Ухвала суду № 61575874, 21.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/871/16

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

21 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Драчук Т. О.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Приліпка Володимира Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2016 року позивач, ОСОБА_2 (ОСОБА_2.), звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області ( Кам'янець-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. З урахуванням уточнених вимог позивач просить суд зобов'язати Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області виплатити середню заробітну плату за весь час затримки виплати заробітної плати при звільнені у строки, передбачені ст. 117 КЗпП, по день фактичного розрахунку, а саме з 05.11.2013 року по 27.02.2015 року.

30 червня 2016 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, яку просив задовольнити.

Позивач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, та просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працювала на посаді начальника відділу місцевих податків і зборів плати за землю, ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Кам'янець - Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області. 04 листопада 2013 року була звільнена у зв'язку із виходом на пенсію.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату надбавки ОСОБА_2 за спеціальне звання "Радник податкової служби 11 рангу" з розмірі 120 грн. в місяць за період з 27 червня 2013 року по 04 листопада 2013 року включно, з урахуванням раніше отриманих сум; зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за вислугу років як посадовій особі органів державної податкової служби, яка має спеціальне звання " Радник податкової служби 11 рангу" в розмірі 40% з розрахунку 577,60 грн. в місяць за період з 27 червня 2013 року по 04 листопада 2013 року включно, з урахуванням раніше отриманих сум; зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 індексації заробітної плати за період роботи за період 01 липня 2013 року по 04 листопада 2013 року відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-111; зобов'язано відповідача видати ОСОБА_2 уточнені довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

27 лютого 2015 року Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено розрахунок з ОСОБА_2 по заробітній платі, а саме здійснено:

- перерахунок надбавки за спеціальне звання "Радник податкової служби другого рангу" з розрахунку 120 грн. в місяць за період з 27.06.2013 по 04.11.2013 включно в сумі 155,01 грн.;

- перерахунок винагороди за вислугу років, як посадовій особі органів державної податкової служби, яка має спеціальне звання "Радник податкової служби другого рангу" в розмірі 40% з розрахунку 577,60 грн. в місяць за період з 27 червня 2013 року по 04 листопада 2013 року включно в сумі 462,77 грн.;

- нарахування та виплату індексації заробітної плати відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-111 за період роботи за 2013 рік в сумі 1408,72 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначила, що відповідачем порушено вимоги ст. 117 КЗпП України, та не проведено розрахунку з нею за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 05.11.2013 тобто з дня, наступного за днем звільнення по день остаточного розрахунку - 27.02.2015

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За приписами ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому, власником або уповноваженим ним органом, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, враховуючи наведені норми, для звернення працівника до суду з позовною заявою щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 24.06.2015 року № 6-116цс15.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи ч.2 ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а з питань публічної служби (ч.3 ст.99 КАС України) - місячний строк.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом 11.05.2016 року, в якому просила задовольнити позовні вимоги про виплату їй середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05.11.2013 року по 27.02.2015 року, при цьому остаточний розрахунок був проведений 27.02.2015 року.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального закону, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви не з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги ч.1 ст. 233 КЗпП та ч.3 ст.99 КАС України, тобто пропущенно строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні з 05.11.2013 року по 27.02.2015 року підлягають залишенню без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Позивачем не зазначено та не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною другою зазначеної статті визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідач у справі при звернені з апеляційною скаргою просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову саме з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Однак пропуск строку звернення до суду без поважних причин в силу ст.155 КАС України тягне за собою залишення позову без розгляду, а не відмову у позові по суті спору.

З урахуванням вищевикладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про зобов'язання виплати середню заробітну плату за час затримки при розрахунку - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 вересня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.