Постанова № 61578300, 28.09.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8710/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Бароніна Д.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання відмови неправомірною, зобов'язання прийняти документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Луганського обласного військового комісаріату про визнання відмови неправомірною, зобов'язання прийняти документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що він є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою, виданої 04.12.2015року. Інвалідність він отримав внаслідок поранення, яке отримав у 1988 році під час проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій. 21 липня 2016 року позивач звернувся до Луганського обласного військового комісаріату через Сєвєродонецький міський військовий комісаріат з заявою про виплату йому одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975. До заяви, крім копії паспорту, військового квитка та ідентифікаційного номеру, ним було надано: копія довідки інваліда війни 3 групи; копія довідки МСЕК від 01.12.2015року, якою підтверджується інвалідність, яка настала внаслідок поранення; копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи; копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Усі медичні документи підтверджували факт того, що інвалідність ОСОБА_1 настала внаслідок поранення при проходженні військової служби в країнах де велись бойові дії. 26 липня 2016 року відповідачем було відмовлено позивачу у оформлені та призначені зазначеної допомоги. Свою відмову Луганський обласний військовий комісаріат мотивував тим, що позивачем не було надано документ, який підтверджує факт отримання поранення підчас виконання обов'язків військової служби. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що своєю відмовою відповідачем було порушено його конституційні права на соціальний захист, тому в своїх позовних вимогах просить про наступне:

- визнати відмову Луганського обласного військового комісаріату у оформлені документів на призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 - неправомірною;

- зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

Представник відповідача Луганського обласного військового комісаріату Тригуб О.І. надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову в яких вказав, що статтею 41 Закону України від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, яка здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року N 2011-XII, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 був затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок виплати допомоги). Пунктом 11 якого передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності та довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Тому відповідач вважає, що заявнику необхідно подати до Луганського обласного військового комісаріату вичерпний перелік документів, одним з яких є наступний: документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби). В разі неподання цього документу, оформляти та подавати в Департамент фінансів Міністерства оборони України, неповний комплект документів, Луганський обласний військовий комісар не має підстав. Позивачем зазначений документ до Луганського ОВК наданий не був, крім того, з поданих позивачем первинних документів будь-яка інформація про обставини отримання поранення та контузії не зазначене. Разом з тим висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи не є документом, який замінює довідку про обставини травми, але враховується при встановленні причинного зв'язку поранень та контузій у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій, як такий, що підтверджує наслідки отримання поранень і перенесеної контузії. Перелік документів, які мають подаватися для призначення одноразової грошової допомоги визначений Порядком виплати допомоги і Луганський обласний військовий комісаріат не може його змінювати. Виходячи з цього Луганський обласний військовий комісаріат просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення проти позову та письмові докази на виконання ухвали суду.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 4, 6 ст. 128 КАС України судом було вирішено розглянути справу в письмовому провадженні без проведення судового засідання та, відповідно, без складання журналу судового засідання.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

01.12.2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 грудня 2015 року до 01 грудня 2016 року була встановлена 3 група інвалідності, пов'язана з пораненням (контузія) та захворюванням, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МСЕК серії 12 ААА №157822.

Згідно з копією висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1842/Ж від 30.09.2015 року, лікар судово-медичної експертизи ОСОБА_4 склала висновок відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому зазначила, що описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1988 році.

Відповідно до копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 3656 від 05.10.2015 р.), поранення голови, обох рук (контузія головного мозку 1988р.) старшого сержанта у відставці ОСОБА_1, 1967 року народження, наслідком якого стали шкіряні рубці в вищезазначених анатомічних ділянках, що підтверджене актом судово-медичного дослідження Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 1842/Ж від 30.09.15р., що у подальшому призвело до розвитку : «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку 1988р.) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст., прогресучого перебігу з вираженим церебростенічним синдромом, розсіяною пірамідною симптоматикою, кризами змішаного характеру, вегето-судинною дисфункцією, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертекзивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІ-ІІІ ст., стійко вираженим цефалічним синдромом. ІХС. Атеросклеротичного кардіосклерозу. СН ІІ Аст. Гіпертонічної хвороби ІІ ст», що підтверджене військово-медичними і військово-обліковими документами, - поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також, копією довідки № 13 від 04.12.2015 року, яка дійсна до 01.12.2016 року, підтверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

12 липня 2016 р. позивачем була подана заява до Військового комісару Сєвєродонецького міського військового комісаріату для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби в Республіці Афганістан.

До вищевказаної заяви позивачем було додано згоду на обробку персональних даних, довідку МСЕК, висновок центральної ВЛК, копію паспорту, копію військового квитка та копію ідентифікаційного коду.

Отже, позивач звернувся із заявою та усіма необхідними на його думку документами щодо призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до статті 41 Закону України № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, зокрема Розділом ІІ цього Закону встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Отже, за умовами наведеної норми Закону № 2011-ХІІ, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

На час подання позивачем заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги механізм та порядок розгляду такої заяви визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975).

Пунктом 2 Порядку №975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Тобто, одноразова грошова допомога повинна призначатись і виплачуватись в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 та 13 вищезазначеного Порядку зазначається, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, Порядок № 975 надає повноваження щодо відмови у виплаті грошової допомоги лише розпоряднику бюджетних коштів, в той час як на інші уповноважені органи покладається обов'язок щодо надання розпоряднику бюджетних коштів висновку про виплату одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Судом встановлено, що листом Луганського обласного військового комісаріату № ВСЗ-405 від 26.07.2016 року - позивачу було повідомлено про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оформлення та призначення одноразової грошової допомоги є неможливим з причин відсутності повного пакету документів. Позивачу було запропоновано доопрацювати наданий комплект у частині долучення до нього відсутніх документів.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що Луганський обласний військовий комісаріат не є розпорядником бюджетних коштів в розумінні Порядку № 975, а є уповноваженим органом, який має прийняти документи щодо виплати грошової допомоги та переслати їх до розпорядника бюджетних коштів (Департаменту фінансів Міноборони), склавши відповідний висновок.

Разом з тим, у своєму листі № ВСЗ-405 від 26.07.2016 року Луганський обласний військовий комісаріат фактично відмовив позивачу у призначенні допомоги, прямо вказавши на неможливість її призначення. Внаслідок цього, документи щодо призначення допомоги, які були надані позивачем, було фактично залишено без руху, тобто щодо вказаних документів не було складено відповідного висновку та вони не були надіслані розпоряднику бюджетних коштів, хоча Порядок № 975 не наділяє уповноважений орган повноваженнями щодо повернення або залишення без руху поданих документів.

Отже, рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги розпорядником бюджетних коштів не приймалось, в той час як права позивача порушені саме діями Луганського обласного військового комісаріату, що полягали у фактичній відмові в призначенні допомоги та ненаданні висновку щодо заяви ОСОБА_1 стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги у встановленому порядку.

Посилання відповідача у письмових запереченнях на те, що позивач мав би подати копію акта про нещасний випадок або довідку командира військової частини є необґрунтованими, адже оцінку наданих позивачем документів відповідач мав надати у відповідному висновку щодо можливості виплати допомоги, після чого відповідач мав направити вказаний висновок із усіма поданими позивачем документами до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому, з метою повного та належного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України та пунктів 12, 13 Порядку № 975, суд вважає за необхідне частково вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача направити документи не до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою допомоги, а до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, склавши при цьому висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позов задоволено, проте позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а отже судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 118, 158-163, 171, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання відмови неправомірною, зобов'язання прийняти документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Луганського обласного військового комісаріату у оформленні документів на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат прийняти документи ОСОБА_1 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направити їх до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, склавши при цьому висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.Б. Баронін