Ухвала суду № 61575589, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1109/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи, що проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 135 911,96 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1 395,69 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована як особа, що проводить незалежну професійну діяльність з 19.04.2006 про внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків.

Як встановлено позивачем, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виник у зв'язку із несплатою ОСОБА_2 самостійно визначеного грошового зобов'язання в податковій декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2015 на суму 2 980,36 грн., яка в силу вимог Податкового кодексу України є узгодженою.

ДПІ у м. Чернігові було сформовано та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015 № 0002271701 на суму 113 569,78 грн., яке відповідачем не отримано, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Також, відповідачу на підставі ст. 129 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань було нараховано пеню в сумі 19 361,82 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 135 911,96 грн. (2980,36 + 113569,78 + 19361,82).

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати виник у зв'язку із несплатою ОСОБА_2 податкового зобов'язання, визначеного ДПІ у м. Чернігові у податковому повідомленні-рішенні від 26.11.2015 № 0002281707 на суму 1 395,69 грн., яке відповідачем не отримано, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи викладене позивач вказує, що відповідачем не сплачено податковий борг з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 135 911,96 грн. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1 395,69 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача по несплаті податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 129.1.1. п.129.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу направлено податкову вимогу від 20.03.2014 № 590-25 за адресою зазначеною в ЄДРПОУ, однак, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 6).

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Апелянт посилається на те, що прийняті податкові повідомлення-рішення та вимога є неправомірними та незаконними. Наводить доводи та надає докази, які, на його думку, підтверджують вказане.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Однак, колегія суддів враховує, що винесені позивачем податкові повідомлення-рішення від 26.11.2015 № 0002271701 та № 0002281707, податкова вимога від 20.03.2014 № 590-25 відповідачем не оскаржувались, відтак, на даний час податкове зобов'язання є узгодженим.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Предметом стягнення у даній справі є сума податкового боргу, відтак, перевірку законності винесення податкових повідомлень-рішень чи вимоги може бути здійснено судом при розгляді та вирішенні відповідного адміністративного позову ОСОБА_2, так як відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України перевірка законності рішення суб'єкта владних повноважень здійснюється в межах справи про оскарження такого рішення.

Натомість предметом даного позову є стягнення податкового боргу, що не був сплачений в межах встановленого строку, а не оскарження податкових повідомлень-рішень чи вимоги.

За таких обставин колегія суддів не може надати правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень та вимоги, так як вказані дії виходили б за межі предмету доказування у даній справі.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Наявність у відповідача податкової заборгованості підтверджуються матеріалами справи, податковий борг відповідачем не сплачено, доводи позивача щодо наявності податкового боргу не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає даний адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи, що проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.