Рішення № 61577847, 27.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/67/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1565/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Девляшевського В.А.,

секретаря Петріва Д.Б.,

вислухавши суддю-доповідача по справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_6 акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариство з обмежено відповідальністю «Кей-Колект». третя особа без самостійний вимог приватний нотаріус Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки,

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.02.2007 відповідач ОСОБА_5 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір №11119612000, відповідно до умов якого бак надав йому кредит на суму 14000,00 доларів США строком до 18.02.2014 та сплатою 13,8 % річних за користування кредитом. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1/11119612000-П від 19.02.2007, згідно умов якого поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором, а поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі. 11.06.2012 ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № 4 свої права вимоги за зобовязаннями відповідача по кредитному договору. Оскільки боржник не погашав кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом позивач направив відповідачам письмові претензії з вимогою сплати боргу, однак зі сторони відповідачів не було жодного реагування. Тому станом 01.12.2013 сума боргу за кредитним договором становить 12450,67 доларів США, що становить 196222,56 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачів, а також судові витрати по справі (т.1 а.с. 2-5).

Відповідачі-позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа без самостійний вимог приватний нотаріус Калуського нотаріального округу ОСОБА_7, Товариство з обмежено відповідальністю «Кей-Колект» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки. Вважають, що кредитний договір в частині надання кредиту в доларах США є несправедливим так як передбачає погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, банк покладає виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням ч.3 ст.13 ЦК України та значно погіршує становище позичальника як споживача. Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.3.1 Постанови правління НБУ №168 від 10.05.2007 року Банк повинен не тільки надавати інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а така інформація повинна бути в кредитному договорі або додатку до нього та в письмовій формі. В даному випадку в договорі банк не вказав графік платежів з розписаною сукупною вартістю кредиту, супутніх послуг, тарифів і всіх сум коштів, які позичальник повинен оплатити по договору кредиту. Вважає, що кредитний договір є несправедливий в цілому, суперечить принципам добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обовязків та погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та відповідно як наслідок, визнання недійним договору поруки та договору іпотеки, оскільки ці договори є похідними від нього.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2015 року призначено судово-економічну експертизу (т.2 а.с. 53-55).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2016 року притягнуто за зустрічним позовом в якості співвідповідача ТОВ «Кей-Колект» (т.1 а.с. 142).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_6 акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариство з обмежено відповідальністю «Кей-Колект» третя особа без самостійний вимог приватний нотаріус Калуського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки відмовлено за безпідставністю.

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 оскаржили вказане рішення в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та вважають його в цій частині ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Апелянти з посиланням на висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1618 від 15.02.2016 вважають, що судом першої інстанції не враховано, що в споживчому кредитному договорі № 11119612000 від 19.02.2007, укладеного між сторонами, немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, не вказано повної орієнтованої вартості кредиту. Таким чином, на думку відповідачів-споживачів, даним експертним висновком підтверджується, що Банк приховав від ОСОБА_5 повну та обєктивну інформацію щодо кінцевої сукупності вартості кредитування в порушення вимог п.2 та п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», чим фактично ввів позичальника в оману. Апелянти вважають, що суд першої інстанції не врахував, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є істотним дисбалансом договірних прав і обовязків на погіршення становища споживача. Крім того, апелянти зазначили, що на експертизу не надано ТОВ «Кей-Колект» документи, що відображають (підтверджують) наявність операцій щодо обліку заборгованості, а також документи, що відображають наявність заборгованості, тому, на думку апелянтів, згідно п. 1 ст. 146 ЦПК України, суд може визнати факт обману.

Просять рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року у частині відмови у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_6 акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариство з обмежено відповідальністю «Кей-Колект», третя особа без самостійний вимог приватний нотаріус Калуського нотаріального округу ОСОБА_7 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_5, ОСОБА_3 у повному обсязі, а саме:

- визнати недійсним Кредитний договір № 11119612000 від 19.02.2007 про надання споживчого кредиту, укладений між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»;

- визнати недійсним Договір поруки № 1/1111961200-ІІ від 19.02.2007, укладений між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»;

- зобовязати приватного нотаріуса ОСОБА_7 Калуського нотаріального округу виключити записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна з Державного реєстру прав на нерухоме майно будинок № 22, що по вул. Коцюбинського, м. Калуш Івано-Франківська області, яке було передане в іпотеку за Договором іпотеки,укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Стягнути з відповідачів ОСОБА_6 акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариство з обмежено відповідальністю «Кей-Колект» витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 6500 грн та 10000 грн за надання юридичної допомоги в користь ОСОБА_5

ОСОБА_4 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» також подав апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, оскільки вважає його необґрунтованим та незаконним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі. Апелянт вказав, що після укладення договору факторингу № 4 до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги по сумі, яка була зазначена в додатку № 1 до договору факторингу. Даний додаток судом першої інтонації не спростований. Крім того договір факторингу № 4 не був визнаний недійсним, а отже сума боргу, яка перейшла до апелянта є дійсною та не спростована жодним наявним у матеріалах справи доказом. Посилання судового експерта у своєму висновку на те, що ТОВ «Кей-Колект» не надані документи бухгалтерського обліку для проведення експертизи, на думку позивача-відповідача, суперечить матеріалам справи, оскільки одним з документів бухгалтерського обліку, що підтверджує заборгованість ОСОБА_5 і є договір факторингу № 4 та додаток № 1, будь-яких інших внутрішніх документів ТОВ «Кей-Колект» не повинно обліковувати та не обліковує згідно з чинним законодавством.

Просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року про стягнення заборгованості та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Вирішити питання судових витрат.

ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх представник свою апеляцію просили задовольнити, апеляцію позивача відхилити.

Представники «ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ «Кей-Колект», нотаріус ОСОБА_7 в засідання не з'явились.

Заслухавши відповідачів та їх представників, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект»

слід задовольнити частково, а апеляцію ОСОБА_9В, ОСОБА_10 відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 19.02.2007 відповідач ОСОБА_5 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11119612000, відповідно до умов якого баНк надав йому кредит на суму 14000,00 доларів США строком до 18.02.2014 та сплатою 13,8 % річних за користування кредитом (т.1 а.с. 8-14, 164-169) з графіком погашення (т.1 а.с. 170-171). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1/11119612000-П від 19.02.2007 (далі Кредитний договір), згідно умов якого поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором, а поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі (т.1 а.с. 16).

На а.с. 7 в т.1 міститься копія Меморіального ордеру № НОМЕР_1 від 20.02.2007 яким підтверджується надання Банком відповідачу кредиту в сумі 14000 доларів США.

20.02.2007 ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки нерухомого майна, на підставі якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку житловий будинок № 22 по вул. Коцюбинського в м. Калуші Івано-Франківської області, який належить їй на праві приватної власності. Предмет іпотеки сторони оцінили у 121 670,00 грн (т.2 а.с. 151-153).

11.06.2012 ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № 4 свої права вимоги за зобовязаннями відповідача по Кредитному договору (т.1 а.с. 29-30).

09.07.2014 ТОВ «Кей-Колект» направило відповідачам письмові претензії з вимогою сплати боргу (т.1 а.с.19-28).

На а.с. 55-140 в т.1 містяться копії квитанцій про проведення всіх платежів по погашенню кредиту АК «УкрСиббанк» за період з 2007 по 2014 рік на загальну суму 14 061,87 доларів США.

Згідно Довідки розрахунку заборгованість за Кредитним договором ОСОБА_2 від 15.12.2014, станом на 01.12.2013 становить 196222,56 грн (т.1 а.с. 6).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.02.2016 року №1618, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не надані експерту документи бухгалтерського обліку, які відображають (підтверджують) наявність заборгованості, що зазначена у «Довідці розрахунку залишку заборгованості боржника ОСОБА_5 станом на 20.02.2015 року», а тому встановити чи відповідає наявний розрахунок умовам договору про надання споживчого кредиту від 19.02.2007 року не видається за можливе (т.2 а.с.74-91).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, оскільки висновок суду про відсутність несправедливих умов договору і свободу волевиявлення відповідачів під час їх укладання ґрунтується на матеріалах справи. Судом вважає колегія суддів, вірно встановлено обставини справи і дано їм належну оцінку договори укладено відповідно до вимог ст. 202, 203 ЦПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до наведеної норми, судом, вважає колегія суддів, також вірно констатовано неможливість підтвердити доказами повний розмір заборгованості відповідачів-боржників. Разом з тим, поза увагою залишився розрахунок заборгованості, який надав відповідач ОСОБА_10. У цьому розрахунку відповідачами фактично визнавалась сума заборгованості за процентами, відповідачі самі цю суму вивели. Тому, за відсутності інших доказів, суд повинен був стягнути суму, яка фактично визнана. Рішення у частині відмови у стягненні заборгованості за користування кредитом слід скасувати і ухвалити нове про стягнення на користь позивача ТОВ «Кей-Колект» 4551,52 долари США заборгованості по процентам.

У задоволенні інших вимог належить відмовити, оскільки достовірні докази заборгованості відсутні.

У решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_8 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника Товариства з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року у частині відмови у стягненні заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» 4551,52 доларів США несплачених процентів.

В решті рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_11