Ухвала суду № 61575838, 22.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/781/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

22 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представників позивача: Шишковської А.Б., Слободянюк О.В.

представників відповідача: Черпітяк О.В., Іскри С.М., Гоци А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр- КВ" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо неподання в строки визначені ст. 200 ПК України Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість: за січень 2015 року в сумі 154 930 грн.; за травень 2015 року в сумі 486 943 грн.; за червень 2015 року в сумі 419 751 грн.; за липень 2015 року в сумі 507 397 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр-КВ" пеню нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за грудень 2014 року в сумі 30 265, 89 грн.; за січень 2015 року в сумі 28 788, 96 грн.; за травень 2015 року в сумі 53 982, 63 грн.; за червень 2015 року в сумі 33 699, 67 грн.; за липень 2015 року в сумі 26 723, 83 грн.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо неподання в строки визначені ст. 200 ПК України Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість: за січень 2015 року в сумі 154 930 грн.; за травень 2015 року в сумі 486 943 грн.; за червень 2015 року в сумі 419 751 грн.; за липень 2015 року в сумі 507 397 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр-КВ" пеню нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за грудень 2014 року в сумі 30 265, 89 грн.; за січень 2015 року в сумі 28 788, 96 грн.; за травень 2015 року в сумі 53 982, 63 грн.; за червень 2015 року в сумі 33 699, 67 грн.; за липень 2015 року в сумі 26 723, 83 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задовленні позову в повному обсязі.

В судовому засідання представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили щодо її задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні проти тверджень апелянта заперечили, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просили суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19 лютого 2015 року позивач подав до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області податкову декларацію з податку на додану вартість в рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку за січень 2015 року у розмірі 154930 грн.

09 квітня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Вдовиченко А.М. на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 п. 82.2 ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 196144 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 154930 грн. відображених у податкових деклараціях з ПДВ поданих за січень 2015 року та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 376972 грн. та бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 376972 сума залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 196144 грн. відображених у податкових деклараціях з ПДВ поданих за лютий 2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 9301502/34272710 від 09 квітня 2015 року висновками якого встановлено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 196144 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 154930 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимоги законодавства та не подав у п'ятиденний строк після закінчення перевірки позивача, до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню товариству з бюджету, чим порушив права позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.

Згідно п.п. 200.7 та 200.10 вказаної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

За змістом абз. "б" п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем не отримало належного йому бюджетного відшкодування за січень 2015 року в сумі 154 930 грн.; за травень 2015 року в сумі 486 943 грн.; за червень 2015 року в сумі 419 751 грн.; за липень 2015 року в сумі 507 397 грн. Також, підтвердження про отримання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, суду надано не було.

Положеннями п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного зазначеною статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відтак, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст. 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Так само, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми пені нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування з податку на додану вартість і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати пені на суми податку, що не відшкодовані платнику протягом визначеного ст. 200 ПК України строку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми пені, нарахованої на суму невідшкодованого податку на додану вартість за грудень 2014 року в сумі 30 265, 89 грн.; за січень 2015 року в сумі 28 788, 96 грн.; за травень 2015 року в сумі 53 982, 63 грн.; за червень 2015 року в сумі 33 699, 67 грн.; за липень 2015 року в сумі 26 723, 83 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.