Ухвала суду № 61575986, 13.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.суддів:Коротких О.А., Терлецького О.О.,-розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа: управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ухвалою Вищий адміністративний суд України на підставі положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав копії рішень Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року, 6 жовтня, 18 грудня 2015 року, 11 січня, 4 лютого та 16 березня 2016 року (№№ К/80048786/14, К/800/42484/15, К/800/52699/15, К/800/731/16, К/800/52699/15 та К/800/18429/15 відповідно).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС однією з підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви рішень Вищого адміністративного суду України вбачається, що касаційний суд не тлумачив норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги ОСОБА_4 цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а у правовій ситуації, на яку робиться посилання, - навпаки достатніми для відкриття касаційного провадження та розгляду справи.

Зазначені обставини в розумінні положень пункту 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>-240 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа: управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. Волков Судді: О.А. Коротких О.О. Терлецький