Постанова № 61585784, 27.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/22628/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Київський міський військовий комісаріат, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, Головне управління), третя особа - Київський міський військовий комісаріат (далі - Третя особа, КМВК), про:

- визнання неправомірними дій Головного управління щодо скасування надбавок до грошового забезпечення військовослужбовця (100% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовця, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002, а також 100% щомісячної надбавки до грошового забезпечення, введеної з 01.07.2000 року Указом Президента України від 31.07.2000 року №939/2000);

- зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсійних виплат з урахуванням надбавок до грошового забезпечення, з дня звернення Позивача за перерахунком до суду, а саме з 04.12.2015 року, та в подальшому виплачувати пенсію у повному обсязі.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.07.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджується призначення Позивачу пенсії на підставі документів, які містять недостовірні відомості, а саме - рішення суду, що має ознаки підроблення, підстави для задоволення позовних вимог про поновлення виплати пенсії у повному розмірі відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на не вказуванні судом відомостей, який останній вважає недостовірними, а також ненадання належної оцінки формі та змісту судового рішення, яке суд вважає підробленим. Крім того, звертає увагу судової колегії на відсутність вироку суду, який набрав законної сили, яким встановлено факт підробки судового рішення. Крім іншого, підкреслює, що попри сумнівне, на переконання Відповідача та суду, судове рішення, останній і так має право на виплату пенсії у повному обсязі в силу закону.

У судовому засіданні представник Апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, викладених в останній.

Представник Відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибула.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суд першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Головне управління направило Позивачу лист від 17.09.2015 року №19114/12/Ч-1691 (а.с. 7), в якому вказало, що листом Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2015 року №52683/15 повідомлено Відповідача, що згідно алфавітних покажчиків за 2006 рік адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до суду не надходила та не розглядалася, а під №2а-658/06 зареєстрована справа за позовом іншої особи.

Наведене, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту розрахунків Головного управління (а.с. 10-11) стало підставою для припинення виплати Позивачу пенсії в частині 100% набавки до грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173 «Про посилання соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та 100% щомісячної надбавки до грошового забезпечення, введеної з 01.07.2000 роки згідно Указу Президента України №939/2000 від 31.07.2000 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України».

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшов до висновку, що оскільки органами держави не визначається документ, що має ознаки підробленого, підстави для задоволення позову відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 45 цього Закону.

Зі змісту наведених норм випливає висновок, що припиненню пенсії з підстав, передбачених ст. 49 вказаного Закону, можливо виключно за умови прийняття територіальним органом Пенсійного фонду відповідного рішення або ухвалення такого рішення судом.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів прийняття Головним управлінням рішення про припинення виплати пенсії Позивачу, як і доказів ухвалення судом відповідного рішення.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до п. 23.7 затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року №68 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді копії вироків, рішень, ухвал, постанов у справах повинні бути підписані та скріплені гербовою печаткою. У разі, якщо коли судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається на копії, що видається.

Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання. Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані і скріплені підписом працівника апарату суду та печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2006 року у справі №2а-658/2006 (а.с. 83-85) вбачається, що остання скріплена гербовою печаткою та підписана суддею, а відтак, на переконання судової колегії, відповідає нормативно визначеним на той час вимогам щодо оформлення документів.

З урахуванням наведеного судом апеляційної інстанції критично оцінюються наявні у матеріалах справи копії листів Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2015 року №52683/15 (а.с. 97) від 06.04.2016 року №01/1276/2016вих/Ка-17 (а.с. 58) та від 06.04.2016 року №01/1177/2013вих/Ка-17 (а.с. 59), а також від 04.05.2016 року №01/1416/2016вих/Ка-17 (а.с. 81) та від 08.06.2016 року №01/1581/2016вих/Ка-17 (а.с. 131), оскільки, хоча останніми й підтверджується відсутність у даному суді адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Київського МВК та реєстрації під №2а-658/06 іншої справи, однак не заперечується неможливість надання відомостей щодо розгляду суддею Бондаренком О.В. справ, які не зареєстровані в суді, з номерами або сторонами, які не відповідають реєстрації в обліково-статистичній карточці, у зв'язку з відсутністю узагальнення наведеної інформації, а також контрольного журналу судових справ судді Бондаренка О.В. за 2006 рік.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів, які свідчать про недостовірність відомостей, які містяться у наданих Позивачем до пенсійного органу документах та на підставі яких йому призначено пенсію, а саме - доказів набрання законної сили вироком суду, яким встановлено факт підробки постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2006 року у справі №2а-658/2006, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність у Головного управління правових підстав для припинення виплати пенсії в частині.

Наведена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 27.01.2016 року у справі №К/800/12023/15.

Крім того, судовою колегією враховується, що Головним управлінням не було подано доказів звернення до правоохоронних органів із заявою щодо перевірки факту підробки постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2006 року у справі №2а-658/2006 за позовом ОСОБА_2 до Київського МВК.є

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції, не обговорюючи питання щодо наявності у Позивача права на отримання надбавок до пенсії на підставі Указу Президента України від 23.02.2002 року №173 та Указу Президента України від 31.07.2000 року №939/2000, приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність дій Головного управління з припинення виплати Позивачу пенсії в частині, що нараховувалася на підставі спірного рішення суду, а відтак вважає передчасною позицію Дарницького районного суду м. Києва про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Головного управління щодо скасування надбавок до грошового забезпечення військовослужбовця (100% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовця, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002, а також 100% щомісячної надбавки до грошового забезпечення, введеної з 01.07.2000 року Указом Президента України від 31.07.2000 року №939/2000) та зобов'язання останнього провести перерахунок пенсійних виплат з урахуванням надбавок до грошового забезпечення, з дня звернення Позивача за перерахунком до суду, а саме з 04.12.2015 року. Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання у подальшому виплачувати Позивачу пенсію у повному обсязі задоволенню не підлягають, оскільки в силу положень КАС України захисту підлягають виключно порушені права.

Поряд з цим судова колегія зауважує, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Тобто, законодавцем прямо передбачено повноваження органів Пенсійного фонду вживати заходи щодо повернення чи стягнення сум пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера. Поряд з цим, виникненню у відповідних органів такого права в обов'язковому порядку повинно передувати встановлення факту зловживання з боку пенсіонера.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки не визначено перелік належних доказів, що можуть підтверджувати факт підробки рішення суду, у зв'язку з цим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Київський міський військовий комісаріат, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати ОСОБА_2 надбавок до грошового забезпечення військовослужбовця (100% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовця, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002, а також 100% щомісячної надбавки до грошового забезпечення, введеної з 01.07.2000 року Указом Президента України від 31.07.2000 року №939/2000).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_2 перерахунок пенсійних виплат з урахуванням надбавок до грошового забезпечення (100% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовця, передбаченої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002, а також 100% щомісячної надбавки до грошового забезпечення, введеної з 01.07.2000 року Указом Президента України від 31.07.2000 року №939/2000), з 04 грудня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.