Ухвала суду № 61575832, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22968/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача (Кабінету Міністрів України) Артеменко Є.І.,

представника відповідача (Державної авіаційної служби України) Балобанової А.І.,

представника третьої особи (Міністерство інфраструктури України) Сєчко А.В.,

представника третьої особи (ОСОБА_7) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_9 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_9 до Кабінету Міністрів України, Державної авіаційної служби України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної авіаційної служби України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство інфраструктури України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2015 № 882-р "Про звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Державної авіаційної служби України";

визнати протиправним та скасувати наказ Державної авіаційної служби України від 07.09.2015 р. № 319о/с "Про звільнення ОСОБА_9";

поновити ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на посаді Голови Державної авіаційної служби України з 04 вересня 2015 р.;

стягнути з Державної авіаційної служби України (код ЄДРПОУ 37536026; 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) на користь ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.09.2015 р. у розмірі 46 422, 25 (сорок шість тисяч чотириста двадцять дві грн. 25 коп.) гривень.

Поряд із цим, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7 в межах даного спору заявлено вимоги до Кабінету Міністрів України, Державної авіаційної служби України, в якому останній просив:

визнати повноваження Кабінету Міністрів України щодо видання розпорядження від 04.09.2015р. №882-р "Про звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Державної авіаційної служби України" на підставі Акту службового розслідування Національного агентства України з питань державної служби від 17.07.2015р.;

зобов'язати Кабінет Міністрів України та Державну авіаційну службу України утриматись від будь - яких дій щодо поновлення чи прийняття на керівні посади в центральних органах виконавчої влади.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, а також ОСОБА_7 - відмовлено.

Позивач із таким рішенням у частині відмови у задоволенні його вимог не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у цій частині та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_9 задовольнити.

Скаржник вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У частині відмови у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, судове рішення учасниками процесу не оскаржене.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Представники відповідачів та третіх осіб просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом попередньої інстанції правильно установлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 № 167-р ОСОБА_9 призначено Головою Державної авіаційної служби України. На підставі наказу Державіаслужби від 20.03.2014 № 62о/с позивач з 20.03.2014 приступив до виконання посадових обов'язків.

У подальшому, на виконання доручення Прем'єр - міністра України Яценюка А.П. від 02.07.2015 № 27264/1/1-15 до листа Мінінфраструктури від 30.06.2015 № 3378/09/14-15 та відповідно до Порядку 950, наказів Нацдержслужби від 03.07.2015 № 147 і від 10.07.2015 № 153, Нацдержслужбою спільно з Мінінфраструктури проведено службове розслідування у Державній авіаційній службі України.

За результатами службового розслідування комісією у складі представників Національного агентства України з питань державної служби та Міністерства інфраструктури України складено акт службового розслідування від 17.07.2015, згідно із висновками якого запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.09.2015 №882-р ОСОБА_9 звільнено з посади Голови Державної авіаційної служби України за порушення Присяги державного службовця (пункт 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу"), на підставі якого Державною авіаційною службою України видано наказ від 07.09.2015р. №919 о/с "Про звільнення ОСОБА_9".

Позивач, вважаючи його звільнення незаконним, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2015 № 882-р "Про звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Державної авіаційної служби України" та наказ Державної авіаційної служби України від 07.09.2015№ 319о/с "Про звільнення ОСОБА_9" прийняті відповідачами правомірно, у межах, спосіб та з підстав, що визначені законом.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу врегульовано Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про Державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Державну службу» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Згідно із п. 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 520 (далі за текстом Положення № 520) Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Державіаслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр - міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра інфраструктури (п. 9 Положення № 520).

Відповідно до п. 10 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, Міністр інфраструктури спрямовує і координує діяльність центральних органів виконавчої влади, в тому числі вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції стосовно кандидатур на посади керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, і за пропозицією їх керівників кандидатур на посади їх заступників.

Листом від 30.06.2015 № 3378/09/14-15 Мінінфраструктури звернулося до Прем'єр-Міністра України Яценюка А.П. з пропозицією ініціювати питання проведення службового розслідування щодо Голови Державної авіаційної служби ОСОБА_9, та відсторонення його від виконання службових обов'язків Голови Державної авіаційної служби на період проведення службового розслідування.

Судом першої інстанції правильно установлено, що підставою для такого звернення слугувала численна кількість скарг та звернень суб'єктів авіаційної діяльності до Мінінфраструктури з приводу перевірки порушень, допущених Державною авіаційною службою, в тому числі, з питань проведення сертифікації ТОВ "Транс - Аерохендлінг"; численні звернення авіакомпаній, щодо порушень видачі прав на експлуатацію повітряних ліній; враховано також і виступ Голови Одеської обласної державної адміністрації Сакаашвілі М.Н. та ін.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі за текстом - Порядок № 950).

За правилами п. 1 Порядку № 950 відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, про відсутність підстав для призначення та проведення службового розслідування щодо нього, мотивуючи власну позицію тим, що підставою для проведення службового розслідування могло стати виключно неналежне виконання посадових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

Проте, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки як було установлено, на адресу Мінінфраструктури надходила численна кількість скарг та звернень суб'єктів авіаційної діяльності з приводу діяльності Державіаслужби, що обумовило необхідність перевірки порушень, допущених Державною авіаційною службою та наявності наслідків таких порушень, у тому числі, заподіяння значної матеріальної чи моральної шкоди відповідним суб'єктам.

З цього приводу представник Державіаслужби у письмових запереченнях на позов звернула увагу, що ситуація в авіаційній спільноті та медіа просторі, яка склалася у зв'язку з діяльністю ОСОБА_9 на посаді Голови Державіаслужби, мітинги під стінами будівлі Мінінфраструктури, постійні звинувачення в лобіюванні інтересів авіакомпанії «МАУ» набули таких розмірів, що це нанесло значну шкоду авторитету державної служби, Державіаслужби, як органу виконавчої влади, що в результаті і стало підставою для проведення службового розслідування.

Згідно із п. 2 Порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами на виконання доручення Прем'єр - міністра України Яценюка А.П. від 02.07.2015 № 27264/1/1-15 до листа Мінінфраструктури від 30.06.2015 № 3378/09/14-15 та відповідно до Порядку 950, наказів Нацдержслужби від 03.07.2015 № 147 і від 10.07.2015 № 153, Нацдержслужбою спільно з Мінінфраструктури проведено службове розслідування у Державній авіаційній службі України.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 № 658-р ОСОБА_9 було відсторонено від повноважень за посадою Голови Державної авіаційної служби України до завершення службового розслідування.

За правилами частин 1 та 3 Закону України «Про державну службу» невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.

Апелянт у своїй скарзі вказує на незаконність його відсторонення, проте судова колегія не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 № 658-р не є предметом даного спору, а отже правомірність його прийняття знаходиться поза межами предмета доказування даної справи. В силу ч. 1 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За результатом проведеного службового розслідування складено акт від 17.07.2015, згідно із висновками якого відповідачем установлено:

діяльність комісії з розгляду питань щодо надання прав на експлуатацію повітряних ліній у Державній авіаційній службі України відбувається з порушенням Порядку надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній, затвердженого наказом Державної авіаційної служби України від 24.10.2014 № 686 "Про затвердження Авіаційних правил України "Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній", що свідчить про неналежний рівень організації у Державній авіаційній службі України роботи з розгляду питань щодо надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній;

порядок та процедура надання, анулювання, відмови у наданні прав на експлуатацію повітряних ліній Державною авіаційною службовою України є такими, що не сприяють розвитку конкуренції у сфері авіаційних перевезень, створюють умови для надання окремим суб'єктам господарювання переваг та потребують удосконалення, зокрема, в частині регламентації процедур розгляду та прийняття рішень комісією з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній. При цьому, ні Головою Державної авіаційної служби України ОСОБА_9, ні його заступником ОСОБА_12 не вжито заходів щодо внесення змін та доповнень до відповідних нормативно-правових актів;

головою Державіаслужби ОСОБА_9 допущено втручання в роботу комісії з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній, в частині призначення її позачергового засідання на 09.06.2015, порядку надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній;

керівництвом Державіаслужби перевищено повноваження при направленні до Міністерства закордонних справ України та авіаційних органів влади Йорданського Хашимітського Королівства листів про призначення авіакомпанії МАУ на повітряні лінії Київ-Амман-Київ з боку української сторони та наданні дозволу на виконання міжнародних регулярних польотів у повітряному просторі України та погодженні розклад руху авіакомпанії МАУ на виконання рейсів за цією повітряною лінією;

сертифікація ТОВ "Аерохендлінг" та "Транс - Аерохегідлінг" проведена Державіаслужбою України з порушенням Правил сертифікації аеропортів, що вказує на недостатній рівень організації у Державній авіаційній службі України роботи з проведення сертифікації аеропортів та інших суб'єктів аеропортової діяльності;

дії посадових осіб Державної авіаційної служби України з сертифікації ТОВ "Аерохендлінг" та "Транс - Аерохендлінг" можуть містити ознаки порушення законодавства про економічну конкуренцію.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Верховний Суд України у постанові від 28 квітня 2015 року (справа №21-163а15) звернув увагу на те, що аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Крім того, Верховний Суд України у постановах від 21 травня, 4 червня, 17 вересня та 3 грудня 2013 року (№№ 21-403а12, 21-167а13, 21-231а13, 379а13 відповідно) акцентував увагу на тому, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з відповідного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками службового розслідування установлено неналежний рівень організації у Державній авіаційній службі України роботи з розгляду питань щодо надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній, що має наслідком створення умов для надання окремим суб'єктам господарювання переваг порівняно із іншими, втручання в роботу комісії з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній, недостатній рівень організації у Державній авіаційній службі України роботи з проведення сертифікації аеропортів та інших суб'єктів аеропортової діяльності.

Водночас, виходячи із аналізу п. 10 Положення №520, яким визначено повноваження Голови Державіаслужби, слідує, що до обов'язків позивача під час його перебування на зазначеній посаді, належало в тому числі забезпечення належного рівня організації у Державній авіаційній службі України роботи з проведення сертифікації аеропортів та інших суб'єктів авіаційної діяльності, а також забезпечення належної організації роботи з розгляду питань щодо надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що посада Голови Державіаслужби є публічною, і, враховуючи обсяг передбаченої компетенції, вимагає від особи, яка її обіймає високого рівня відповідальності, правосвідомості, організаторських, етичних та моральних якостей. Такі високі вимоги обумовлені зокрема тим, що, як слідує зі змісту п. 10 Положення №520, Голова Державіаслужби з огляду на надані йому повноваження, значною мірою впливає на формування та реалізацію державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України в цілому.

Судова колегія враховує, що актом розслідування встановлено не поодинокі, а системні та істотні порушення, які дістали вияв у неналежному рівні організації діяльності Державіаслужби, обов'язок щодо чого покладено саме на її Голову, які як вбачається з матеріалів, дістали широкий резонанс у засобах масової інформації та серед громадськості, зважаючи на численну кількість скарг та звернень суб'єктів авіаційної діяльності до Мінінфраструктури з приводу порушень, допущених Державною авіаційною службою, безумовно ілюструє падіння рівня довіри до Державіаслужби, принижує названий державний орган в очах суспільства та, як наслідок, унеможливлює подальше виконання його керівником своїх обов'язків на зазначеній посаді.

У своїй позовній заяві, а також апеляційній скарзі позивач посилався на помилковість та недоведеність встановлених у акті висновків, проте належних доказів на їх спростування як суду першої інстанції, так і апеляційному суду не надав. Позивачем не спростовано викладених у акті висновків про неналежний рівень організації роботи з розгляду питань щодо надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній.

Під час вирішення спору судом першої інстанції правильно установлено, та не спростовано позивачем, що Нацдержслужбою спільно з Мінінфраструктури у визначеному законом порядку проведено службове розслідування, в результаті якого були виявлені факти порушення керівництвом Державіаслужби, а також не вжито жодних заходів щодо усунення зазначених прогалин.

Враховуючи висновки та результати службового розслідування, які відображені в Акті службового розслідування Національного агентства України з питань державної служби від 17.07.2015 із врахуванням попередніх перевірок Мінінфраструктури, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у відповідачів були наявні підстави для звільнення позивача з посади в порядку п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України: 1) керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; 2) відповідно до закону членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; 3) перших заступників і заступників міністрів: 4) перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Згідно із п. 9 Положення про Державну авіаційну службу України Державіаслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр - міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра інфраструктури.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 298, керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступник, керівник центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, утвореного Кабінетом Міністрів України, його перший заступник та заступник призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Згідно із пп. 2 п. 7 Порядку № 298 подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади або погодження призначення на посаду (звільнення з посади) вноситься Прем'єр-міністром України Кабінетові Міністрів України - стосовно керівника центрального органу виконавчої влади, що не входить до складу Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступника, керівника центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, утвореного Кабінетом Міністрів України, його першого заступника та заступника, першого заступника та заступника міністра, заступника міністра - керівника апарату міністерства, першого заступника та заступників Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна і Голови Держкомтелерадіо.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до наведених вимог, Прем'єр-міністром України Яценюком А.П. за пропозицією Міністра інфраструктури України було внесено на розгляд Уряду подання, зареєстроване 04.09.2015 за № 36815/0/1-15, щодо звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Державіаслужби.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2015р. № 882-р "Про звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Державної авіаційної служби України" прийнято відповідачем у межах, спосіб та з підстав, що визначені законом.

У зв'язку із цим, правові підстави для скасування виданого на реалізацію зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України наказу Державної авіаційної служби України від 07.09.2015 р. № 319о/с "Про звільнення ОСОБА_9" також відсутні.

За таких обставин та наведеного нормативного регулювання, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, позивачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_9 до Кабінету Міністрів України, Державної авіаційної служби України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерство інфраструктури України про визнання протиправним та скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.