Ухвала суду № 61575772, 27.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1284/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прем'єр-міністра України про зобов'язання вчинити певні дії -,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Прем'єр-міністра України про зобов`язання розглянути його заяву, подану відповідачу 16 травня 2016 року за вх.№41-1-012160/14П.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача, як до органу, повноважного вирішувати певні питання, із заявою, але відповідач неправомірно направив її для розгляду неповноважним органам влади.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

16 травня 2016 року позивач звернувся до Секретаріату Кабінету Міністрів України із заявою адресованою Прем'єр-міністру України за вхідним номером 41-1-012160/14П. вжиття заходів щодо припинення нарахуванням плати МКП «Миколаївводоканал» за нормами, встановленими у 1998 році, припинити нарахування позивачу плати за воду не у спосіб, встановлений чинним законодавством, забезпечити перерахування незаконно нарахованої раніше плати за воду у спосіб, визначений законодавством. /а.с.5/

В подальшому позивачу Секретаріатом Кабінету Міністрів України направлено листа, яким його повідомлено про те, що його звернення на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано для розгляду Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Миколаївській обласній державній адміністрації. /а.с.6/

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про направлення його заяви для подальшого розгляду до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Миколаївської обласної державної адміністрації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Прем'єр-міністр України не наділений повноваженням вести контроль за нарахуванням плати за водопостачання, визначення її розміру та перерахування цієї плати. Таким чином посадові особи, що забезпечують діяльність Прем'єр-міністра України правильно встановили предмет звернення та у відповідності до зазначеної вище норми направили заяву позивача до органів, уповноважених у відповідних правовідносинах.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про звернення громадян».

В апеляційної скарзі вказується на те, що відповідач заяву позивача направив до не належного органу влади, що має повноваження розглядати дану заяву та примусити орган місцевого самоврядування встановити норми споживання води у відповідності з чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

За змістом ст.4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 3 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (абзац 1, 3 статті 15 Закону України "Про звернення громадян").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", державний контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень.

Законом України «Про Кабінет Міністрів України», не визначені такі повноваження Прем'єр-міністра України, як контроль за нарахуванням плати за водопостачання, визначення її розміру та перерахування цієї плати.

Відповідно до ч. 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Вказаним центральним органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон).

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення, основними завданнями Мінрегіону є забезпечення формування та реалізація державної регіональної політики, державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, зокрема щодо питної води та питного водопостачання.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення, Мінрегіон затверджує методики визначення норм споживання житлово-комунальних послуг (крім споживання природного газу та електроенергії), нормативів витрат і втрат ресурсів, що використовуються у житлово-комунальній сфері, вартості утримання та технічного обслуговування об'єктів житлово- комунального господарства.

Підпунктом 15 п. 4 Положення встановлено, що Мінрегіон проводить моніторинг стану реформування та розвитку житлово-комунального господарства, підготовки та проходження опалювального сезону, розрахунків підприємств житлово-комунального господарства за енергоносії, а також оплати населенням, юридичними особами наданих їм житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 4 п. 5 Положення, Мінрегіон координує та здійснює методичне забезпечення діяльності структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішення питань, порушених у зверненні позивача відноситься до повноважень Миколаївської обласної державної адміністрації, зокрема - Управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації, яке, відповідно до п. 2 Положення про управління ЖКГ Миколаївської облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 15 травня 2013 року № 143-р, підзвітне та підконтрольне Мінрегіону.

Управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації розробляє і реалізує місцеві програми у сфері питної води та питного водопостачання, бере участь у розробленні і реалізації державних та регіональних програм у цій сфері; забезпечує реалізацію повноважень обласної державної адміністрації щодо здійснення контролю за виконанням установлених у цій сфері правил і норм; забезпечує виконання правил і норм користування системами питного водопостачання, дотримання режиму зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання; здійснює аналіз стану сфери питної води, питного водопостачання та водовідведення (п. 56, 57, 59, 60 Положення).

В результаті вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем правильно направлено звернення позивача для вирішення по суті поставлених питань до Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації - Міністерству регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства, та Миколаївській обласній державній адміністрації, як того вимагають приписи статті 5 та 7 Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв