Ухвала суду № 61579842, 27.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5461/16 Головуючий 1 інст. - Єлізаров І.Є.

Справа № 2-643/12431/13

Категорія : договірні Доповідач - Шевченко Н.Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді Шевченко Н.Ф.

суддів Пономаренко Ю.А., Міненкової Н.О.

за участю секретаря Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2014 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 39 223,36 доларів США за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою - покупцем з отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з одержанням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

У квітні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду апеляційної інстанції, з посиланням на те, що спірна квартира є єдиним житлом і відповідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнута, як предмет застави, за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника і загальна площа не перевищує 140 кв.м.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 липня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги щодо відстрочки виконання судового рішення.

Ухвалою судової колегій судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року апеляційна скарга задоволена. Ухвала Московського районного суду м. Харкова від 05 липня 2016 року скасована. Відстрочено виконання рішення суду апеляційної інстанції від 08 вересня 2014 року про звернення стягнення на нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 до втрати чинності законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

14 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі з посиланням на те, що судом не вирішено питання про судові витрати, які вона понесла при розгляді справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість заяви, знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до правил пункту 4 частини 1 статті 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючі справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать, що судом апеляційної інстанції вирішувалось питання щодо відстрочення виконання судового рішення. Підстав для вирішення питання розподілу судових витрат, на даній стадії, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 88, 220, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :