Постанова № 61583370, 29.06.2016, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/460/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 року згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Рівненської області від 26.05.2016 року №18-358 відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії);

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на їх користь судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з вересня 2006 року відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії), йому було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 відсотків від розміру середньомісячної заробітної плати, визначеної у відповідній довідці прокуратури Рівненської області. З часу призначення пенсії і до 08 січня 2008 року він продовжував працювати в органах прокуратури. На даний час він перебуває на обліку і отримує пенсію за вислугою років у Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області. Згідно довідки прокуратури Рівненської області від 26.05.2016 року №18-3358, його заробітна плата старшого прокурора прокуратури Дубровицького району станом на 01.12.2015 року складалась: основний оклад - 1724 грн., класний чин - 125 грн., вислуга років - 369,80 грн. та інші виплати, які передбачені чинним законодавством. 26 травня 2016 року він звернувся до Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення йому перерахунку пенсії. Листом № 09/02-2 від 27.05.2016 року у перерахунку пенсії йому було відмовлено, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих Положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема Закону України "Про прокуратуру". При цьому відповідачем у вказаній відповіді не зазначено конкретну норму (статтю) Закону України від 02.03.2015 року №213, а міститься посилання лише на п.5 Прикінцевих положень даного Закону, який взагалі не стосується даних правовідносин. Вважає, що дії відповідача про відмову в перерахунку йому пенсії є неправомірними, а прийняте рішення незаконним, оскільки мають місце порушення вимог Конституції України та чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове пенсійне страхування, Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач, на виконання вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, подав до суду письмові заперечення на позов, в яких заперечував проти задоволення позову та просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду за загальними правилами, оскільки факт розгляду справи в порядку скороченого провадження потягне за собою наслідок неможливості подання касаційної скарги на рішення судів, що призведе до порушення судом даного конституційного права.

Дослідивши подані сторонами письмові докази у справі, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 із вересня 2006 року перебуває на обліку в Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, і йому, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії) було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 відсотків розміру середньомісячної заробітної плати.

З часу призначення пенсії і до 08 січня 2008 року позивач продовжував працювати в органах прокуратури.

У зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів", з 01 грудня 2015 року підвищено заробітну плату працівникам органів прокуратури, у зв'язку з чим у позивача виникло право на перерахунок призначеної їй пенсії.

У відповідності з положенням ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", на підставі якої призначена пенсія позивачу, передбачено, що у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, призначені працівникам органів прокуратури пенсії за вислугою років підлягають перерахунку.

26 травня 2016 року позивач звернувся до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до постанови КМУ №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року, яка діє з 01.12.2015 року (а.с.9).

До вказаної заяви позивачем була додана довідка прокуратури Рівненської області від 26.05.2016 року за №18-358 про розмір заробітної плати (а.с.10). Згідно даної довідки, позивач ОСОБА_1 працював в прокуратурі Рівненської області на посаді старшого прокурора прокуратури Дубровицького району і заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року складає 10171,72 грн.

Листом № 09/02-2 від 27.05.2016 року (а.с.11) Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, в тому числі Закону України "Про прокуратуру", тобто пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України "Про прокуратуру" не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.

Суд прийшов до висновку, що дії відповідача по відмові у перерахунку позивачу пенсії за вислугу років є протиправними, оскільки обмежують його конституційні права.

Відповідно до ст.1 Конституції України (далі - КУ) Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно з ч.2 ст.3 КУ права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 КУ визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У ст.22 КУ зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 58 КУ закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пленум Верховного Суду України у п.19 своєї Постанови від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади" роз'яснив, що, відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини 13 та 14 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

При цьому суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії за вислугу років передбачене і ч.13 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015 року. В той же час, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, які мали би бути визначені Кабінетом Міністрів України (ч.20 ст.86 названого Закону), останнім не визначені, що, крім іншого, є підставою для застосування до спірних правовідносин ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 КУ закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження: "звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики".

Також Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що "невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави". Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є "складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права".

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

З огляду на встановлені факти та наведені положення, вирішуючи спір в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку призначеної пенсії згідно з заявою від 26 травня 2016 року та довідкою прокуратури Рівненської області від 26 травня 2016 року №18-358, відповідач, на час звернення, діяв протиправно, тому його слід зобов'язати провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років, починаючи із 01 січня 2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Доводи відповідача спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи достовірними доказами та наведеними у даній постанові нормативними актами.

Згідно вимог частини другої статті 161 КАС України, при прийнятті постанови суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13 та від 06 жовтня 2015 року №127/11720/14-а.

Слід зазначити, що суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у загальному порядку з огляду на те, що скорочений порядок розгляду адміністративних справ щодо пенсійних виплат визначений п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.

У свою чергу, відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо позбавлення права відповідача можливості звернутися до касаційного суду у випадку задоволення позову, розглянутого у скороченому провадженні, посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2000 року у справі Гарсія Манібардо проти Іспанії. Суд не погоджується з такою позицією, оскільки Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини націлена саме на захист інтересів особи від неправомірного втручання держави, а не навпаки.

Тому, у відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведенні судового засідання за загальними правилами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 18, 71, 158-163, 183-2, 185, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.

Зобов'язати Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016 року згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії прокуратури Рівненської області від 26.05.2016 року №18-358 відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Стягнути з бюджетних асигнувань Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду З.С. Сидоренко