Ухвала суду № 61579045, 27.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7104/16-к

н/п 1-кс/640/3790/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Божко В.В.,

при секретарі Гайфутдіновій Б.О.,

за участю прокурора Сапсая І.В.,

слідчого Дроботова Д.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І. по кримінальному провадженню № 12016220000000371 від 07.04.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Онежин, Рівненської області, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого ООО «АиС» столяр, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мещкає за адресою: АДРЕСА_1, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, -

встановив:

04.05.2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Іщенко К.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

В клопотанні слідчий вказує, що 10.06.2015 року близько 01 години 30 хвилин, біля станції метро «Наукова» між гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з однієї сторони та іноземними особами з іншої сторони, виник конфлікт на побутовому ґрунті.

Бажаючи помститися, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, 10.06.2015 року організували зустріч поблизу станції метро «Наукова» по пр-ту Науки в м. Харкові із невстановленими особами - членами неформальної організації, що підтримували ідеї расової нетерпимості по відношенню до іноземців не європейського типу зовнішності в м. Харкові.

На вищевказаній зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_7, повідомили раніше знайомих ОСОБА_1, ОСОБА_8, та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб про свій конфлікт із іноземними громадянами, який мав місце раніше. Під час обговорення конфлікту невстановлена особа підбурила інших осіб до здійснення нападу на іноземних студентів з метою завдання ним тілесних ушкоджень та знищеннях їх майна. Отримавши згоду інших учасників зустрічі на здійснення погромів іноземних студентів, невстановлений організатор майбутніх масових заворушень запропонував останнім 11.06.2015 зібратися близько 22 години біля скверу «Дзеркальний струмінь», розташованого по вулиці Сумська в м. Харкові для організованого спрямування до місця вчинення злочину - студентського містечка поблизу станції метро «Ботанічний сад».

11.06.2015 близько 22:00 години ОСОБА_1 зустрівшись із ОСОБА_8, та іншими невстановленими особами, із якими попередньо вступив у злочинну змову на активну участь у масових заворушеннях, спрямованих проти іноземних студентів, із місця зустрічі в сквері «Дзеркальний струмінь» на невстановленому автомобільному транспорті поїхав до станції метро «Ботанічний сад». Залишивши транспортний засіб на стоянці ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8, та іншими невстановленими особами, одягнувши маску на обличчя, озброївшись дерев'яною битою, спеціально заготовленою для нанесення тілесних ушкоджень та пошкодження майна, рухаючись по пров. Отакара Яроша в м. Харкові, прибули до буд.216-Б по вул. Клочківській в м.Харкові, де знаходилось кафе «Аеліта», відвідувачами якого переважно були арабські студенти.

Побачив поблизу вказаного кафе громадян Йорданії ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які знаходились поблизу автомобіля ВАЗ 21033 д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та декілька інших невстановлених активних учасників масових заворушень вирішили напасти та вищевказаних іноземців з метою завдання ним тілесних ушкоджень та почали їх переслідувати.

Так, ОСОБА_1, переслідуючи ОСОБА_9, який встиг сховатися у салоні автомобіля ВАЗ 21033 д.р.н. НОМЕР_2, разом із іншими невстановленими особами, маючи умисел на знищення вищевказаного автомобіля, почали розбивати у ньому скло, різати шини та деформувати кузов. Зокрема, як було встановлено, ОСОБА_1, використовуючи биту, наносив удари по кузову автомобілю, розбивши скло автомобіля ВАЗ 21033 д.н. НОМЕР_2. В подальшому, ОСОБА_1, маючи умисел на завдання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, з мотивів расової нетерпимості, завдав останньому удар битою по спині, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забія м'яких тканин правого передпліччя.

В результаті дій ОСОБА_1, ОСОБА_8, та інших невстановлених осіб, автомобіль, який належав громадянину Йорданії ОСОБА_12, був знищений, а потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді колото - різаних ран правого плеча, задньої поверхні грудної клітини, поясничної області які згідно висновку судово-медичної експертизи № 180- А/16 від 03.03.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень потягнувших короткотривалий розлад здоров'я.

В подальшому разом із своїми невстановленими співучасниками зник із місця пригоди.

Під час огляду автотранспортного засобу ВАЗ 21033 д.р.н. НОМЕР_2 було встановлені численні зовнішні пошкодження кузова автомобіля, а вартість відновлювальних робіт, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи дорівнює його ринковій вартості на момент вчинення злочину та склала 14 530 гривень 37 копійок.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 не визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вказав, що в діях, викладених в повідомленні про підозру, участі не приймав, постійно мешкає в м. Харкові, з 2007 р. працює у ЧП «Ажур» установщиком меблів, приймав участь у заходах по збереженню цілісності України, допомагав переселенцям, приймав участь у рятуванні безпритульних тварин, є учасником волонтерської організації "Ковчег Милосердя», від органів досудового розслідування не скривався, повідомлень не отримував.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність підозри, відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме особисту поруку.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши, залучені до клопотання докази, встановив наступне.

В провадженні слідчого відділу СУ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12016220000000371 від 07.04.2016, розпочате за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.

05 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 294 ч.1 КК України, тобто активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувались погромами, знищенням майна, насильством над особою із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя.

З метою вручення та повідомлення підозри ОСОБА_1, слідчим разом з оперуповноваженим УКР ГУНП в Харківській області, здійснювався виїзд за адресою особистого мешкання та реєстрації останнього, під час якого встановлено, що за вказаною адресою - Україна, м. Харків, вул. Премирівська буд.3/5, кв.11, ОСОБА_1, не мешкає на протязі трьох років.

28 квітня 2016 року винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у розшук.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.05.2016 р., дозволено ст. слідчому СУ ГУНП в Харківській області Дроботову Д.І. затримати ОСОБА_1, з метою його приводу до Київського районного суду м. Харкова для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.09.2016 р. о 18-20 год. підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.05.2016 р.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом з'єднань мобільного номеру, який належить ОСОБА_1, яким встановлено, що 11.06.2015 року о 22 годині 45 хвилин він знаходився за адресою: АДРЕСА_3, допитами потерпілих ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_15, протоколами допитів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_13, протоколами пред'явлення особи ОСОБА_1 для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_17, протоколами пред'явлення особи ОСОБА_1 для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_18,, ОСОБА_11, ОСОБА_13.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування всіх зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1 за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти громадського порядку та моральності, а також враховуючи процесуальну позицію ОСОБА_1, який не визнає своєї вини, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, а також можливість перешкоджання кримінальному провадженню шляхом повідомлення про перебіг досудового розслідування іншим особам, можливо причетним до скоєння кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Клопотання захисника про можливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не підлягає задоволенню, оскільки останнім не виконані вимоги ст. 180 КПК України та не надано слідчому судді письмових даних щодо осіб, які зазначені в ч. 1 ст. 180 КПК України. Вказані обставини унеможливлюють слідчого суддю розглянути зазначене клопотання.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти громадського порядку та моральності, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.1 ст.294 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи процесуальну позицію ОСОБА_1 та можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто в сумі 110240 грн. (1378 грн. х 80 = 110240 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І. по кримінальному провадженню № 12016220000000371 від 07.04.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) на 60 днів - до 24 листопада 2016 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 110240 грн. (сто десять тисяч двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа № 640/7104/16-к, н/п 1-кс/640/3790/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватись від будь якого спілкування із свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 24 листопада 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.