Постанова № 61581268, 21.09.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1797/16-а

Провадження № 2-а/163/36/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1887/209500/2016,

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2016 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка Михайла Івановича про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1887/209500/2016.

Свій позов мотивував тим, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченком М.В. від 27.05.2016 року №1887/20900/16 його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 469, ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 89064 гривні 81 копійка. Підставою притягнення його до відповідальності слугувало те, що 31.10.2014 року ним через митний пост «Краковець» згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року було ввезено на митну територію України товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, рік виготовлення - 2007. У відповідальності до митної декларації він зобов'язувався доставити цей товар до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 10.11.2014 року. Однак автомобіль у Волинську митницю ДФС станом на 12.03.2016 року не надійшов. З викладеними обставинами він не погоджується, вважає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи, адже він виступив лише перевізником вантажного автомобіля через кордон до підприємства отримувача. Крім цього, виносячи оскаржувану постанову відповідач не дотримався вимог закону. У зв'язку з наведеним, просив суд визнатипостанову протиправною та такою, яка прийнята без належного проведення процесуальних дій, без врахування всіх обставин справи та без врахування наявних доказів і фактів, що були ним надані.

Ухвалою суду від 10 серпня 2016 року було замінено первинного відповідача - заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка Михайла Івановича належним відповідачем - Львівською митницею ДФС.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, вказавши, що позов підтримують повністю. У поданих письмових запереченнях представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зокрема вказав на невідповідність викладених у справі про ПМП висновків фактичним обставинам справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, причини неявки суду невідомі. У поданих до суду письмових запереченнях вказав, що матеріалами справи про порушення митних правил вина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч.2 ст. 469, ст. 485 МК України доведена повністю. Постановою у справі про порушення митних правил було законно визнано останнього винним у вчинені ним правопорушень та притягнуто до адміністративної відповідальності без порушення його процесуальних прав, передбачених КпАП України та МК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа, яка виявила дане правопорушення, зобов'язана скласти протокол про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Судом встановлено, що 31.10.2014 року ОСОБА_1 через митний пост «Краковець», згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року, було ввезено на митну територію України товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, рік виготовлення - 2007. У відповідальності до митної декларації він зобов'язувався доставити цей товар до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 10.11.2014 року. Однак автомобіль у Ягодинську митницю Міндоходів не надходив.

17.04.2015 року Львівською митницею ДФС було складено протокол про порушення митних правил №0831/20900/15 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

В подальшому в рамках операції «Рубіж-2015» на вимогу листа №8606/7/99-99-24-02-01-17 від 12.03.2016 року Львівською митницею ДФС проведено перевірку фактів не доставок товарів до митниць призначення. Згідно інформації УОМК ВКПК Львівської митниці ДФС, вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, 2007 року виготовлення, який у відповідності до митної декларації типу №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року мав бути доставлений ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, станом на даний час недоставлений.

Відповідно до службової записки ВКПТ УОМК Львівської митниці ДФС від 15.03.2016 року №533/10/13-70-24-02/48-ЕП митні платежі, що підлягали сплаті при ввезенні на митну територію України вантажного автомобіля «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер 91413 BL, кузов номер НОМЕР_2, 2007 року виготовлення, станом на дату перетину митного кордону України, становлять 29688, 27 гривень.

16 травня 2016 року головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням УБ з МП Львівської митниці ДФС Габою Н.П. складено протокол про порушення митних правил №1887/20900/16щодо ОСОБА_1, згідно з яким дії позивача мають ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.469 та ст.485 Митного кодексу України (а.с.22).

Кваліфікувавши дії позивача зокрема за ст. 485 Митного кодексу України, відповідач розцінив їх як такі, що спрямовані на використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, в тому числі за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Разом з тим, з огляду на положення вказаної норми закону, відповідач, а ні у протоколі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1, а ні в подальшому у постанові в справі про порушення митних правил, відповідно до вимог ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не навів жодного доказу протиправності дій позивача; не конкретизував та не зазначив, в яких саме діях ОСОБА_1 вбачалося використання товару, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

У оскаржуваній постанові, як і у самому протоколі, є посилання лише на ту обставину, що в рамках операції «Рубіж-2015» встановлено факт недоставляння вантажного автомобіля ввезеного ОСОБА_1 до митного органу по даний час. Зазначений факт був встановлений Львівською митницею ДФС і 17.04.2015 року, коли було складено протокол про порушення митних правил №0831/20900/15 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

Поміж цього, необгрунтованою є кваліфікація дій позивача і за ст. 469 МК України.

У протоколі про порушення митних правил №1887/20900/16 зазначено, що ОСОБА_1 без дозволу органу доходів і зборів неправомірно розпорядився транспортним засобом, митне оформлення, якого не закінчено, таким чином дії останнього мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.469 МК України.

Так, ч.2 ст. 469 МК України передбачена відповідальність за зміну стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився.

І знову ж, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 розпорядився вищевказаним транспортним засобом, митним органом не здобуто.

Відтак, слід дійти висновку, що об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ст.469 МК України, в діях позивача органом доходів і зборів не розкрита, протокол не містить конкретних фактів та ґрунтується виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.

Разом з тим, 27 травня 2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченком М.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил №1887/20900/16, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 469, ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 89064 гривні 81 копійка (а.с.25), незнажаючи і на те, що на момент розгляду справи залишалися нез'ясованими ряд питань, зокрема: не встановлено місцезнаходження товару - вантажного автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, 2007 року виготовлення; у матеріалах справи відсутні пояснення представника ТзОВ «Пріор Контракт», фірми, яка згідно митної декларації виступає одержувачем товару та особою, відповідальною за фінансове врегулювання (а.с. 39).

Згідно ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення вищенаведеної норми, посадовою особою не виконано покладені на неї обов'язки, не використано надані права у точній відповідності із законом, та не здобуто доказів на підтвердження обставин викладених у постанові про порушення митних правил.

З митної декларації типу №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року вбачається, що в графі «найменування фірми перевізника» зазначено - ТзОВ «Пріор Контракт», з зазначенням юридичної адреси фірми.

Згідно ч.2 ст.459 Митного кодексу України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

В поданих до суду письмових запереченнях, представник позивача посилається на те, що власником автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, 2007 року виготовлення, як в свою чергу і фірмою-перевізником, є ТзОВ «Пріор Контракт».

Стаття 4 Митного кодексу України дає визначення поняття посадових осіб підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Будь-які документи, зокрема трудовий договір, який регулює відносини між працедавцем і працівником в Україні, і підтверджують той факт, що ОСОБА_1 є посадовою особою ТзОВ «Пріор Контракт» в матеріалах відсутні, а долучена до матеріалів справи копія доручення засвідчена підписом ТОВ «Пріор Контракт» доводить ту обставину, що ОСОБА_1 діяв в інтересах товариства.

Таким чином, позивач не є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення передбачені ч.2 ст. 469 МК України, ст. 485 МК України.

Крім цього, з вищевказаної постанови №1887/20900/16 від 27.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 469 МК України,ст. 485 МК України, хоча протокол про ПМП №1887/20900/16 від 16.05.2016 року було складено відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.469 та ст.485 Митного кодексу України.

Виносячи оскаржувану постанову відповідач мав дотриматися вимог закону і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості, оцінюючи всі обставини справи в сукупності.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови митного органу, оскільки при її винесенні допущена необ'єктивність та неповнота провадження, що передбачено ст. 489 МК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 6-11, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка Михайла Івановичау справі про порушення митних правил №1887/209500/2016від 27.05.2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.469 та ст.485 Митного кодексу України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.