Ухвала суду № 61575622, 21.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 876/3556/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,

представника позивача Демяка П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року в адміністративній справі № 803/366/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (надалі - ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати незаконною і скасувати постанову інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області (надалі - Інспекція) про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за № 02 від 02 березня 2016 року, якою до АЗС ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» (м.Луцьк, вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37821544; надалі - АЗС) застосовано штраф у розмірі 101 633 грн 58 коп. за реалізацію продукції, про яку відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача не було підстав для притягнення АЗС до відповідальності, оскільки у позивача були в наявності всі необхідні документи, які свідчать про відповідність пального вимогам нормативно-правових актів про захист прав споживачів та ці документи були надані відповідачу під час проведення перевірки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», яке вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 09 по 12 лютого 2016 року на підставі наказу від 08 лютого 2016 року, відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Інспекцією проведено позапланову перевірку на АЗС з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, за наслідками чого складено акт № 0007 від 09 лютого 2016 року (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, в частині відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, паспорта якості на бензин автомобільний марки А-95-Євро 5-Е5, інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень Інспекцією прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за № 02 від 02 березня 2016 року, якою до АЗС застосовано штраф за реалізацію продукції, про яку відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація, в розмірі 101 633 грн 58 коп.

Вважаючи вказане рішення Інспекції незаконним, Товариство звернулося до суду із цим адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції і вважає їх правильними.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року (надалі - Закон № 1023-ХІІ) передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Частиною першою статті 15 Закону № 1023-ХІІ визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити, у тому числі, дату виготовлення та строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1023-ХІІ інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (надалі - нафтопродукти), а також вимоги у дотриманні справ споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування регулюються Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 (надалі - Правила).

Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 Правил суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

Пунктом 15 Правил передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій. На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України «Про захист прав споживачів», а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

Пунктом 7 частини першої статті 23 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Законом № 1023-ХІІ та Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами встановлено вимогу щодо наявності в інформації про нафтопродукти строку їх придатності, обов'язкових дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невчинення цих дій (відсутності такої інформації), зокрема, відповідальність у виді штрафу згідно зі статтею 23 Закону № 1023-ХІІ.

Як видно зі змісту наданих для перевірки документів, Товариством реалізується бензин автомобільний марки А-95-Євро 5-Е5 за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про вказану продукцію, зокрема, про строк придатності бензину, обов'язкові дії після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невчинення цих дій.

Факт відсутності достовірної та своєчасної інформації про зазначену продукцію в ході судового розгляду справи позивачем не спростовано.

Також колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними покликання апелянта на порушення порядку призначення та проведення перевірки, оскільки ці обставини знаходяться поза межами предмета позову і Товариство не зверталося до суду з приводу оскарження неправомірних дій та рішень Інспекції в ході призначення та проведення перевірки.

Крім того, перевірку проведено у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання; посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення перевірки і їм було надано усі необхідні документи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки підконтрольна особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе; водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні такої перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року в адміністративній справі № 803/366/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 26 вересня 2016 року.