Постанова № 61585012, 22.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа №805/2342/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Дремової І.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Маріуполь в особі Красноармійського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Покровськ

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправними дії та зобов’язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Красноармійського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дії по відмові у задоволенні заяви про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014року у сумі 95446,95 грн. протиправними та зобов’язання задовольнити заяву про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн., а саме прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 червня 2016 року Красноармійське регіональне виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулось з заявою до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 рік у сумі 95446,95 грн., що виник внаслідок обставин непереборної сили. Листом у відповідь від 30 червня 2016 року за №12027/10/05-16-17 відповідач зазначив про відсутність підстав для списання податкового боргу оскільки, позивачем надані неналежні сертифікати про засвідчення обставин непереборної сили та обставин непереборної сили тривають і дату закінчення їх терміну встановити не можливо. Вважає такі висновки відповідача необґрунтованим та таким, що порушують права позивача і суперечать положенням законодавства України. Просив суд визнати дії по відмові у задоволенні заяви про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014року у сумі 95446,95 грн. протиправними та зобов’язати задовольнити заяву про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн., а саме прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав суду заперечення до позовної заяви, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №335397811, має відокремлений підрозділ Красноармійське регіональне виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває на обліку як платник податків у Красноармійській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Відповідач, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Красноармійським регіональним виробничим управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» засобами електронного зв’язку було подано до відповідача податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих вод і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води за 1 півріччя 2014 року, де самостійно визначено суму податкового зобов’язання зі спеціального використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами у сумі 95447,75 грн.

13 червня 2016 року Красноармійське регіональне виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до відповідача з заявою щодо списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн., що виник у наслідок обставин непереборної сили (фор-мажорних обставин).

До заяви було додано зокрема сертифікати №1196 від 29.10.2014 року про настання обставин непереборної сили, яким Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року Красноармійському регіональному виробничому управлінню КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України , які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів та №1735 від 25.11.2014 року про настання обставин непереборної сили, яким Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року КП «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Також до заяви позивачем було додано висновок від 03.07.2014 року №2005/12-21-03 про засвідчення Донецькою торгово-промисловою палатою КП «Вода Донбасу» настання форс-мажорних обставин, які перешкоджають своєчасному виконанню договірних зобов’язань.

Відповідач листом у відповідь від 30.06.2016 року за №12027/10/05-16-17 повідомив, що списання безнадійного податкового боргу визначене ст. 101 Податкового кодексу України. У доданих до заяви сертифікатах Торгово-промислової палати України, зазначено, що дані сертифікати видані відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України. Статтею 100 Податкового кодексу України регламентується порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків. З огляду на що, Красноармійська ОДПІ розглядає документи щодо списання безнадійного податкового боргу в тому числі, що виник в наслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обстави) відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 16 Податкового кодексу України, передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно пп.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 20.1.34 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області з метою стягнення з позивача податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн звернулась до суду з позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (Красноармійське регіональне управління) про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у сумі 95446 грн. 95 коп., позов задоволено повному обсязі.

Постанова не оскаржувалась позивачем та набрала законної сили.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року за заявою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року відстрочено на три місяці.

Ухвалою від 27 вересня 2016 року суд відмовив у задоволені повторної заяви Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» щодо відстрочення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року на п’ять місяців до 10 лютого 2017 року.

Відповідно до статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначено загальні положення перенесення строку сплати податку на більш пізній строк шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань платника податків під проценти, тобто перенесення строку виконання податкового обов'язку.

Таким чином, з вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України передбачає обов'язок платника податків в строки, встановлені цим кодексом сплатити самостійно узгоджену ним суму грошового зобов'язання, а у зв'язку з неможливістю такої сплати в установлені законодавством строки, платник податків має право перенести строк сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк, шляхом розстрочення, або відстрочення грошових зобов'язань.

При цьому, підставою для такого розстрочення/відстрочення у відповідності до пункту 100.2 статті 100 наведеного кодексу є звернення платника податків із відповідною заявою до контролюючого органу про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Доказів звернення позивача до відповідача з заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань на суму податкового боргу у сумі 95446,95 грн. до суду не надано.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про списання такого податкового боргу.

Як зазначалось вище, відповідач, відмовляючи позивачу у списані податкового боргу у сумі 95446,95 грн., нарахованого за порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов’язання зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року посилався на відсутність сертифікату Торгово-промислової палати України з обов’язковим посиланням на ст.101 Податкового кодексу України в ньому.

З підстав викладеного суд вказує наступне.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 п. 101.2. ст. 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За приписами п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577.

Згідно до п. 2.1 цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Згідно п. 4.2 розділу ІV Порядку № 577 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Приписами п. 4.3 розділу ІV Порядку № 577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначається, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року №1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Покровськ (м. Красноармійськ) Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно статті 10 Закону №1669-VІІ, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VІІ, вбачається, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Статтею 14-1 цього Закону, Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, настання для КП «Компанія Вода Донбасу» та Красноармійського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» форс-мажорних обставин з 10 червня 2015 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області, дотримані законодавчих актів України, які стосуються оправляння та сплати податків та обов’язкових платежів відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України підтверджено сертифікатами Торгово-промислової палати України №1735 від 25 листопада 2014 року та №1196 від 29 жовтня 2014 року.

Отже, видані позивачу сертифікати, із засвідченням настання обставин непереборної сили, розповсюджуються лише на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, які в свою чергу передбачають процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань, а не процедуру списання наявного податкового боргу як безнадійного.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач при поданні заяви не дотримався вимог діючого законодавства, оскільки не надав відповідачу належні документи, на підтвердження

того, що податковий борг у сумі 95446,95 грн. у наслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним, а тому у податкового органу були відсутні законні підстави для її задоволення та його списання.

Проте, суд зауважує, що позивач у відповідності до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення наявного податкового боргу або звернутись до Торгово-промислової палати України для отримання сертифікату у відповідності до ст.101 Податкового кодексу України у порядку встановленому регламентом ТПП України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Красноармійського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дії по відмові у задоволенні заяви про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014року у сумі 95446,95 грн. протиправними та зобов’язання задовольнити заяву про списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн., а саме прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за 2 квартал 2014 року у сумі 95446,95 грн. – відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови складено та підписано 27 вересня 2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.