Вирок № 61578115, 27.09.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2198/16-к

провадження № 1-кп/415/350/16

ВИРОК

Іменем України

27.09.16 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Зайченко І.А.

прокурора Пухкало О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015130240002622 від 30.11.2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, інвалідом не являється, не судимого (в силу ст. 89 КК України), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2015 року приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_2 не менше 3 ударів кулаком по голові, заподіявши йому тілесні ушкодженні у виді: струсу головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, закритого перелому кісток носу без зміщення, підшкірна гематома лівої лобної ділянки, забій грудної клітини, садна обличчя та волосистої частини голови що епітелизуються, множинні синці, садна верхніх кінцівок, субкон`юктівальні крововиливи обох очей, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 9/12 від 27.02.2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також перелом коронок 1,2 зубів з правої сторони та 1,2 зубів з лівої сторони верхньої щелепи, які до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 9/12 від 27.02.2016 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що дійсно 30 листопада 2015 року він разом зі ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 знаходячись за місцем його проживання, в будинку № 1 по провулку Білогорівському в місті Лисичанську розпивали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв потерпілий висловився на адресу його (обвинуваченого) рідного дядька образливими словами, на ґрунті чого між ними виник словесний конфлікт, в ході якого вони встали за столу та почали штовхати один одного руками в груди, а потім він наніс потерпілому один удар кулаком в обличчя, від чого останній упав. ОСОБА_3 намагався розборонити їх і вони заспокоїлись. Він намагався випроводити зі свого будинку потерпілого і коли вони знаходились у коридорі між ними знову виник словесний конфлікт в ході якого він (обвинувачений) знову наніс удар кулаком в обличчя потерпілого, від чого вони упали зі сходів будинку на землю на вулиці. Після чого, піднявшись, він ще наніс потерпілому декілька ударів в область голови та випроводив з двору. Відповідаючи на питання суду зазначив, що потерпілий також в ході сварки наносив йому удари. В той день вони випили 1 літр самогону і перебували у стані алкогольного сп'яніння. У скоєному щиро кається та жалкує про те, що трапилося. Не заперечує, що тілесні ушкодження. Які були встановлені у потерпілого були заподіяні ним. Цивільний позов прокурора визнає у повному обсязі. Цивільний позов потерпілого про стягнення майнової шкоди визнає у повному обсязі, про стягнення моральної шкоди визнає частково, так як вважає його завищеним.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчинені інікрімінованого йому органом досудового розслідування злочину за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується, крім власне показань обвинуваченого, в яких не заперечується обставини вчиненого злочину, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 30 листопада 2015 року у денний час за запрошенням обвинуваченого, він разом зі ОСОБА_3 перебували в гостях у обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 де вживали спиртні напої. Між ним та ОСОБА_1 стався словесний конфлікт, на ґрунті чого він не пам'ятає, в ході якого, знаходячись у будинку, обвинувачений наніс йому декілька ударів в обличчя, а потім і на вулиці продовжив бити його, завдаючи ударів кулаком в область голови. Від останнього удару знаходячись у дворі будинку він втратив свідомість і прийшов до тями лише в ЦМЛ ім. Титова. Відповідаючи на питання суду зазначив, що цілеспрямовано він удари обвинуваченому не наносив, а лише захищався від його ударів, закриваючи обличчя руками. В результаті дій обвинуваченого йому були заподіяні тілесні ушкодження, що зазначені в обвинувальному акті. Цивільні позови про відшкодування майнової та моральної шкоди підтримує в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в позовних заявах.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює лікарем травматологом ЦМЛ ім. Титова. Приблизно наприкінці минулого року, точну дата він не пам'ятає у денний час він перебував на цілодобовому чергуванні коли в травматологічне відділення каретою швидкої допомоги було доставлено потерпілого ОСОБА_2, якому після огляду було встановлено первинний діагноз: закрито черепна - мозкова травма та струс головного мозку. При яких обставинах він отримав дані тілесні ушкодження йому з'ясувати не вдалося, скільки потерпілий перебував у сильному степені алкогольного сп'яніння. На наступний день потерпілий був виписаний з відділення, так як родичі забрали його з лікарні.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 30 листопада 2015 року у денний час доби вона як фельдшер швидкої допомоги виїхала на виклик на провулок Білогорівський в місті Лисичанську. Під забором приватного будинку вона виявила чоловіка, який лежав на землі та був одягнений не за погодними на той час умовами. На обличчі у чоловіка були тілесні у ушкодженні у виді параорбітальних гематом, а також були вибиті зуби. Інших сторонніх осіб поблизу потерпілого не було. На питання що трапилось, потерпілий відповісти не міг, був у важкому стані, чи перебував у стані алкогольного сп'яніння сказати не може. Він відмовлявся на їх пропозиції поїхати до лікарні, однак вона умовила потерпілого, після чого останнього було доставлено в травматологічне відділення ЦМЛ ім. Титова.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що потерпілого та обвинуваченого він знає з дитинства, неприязних стосунків між ними не було. 30.11.2015 року в обідній час він разом з потерпілим та обвинуваченим за пропозицією останнього, перебували в гостях у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 де вживали алкогольні напої. ОСОБА_2 почав згадувати дядька обвинуваченого та в образливій формі відгукувався про нього. Обвинувачений зробив йому з цього приводу зауваження, після чого між ними розпочалася бійка, в ході якої вони штовхали один одного в груди, а обвинувачений завдав одного удару кулаком в обличчя потерпілого, від чого останній упав на підлогу, після чого обвинувачений перестав бити потерпілого та сказав щоб той залишив його будинок. Коли вони вже виходили з будинку в коридорі між ними знову виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 схватив потерпілого і вони впали зі сходів та викотились на вулицю. Він на вимогу обвинуваченого закрив собаку, після чого відразу пішов. Що було далі не бачив.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює лікарем ЛКЛПУ «Станції швидкої медичної допомоги». Так, наприкінці листопада 2015 року після обідній час доби він в кареті швидкої допомоги прибув за викликом на провулок Білогорівській в місті Лисичанську, де в кущах під забором побачив потерпілого, який лежав на землі, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння. На обличчі потерпілого були виявлені параорбітальні гематоми, він плутався у поясненнях при яких обставинах ним було отримані ці ушкодження, поясняючи що упав сам, а потім що його побили. У потерпілого в результаті вживання алкоголю був розлад психічної поведінки. Їхати до лікарні він відмовлявся, однак після вмовлянь погодився, після чого на кареті швидкої допомоги його було доставлено в травматологічне відділення ЦМЛ ім.Титова.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, якій судом роз'яснені її права передбачені ст. 63 Конституції України, суду пояснила, що 30 листопада 2015 року у вечірній час вона повернулася додому за адресою : АДРЕСА_1 де проживала разом зі своїм сином - обвинуваченим ОСОБА_1 Сина вдома не було, однак в будинку вона побачила, що хтось випивав, було накрито стіл. Слідів боротьби та бійки в будинку не бачила. Наступного дня син прийшов додому, на його обличчі вона побачила «синяк». На її питання що трапилось, останній відповів що між ним та ОСОБА_2 виникла бійка у зв'язку з тим, що потерпілий погано відгукувався про її брата. Більше їй нічого не відомо. Сина може охарактеризувати лише з позитивної сторони.

Крім того вина обвинуваченого підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

- довідкою ЦМЛ ім. Титова, згідно якої ОСОБА_2 надійшов до травматологічного відділення ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська 30.11.2015 року о 15 годині 50 хвилин з діагнозом: закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелам костей носу? Закритий перелом костей щелепи? параорбітальні гематоми обох очей, алкогольне сп'яніння (а.с. 11)

- висновком судово-медичної експертизи № 261 від 26.01.2016 року у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (розпочата 30.12.2015 року, закінчена 26.01.2016 року), згідно якого

1. При надходженні в травматологічне відділенні ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанську 30.11.2015 р. гр. ОСОБА_2 були виявлені параорбітальні гематоми, множинні садна обличчя, виражений набряк м'якої тканини голови. При р-ген обстеження кісток черепу 30.11.15 року видимих переломів кісток склепіння не виявлено. 30.11.15 р. оглянутий міським неврологом. Виставлений діагноз: Закрита черепно-мозкова травма (побутова). Струс головного мозку. Перелом кісток носа? Перелом верхньої челюсті справа? 1.12.15 р. ОСОБА_2 самостійно покинув відділення, виставлений заключний клінічний діагноз: Закрита черепно-мозкова травма (побутова). Струс головного мозку. Закритий перелом кісток носа? Закритий перелом верхньої челюсті справа? Параорбітальна гематома обох очей, садна обличчя. При зверненні на травмпункт м. Сєвєродонецка 7.12.15 р. у гр. ОСОБА_2 були виявлені множинні кропоподтьоки голови, субконъюктивальні крововиливи обох очей, садна голови, верхніх кінцівок. Виставлений діагноз: Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій, субконъюктивальні крововиливи обох очей. Забої, кровоподтьоки, садна голови. Садна обох верхніх кінцівок. При надходженні в травматологічне відділення Сєвєродонецької міської лікарні 7.12.15 р. гр. ОСОБА_2 були виявлені множинні кропоподтьокі, епителізуючи садна обличчя, волосистої частини голови, верхніх кінцівок, субконъюктивальні крововиливи обох очей. 9.12.15 р. оглянутий невропатологом,виставлений діагноз: Закрита черепно-мозкова травма (30.11.15 р.) - струс головного мозку. При КТ обслідуванні 7.12.15 р. виявлений перелом кісток носу. 16.12.15 р. виписаний на амбулаторне лікування, виставлений діагноз: Закрита черепно-мозкова травма (в побуті). Струс головного мозку. Закритий перелом кісток носу без зміщення. Підшкірна гематома лівої лобної області. Забій грудної клітини зліва. Множинні кропоподтьоки, епителизуючи садна обличчя, волосистої частини голови, верхніх кінцівок. Субконъюктивальні крововиливи обох очей. 17.12.15 р. оглянутий невропатологом поліклініки. Виставлений діагноз: Закрита черепно-мозкова травма (в побуті 30.11.15 р.). Струс головного мозку, закритий перелом кісток носу без зміщення. Підшкірна гематома лівої лобної області, забій грудної клітини зліва, субконъюктивальні крововиливи обох очей. По поводу даної травми він знаходився на лікуванні у невропатолога по 29.12.15 р.

При експертизі гр. ОСОБА_2 30.12.15 р. було виявлено відсутність частини коронок перших зубів челюсті з обох сторін.

На представленій р-грамі кісток носу від 7.12.15 р. на ім'я ОСОБА_2 визначається перелом кісток носу.

2. Утворилися ушкодження від взаємодії з тупим твердим предметом, характерні особливості яких на тілі потерпілого не відобразились.

3. Не виключається можливість утворення ушкоджень у строк и при обставинах, вказаних у постанові, тобто 30.11.15 року.

4. Судово-медичні дані про взаєморозташування потерпілого та нападника у момент спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 не мається. Не виключено, що у момент отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 був звернений передньою частиною тіла по відношенню до травмуючих предметів.

5. Діагноз «Забій грудної клітини зліва» об'єктивними клінічними даними не підтверджений й при визначенні ступеня тяжкості не враховується. Ушкодження, виявлені в області голови гр. ОСОБА_2, як окремо, так і у своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинили короткочасний розлад здоров'я. Інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Тривалість лікування гр. ОСОБА_2 може бути обумовлена його самовільним уходом з лікувального закладу 1.12.15 р. і пізнім наступним зверненням для подальшого лікування по поводу отриманої ним травми (а.с. 33-35);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 9/12 від 27.02.2016 року у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (розпочата 17.02.2016 року - закінчена 27.02.2016 року), відповідно до якого при знаходженні на стаціонарному лікуванні з 30.11.2015 р. по 01.12.2015 р. в травматологічному відділенні Лисичанської ЦМЛ, а також з 07.12.2015 р. по 14.12.2015 р. в травматологічному відділенні Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні і при знаходженні на амбулаторному лікуванні з 17.12.2015 р. по 29.12.2015 р. у ОСОБА_9 були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом кісток носа без зміщення, підшкірна гематома лівої лобної ділянки, забій грудної клітки зліва, множинні синці, епітелізуючі садна обличчя, волосистої частини голови, верхніх кінцівок, субкон`юктивальні крововиливи обох очей.

30.11.2015 р. при надходженні в лікарню у ОСОБА_2 передбачалося наявність перелому щелепи, який в подальшому не підтвердився.

З 01.02.2016 р. він проходив лікування у стоматолога ПП «Аматуні», де йому було проведено протезування металевопластиковими коронками фронтального ділянки зубів верхньої щелепи.

17.02.2015 р. в ході комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлена деформація десни першого зуба верхньої щелепи праворуч і наявність металопластикових коронок 1,2 зубів зліва і 1,2 зубів праворуч на верхній щелепі.

З урахуванням даних наданої медичної документації, карти стоматологічної лікарні, виявлених змін судово - медичним експертом ОСОБА_10 при його огляді 30.12.2015 р., змін на рентгенограмах черепа і при огляді ОСОБА_2 у відділі комісійної експертизи, експертна комісія вважає, що крім вищевказаних ушкоджень у нього був перелом коронок 1, 2 зубів праворуч і 1, 2 зубів зліва на верхній щелепі.

24.02.2016 р. в ході проведення комісійної судово-медичної експертизи на рентгенограмі органів грудної клітини від 07.12.2015 р. виявлено застарілий консолідуючий перелом дев'ятого ребра зліва по задній пахвовій лінії, який утворився задовго до подій 30.11.2015 р.

2. Виявлені у ОСОБА_2 ушкодження утворилися в результаті впливу тупим твердим предметом.

3. Об'єктивно підтверджені у ОСОБА_2 ушкодження (закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом кісток носа без зміщення, підшкірна гематома лівої лобної ділянки, забій грудної клітки зліва, множинні синці, епітелізуючі садна обличчя, волосистої частини голови, верхніх кінцівок, субкон`юктивальні крововиливи обох очей, перелом коронок 1, 2 зубів праворуч і 1, 2 зубів зліва на верхній щелепі), могли утворитися в термін зазначений у постанові (тобто 30.112015 р.).

4. Перелом коронок 1, 2 зубів праворуч і 1, 2 зубів зліва на верхній щелепі відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою стійкої втрати загальної працездатності не менш ніж на одну третину.

Враховуючи методичні рекомендації з сучасним принципам судово-медичної експертизи при струсі головного мозку від 30.06.2009 р., закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_2 у вигляді струсі головного мозку, закритого перелому кісток носа без зміщення, підшкірної гематоми лівої лобової області, множинних синців, епітелізуючих саден обличчя, волосистої частини голови, субконъюктивальні крововиливів обох очей відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, тривале перебування його на лікуванні було обумовлено наявністю алкогольного сп'яніння при надходженні в лікарню і не дотримання ним режиму лікування в гострий період травми. Забій грудної клітини, ушкодження верхніх кінцівок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а.с. 63-74)

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 вчиненні умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину повністю доведена в судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не судимий згідно ст.89 КК України (а.с.122-123), має постійне місце проживання, не одружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога з приводу алкоголізму (а.с.126), у побуті за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.127), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.122 КК України з врахуванням вимог ч. 2 ст. 63 КК України, яке являється найбільш суворим видом покарання з числа передбачених за вчинений злочин, оскільки останній, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, у стані алкогольного сп'яніння, та який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України не судимий, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Потерпілим ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого на його користь майнової шкоди на загальну суму 10195 грн. 97 коп., витрат на оформлення довіреності у сумі 220 гривень та моральної шкоди в розмірі 30000 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд закриває провадження по справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

ІНФОРМАЦІЯ_6 цивільний позивач ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 1020 від 11 липня 2016 року.

Спірні правовідносини про стягнення з обвинуваченого у відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_2 не допускають правонаступництва згідно положень ст.ст. 1219, 1230 ЦК України, оскільки моральна шкода пов'язана з порушенням особистого немайнового права потерпілого та не була присуджена йому за життя, а майнова шкода є позадоговірною і пов'язана з ушкодженням здоров'я.

Таким чином провадження за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_2 підлягає закриттю у зв'язку з його смертю.

Вирішуючи питання про заявлені прокурором в інтересах Лисичанської комунальної лікувально - профілактичної установи Центральної міської лікарні імені Титова та в інтересах Управління охорони здоров'я Комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» цивільні позови про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається з цивільних позовів, прокурор в інтересах Лисичанської комунальної лікувально - профілактичної установи ЦМЛ імені Титова та в інтересах Управління охорони здоров'я Комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду, понесену закладами охорони здоров'я на лікування потерпілого у сумі 209 гривень 31 копійка та 5209 гривень 47 копійок відповідно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені цивільні позови визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора прокуратури міста Лисичанська в інтересах Лисичанської комунальної лікувально - профілактичної установи ЦМЛ імені Титова та в інтересах Управління охорони здоров'я Комунальна установа «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовних заявах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а сума коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 підтверджена довідками з розрахунком вартості лікування, наданими суду і наявними в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанська», Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня імені Титова ( Банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31410544700051, Ід.код 37800278, код ЗКП 24060300), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 209 (двісті дев'ять) гривень 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління охорони здоров'я Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» ( Банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 35425201030271, Ід.код 26447320, код ЄДРПОУ 26447320), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 5209 (п'ять тисяч двісті дев'ять ) гривень 47 коп.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь майнової шкоди на загальну суму 10195, 97 гривень, витрат на оформлення довіреності у сумі 220 гривень та моральної шкоди в розмірі 30000 гривень закрити у зв'язку зі смертю цивільного позивача.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, передбаченого ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова