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - відсутні інструкції щодо вимог техногенної безпеки та порядку дій працівників в разі виникнення надзвичайної ситуації;

38) п. 4.5.1 затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - відсутній журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки для працівників які приймаються на роботу та за місцем роботи;

39) п. 3.1 затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях - не забезпечено фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного та якісного забезпечення вимог техногенної безпеки.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 55, 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи не спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС України у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, попри твердження Апелянта, наведені норми закону дають право Позивачу звертатись до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому судовою колегією враховується, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, висновки перевірки були зафіксовані в акті 23.05.2016 року, а позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами Позивачем було здано до відділення поштового зв'язку 03.06.2016 року, тобто у межах встановленого процесуальним законом п'ятнадцятиденного строку.

Згідно ч. 9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Отже, посилання Апелянта на те, що позовна заява зареєстрована в Окружному адміністративному суді м. Києва 09.06.2016 року, а відтак строк на звернення до суду пропущений, є безпідставним, оскільки згідно спеціальних правил КАС України датою звернення до суду вважається саме день здачі позовної заяви на пошту, тобто 03.06.2016 року.

При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання КП «Житній ринок» на неврахування судом першої інстанції відсутності порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з огляду на те, що, на думку колегії суддів, встановлення у ході перевірки, зокрема: допускання складання горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрощитів; допускання експлуатації тимчасових дільниць електромережі; допускання користування пошкодженими розетками; допускання розміщення торгівельних палаток та товарів на шляхах евакуації (проходах та переходах) та в протипожежних розривах; неукомплектація пожежних кран-комплектів пожежними рукавами однакового з ним діаметром та стволами; невиконання дверей складських, технічних та підсобних приміщень протипожежними з класом вогнестійкості ЕІ 30 хвилин; недообладнання торгівельного залу, складських та підвальних приміщень системою пожежної сигналізації; неробочий стан існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації в торгівельному залі, складських та підвальних приміщеннях; непроведення технічного обслуговування існуючих вогнегасників; не обладнання підвальних приміщень протидимним захистом, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров'ю людей.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3.1 Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджених наказом МНС України від 17.01.2005 року №30, на кожний ринок незалежно від площі, у складі проектної документації або окремо, повинна бути розроблена й узгоджена з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду схема розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо (далі - схема ринку), які розташовані в приміщеннях та на відкритих майданчиках.

Разом з тим, в силу п. 1 вказаних Правил, які набрали чинності 08.02.2005 року, останні встановлюють вимоги пожежної безпеки під час будівництва (улаштування) нових ринків, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, розширення та експлуатації ринків.

З огляду на викладене, твердження Позивача про порушення Відповідачем порядку узгодження схеми розміщення торговельних рядів, павільйонів, кіосків, контейнерів, палаток тощо (схема ринку) з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду (п. 21), є необґрунтованим, оскільки, як зазначає КП «Житній ринок» та не було спростовано ГУ ДСНС у м. Києва, будівля ринку була введена в експлуатацію у 1980 році згідно акту від 29.12.1980 року №1748 (а.с. 71-72), тобто до набрання чинності наведених нормативних актів.

Крім того, Апелянтом вірно підкреслено, що п. 1.14 затверджених наказом МВС України від 31.12.2014 року №1417 Правил пожежної безпеки України, визначено, що тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін. Відтак норма щодо відстані не менше 10 метрів на тимчасові споруди, що розміщені на території ринків, не поширюється, що свідчить про відсутність викладеного у п. 24 акту перевірки порушення.

Крім іншого, Відповідач обґрунтовано підкреслив, що Правила обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року №32/288, Перелік об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації України, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, МНС України від 11.04.2006 року №109/213, Закон України «Про правові засади цивільного захисту», втратили чинність на момент проведення перевірки, що свідчить про безпідставність твердження Позивача про допущення Відповідачем порушень, зафіксованих в п. 25, 26 та 28 акту.

Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням Апелянта на відсутність порушення останнім затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях щодо непроведення ідентифікації об'єкту щодо визначення потенційної небезпеки ринку (п. 27), оскільки серед переліку потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки міста Києва КП «Житній ринок» відсутнє.

Разом з тим, з урахуванням вищевикладеного, судовою колегією враховується таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З урахуванням встановлення перевіркою порушень Відповідачем вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації приміщень КП «Житній ринок» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Приписи п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України визначають, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житній ринок» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до комунального підприємства «Житній ринок» про застосування заходів реагування - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.