Постанова № 61585070, 22.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа №805/2918/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Крилової М.М.,

при секретарі - Зикун Ю.В.,

за участю

представника позивача - Захарової Л.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Жолоб Я.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості по коштах Фонду в сумі 5107,20 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості по коштах Фонду в сумі 5107,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спеціалістами Добропільської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення ФССзТВП проведено планову перевірку ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань дотримання порядку використання коштів Фонду за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, за результатами якої складено відповідний акт №221 від 11.12.2015 року. Під час проведення перевірки встановлено порушення порядку використання коштів Фонду в 2014 році, а саме: санаторно-курортна путівка №000789 видана з порушенням ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що діяв до 31.12.2014 року та п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду на підставі неправомірно прийнятого рішення комісії із соціального страхування (протокол №68 від 05.09.2014 року) та видана без наявності медичної довідки встановленого зразка. У зв'язку із зазначеним, Фондом понесено витрати в розмірі 5107,20 грн. також, зазначає, що вказана заборгованість відображена відповідачем у звіті за 1 квартал 2016 року, внаслідок чого вона є узгодженою. Позивач вказує на те, що з метою досудового врегулювання питання щодо повернення коштів в сумі 5107,20 грн. позивач звертався до генерального директора ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з проханням повернути кошти Фонду, проте існуюча заборгованість не була погашена. Таким чином, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в матеріалах справи наявні заперечення відповідача, в яких останній вказує на те, що ОСОБА_4 у відповідності із законом було виділено путівку на підставі медичної довідки встановленої форми №070/0. Отже, підприємством (комісією із соціального страхування) було виділено путівку застрахованій особі ОСОБА_4 на підставі довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за встановленою формою № 070/о. Процедуру видачі путівок та порядку їх оформлення підприємством було дотримано. Також, зазначає, що своїм правом позивач не скористався, та не направив рішення про повернення коштів, а отже і не виникло прав та обов'язків у Фонду на звернення до суду за захистом своїх прав взагалі. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Добропільською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення ФССзТВП в період з 23.11.2015 року по 11.12.2015 року проведено планову перевірку ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань дотримання порядку використання коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам та надання соціальних послуг, за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, за результатами якої складено відповідний акт №221 від 11.12.2015 року.

В даному акті Відділенням Фонду зроблено висновок про порушення ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року №12, оскільки санаторно-курортна путівка №000789 видана на підставі неправомірно прийнятого рішення комісії із соціального страхування (протокол №68 від 05.09.2014 року) та без наявності медичної довідки встановленого зразку.

22.12.2015 року Добропільською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ім'я генерального директора ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» направлено лист №16-486 «Про повернення коштів» із зазначенням банківських реквізитів для повернення коштів.

Щодо строку звернення позивача до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративний позов, відповідно до ст. 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 зазначено статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Добропільською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду проведена 11.12.2015 року. Акт за результатами проведеної перевірки складено 11.12.2015 року. Позовна заява підписана позивачем 17.08.2016 року, направлена поштою 17.08.2016 року, до суду надійшла 29.08.2016 року.

Разом із позовною заявою позивачем до суду надано клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, яке вмотивовано наявністю труднощів через надсилання документів, необхідних для підготовки даного адміністративного суду, з Добропільської міської виконавчої дирекції Фонду до Донецького обласного відділення Фонду. Також, позивач зазначає про неодноразові зміни місця розташування Донецького обласного відділення Фонду, що ускладнило підготовку необхідних документів. Просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивачем пропущено з поважних причин.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, із змінами і доповненнями (чинним на час виникнення спірних правовідносин), Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29; Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12 (далі - Порядок №12).

Приписами статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у

тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

У відповідності до п. 4.1. Порядку №12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974) (далі - медична довідка).

Рішення про виділення путівки добровільно застрахованій особі приймає директор районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду з урахуванням вимог цього розділу.

З акту перевірки №221 від 11.12.2015 року вбачається, що підприємством відповідача порушено вимоги ст. 47 Закону у зв'язку з тим, що путівка №000789 ЦВКС «Хмільник» вартістю 5107,20 грн. видана гр. ОСОБА_4 на підставі довідки, виданої з порушенням Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації N 070/о «Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року №110, оскільки вказана довідка видана без підпису голови ЛКК та не засвідчена печаткою закладу охорони здоров'я.

Листом Добропільської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду від 04.12.2015 року за №16-467 зроблено запит до Головного лікаря КЗОЗ «ДЛІЛ» щодо підтвердження видачі медичної довідки форми 070/о для одержання путівки на санаторно-курортне лікування на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

У відповідь на вказаний запит КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» листом №1383 від 09.12.2015 року надано відповідь, в якій зазначено, що медична довідка форми 070/о на санаторно-курортне лікування на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період 2013-2014 років не видавалась.

Таким чином, враховуючи той факт, що медична довідка форми 070/о на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 медичним закладом фактично не видавалась, підстави для надання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в особі Шахти «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління Добропільське» останньому путівки №000789 на санаторно-курортне лікування були відсутні.

Зазначені обставини також підтверджені підписанням генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» акту перевірки від 11.12.2015 року №221 без заперечень, та включенням відповідачем вказаної суми у розмірі 5107,20 грн. до звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за 1 квартал 2016 року.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 3.12.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, №29 від 22.12.2010 року (далі - Інструкція №29), за результатами перевірки складається акт.

Пунктом 4.1 розділу 4 даного Інструкції №29 встановлено, що за результатами перевірки за матеріалами акту перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акту перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції №29 рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - обов'язковий для виконання письмовий документ за підписом керівника органу Фонду (його заступника), підготовлений на підставі акта перевірки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 4.2 Інструкції передбачено, що у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (2240-14). Суми цих санкцій сплачуються страхувальниками за рахунок власних коштів.

Розрахунок фінансових санкцій здійснюється після закінчення строку виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на підставі копій платіжних документів про перерахування зазначених коштів, виписок банку про надходження коштів на рахунки органів Фонду, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, за формою, наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції.

Рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду приймається та надсилається страхувальнику протягом 20 календарних днів з дня закінчення строку, встановленого для виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

Згідно п. 4.5 Інструкції №29 страхувальник інформує орган Фонду про виконання рішення у визначені рішенням строки.

Відповідно до п. 4.6 Інструкції №29 облік рішень ведеться в журналі обліку рішень про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за результатами перевірок та рішень про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду за формою, наведеною у додатку 5 до цієї

Інструкції.

За приписами п. 7.1 Інструкції №29 страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду.

Страхувальник у письмовій формі звертається до органу Фонду, який прийняв рішення, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана органу Фонду протягом 10 календарних днів з дня отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується.

Керівник (заступник керівника) органу Фонду за результатами розгляду скарги приймає вмотивоване рішення та надсилає його страхувальнику протягом 20 календарних днів після отримання скарги. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальник має право звернутися протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення про результати розгляду скарги з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі або до суду у встановленому законодавством порядку.

Крім того, частиною 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно

повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З аналізу вищенаведених норм діючого законодавства слідує, що за наслідками проведеної контролюючим органом Фонду перевірки складається відповідний акт. В разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування керівником органу Фонду приймається рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Посилання позивача на направлення Добропільською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2015 року на ім'я генерального директора ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» листа №16-486 «Про повернення коштів» із зазначенням банківських реквізитів для повернення коштів як на підставу для стягнення коштів у сумі 5107,20 грн. суд вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до п. 4.1 Інструкції №29 у додатку №3 наведено обов'язкову форму рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка передбачає зазначення підстав для повернення коштів, суми коштів, що підлягає поверненню, суми застосованих фінансових санкцій, строків повернення коштів, наслідків неповернення коштів Фонду, порядку оскарження даного рішення.

Таким чином, лист органу Фонду від 22.12.2015 року №16-486 не є в розумінні приписів даної Інструкції рішенням про повернення коштів Фонду.

Суд зазначає, що саме прийняте керівником органу Фонду рішення про повернення коштів фонду створює для страхувальника певні правові наслідки та породжує встановлені Законом зобов'язання. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що лише за наявності прийнятого керівником органу Фонду рішення суб'єкт господарювання - страховик має право на його скарження в разі незгоди.

За практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, визначеною у рішенні у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява №23436/03, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою.

В іншому рішенні - «Меньшакова проти України» (заява №377/02) від 08.04.2010 року Європейський суд з прав людини також виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду, які полягають в наступному.

Так, в даному рішенні зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок неприйняття органом Фонду рішення про повернення коштів Фонду відбулось порушення прав та законних інтересів відповідача через його фактичне обмеження в можливості оскарження рішення Фонду до органу Фонду або в судовому порядку, як то передбачає Інструкція №29 та норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем порушено встановлену законодавством процедуру повернення страховиком безпідставно отриманих коштів Фонду, яке передує зверненню позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості по коштах Фонду в сумі 5107,20 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 22.09.2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.09.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Крилова М.М.