Ухвала суду № 61575968, 21.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1061/16

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

21 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача - Романюка Валерія Миколайовича,

представника відповідача - Дмитрієвої Алли Леонідівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2016 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви", звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у 28 денній затримці направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 8 612 грн. 84 коп., стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн.

29 червня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін

Заслухавши, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та досліджено матеріалами справи, позивачем заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 492 432 грн., зазначене у податковій декларації з ПДВ за лютий 2016 року (реєстраційний номер 9039361194 від 21.03.2016 року).

19 квітня 2016 року ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до п. 20.10 ст. 200 Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Хмельницькі барви" податку на додану вартість за лютий 2016 року (податкова декларація з ПДВ за лютий 2016 року, реєстраційний номер 9039361194 від 21.03.2016 року).

За результатами проведення даної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому складено довідку №946/15-2/39618016 від 19 квітня 2016 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість в розмірі 492 432 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте, ДПІ у м. Хмельницькому направлено до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню лише 24 травня 2016 року, а фактично бюджетне відшкодування на рахунок у банку позивача перераховано 27 травня 2016 року.

Дані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Хмельницькі барви" до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а ДПІ у м. Хмельницькому своєчасно не надала органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету та відповідно ГУ ДКС України у Хмельницькій області несвоєчасно здійснено перерахування позивачу бюджетної заборгованості, що підтверджує право позивача стягнення пені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК України) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10, п. 200.12 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

В силу п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Водночас, податковим органом у порушення зазначених вище приписів законодавства своєчасно не було надано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача з порушенням строків, визначених чинним законодавством, про що свідчить платіжне доручення №237 від 27.05.2016р.

Вимогами п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 ПК України це наступний день, після сплину встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.

Разом з тим, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 23.09.2014 року № К/800/36094/14.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок податкового органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби до 26.04.2016 року, а тому позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., отримання відповідної узагальненої інформації по заявленій позивачем сумі бюджетного відшкодування та вжиття заходів відповідно до вимог Порядку №68/23 від 03.02.2011 року є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, регламентований нормами ПК України порядок відшкодування суми податку на додану вартість не містить вимог, які ставлять виплату цієї суми у залежність від отримання узагальненого висновку податкового органу вищого рівня або вчинення ним будь-яких інших дій.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Хмельницькі барви" пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, у розмірі 8 612 грн. 84 коп.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення сплаченої позивачем суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та адвокатом Романюком В.М. укладено договір про надання правової допомоги №ХБ-03-06-16 від 03.06.2016 року. На підтвердження витрат відповідно до договору, позивачем надано акт приймання-передачі послуг від 29.06.2015 року №1, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу та платіжне доручення від 06.06.2016 року №386 на суму 8 000 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи , представник позивача - Романюк В.М. брав участь у судових засіданнях 23 травня 2016 року та 29 червня 2016 року, підтвердженням чого є журнали судових засідань Хмельницького окружного адміністративного суду, що становить одну повну годину участі у судовому засіданні.

Також, 24.06.2016 року представник позивача здійснював ознайомлення з матеріалами справи і тривалість цієї процесуальної дії склала 1 годину, що доводиться відміткою про ознайомлення.

Отже, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції , що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (з 1 травня - 1 450 гривень), розмір компенсації витрат на правову допомогу складає 1 160 грн. за дві повні години надання правової допомоги в межах судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 вересня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.