Ухвала суду № 61575301, 20.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Київ К/800/1327/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Сороки М.О.

Смоковича М.І.

секретар судового засідання - Маджар О.

за участю

представника позивача - Козлюк П.Г.

представника відповідача - Кравчук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Черкаської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі №826/9182/15 за позовом приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство "Будпостач" звернулося в суд з позовом до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015 року; зобов'язати Черкаську митницю Державної фіскальної служби вжити заходів щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 27 568,12 грн., згідно митної декларації № 902030000/2015/300377 від 29.01.2015 року у зв'язку із скасуванням рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015 року; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві вжити заходів щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 27 568,12 грн. (в т.ч. мито - 3 351,65 грн.; ПДВ - 24 216,47 грн.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015 року; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару № 902000003/2015/300364/2 від 29.01.2015 року; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Черкаська митниця Державної фіскальної служби звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 20.05.2013 між ПП "Будпостач" (покупець, Україна) та фірмою YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY (продавець, Китай) було укладено контракт № 375, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB згідно правил INCOTERMS, 2000), товари (міксери для фарби, пістолети для герметика, приналежності, запасні частини до них) у відповідності із проформою-інвойсом або інвойсом, які оформляються на кожну партію товару і визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, термін поставки товару і порядок платежів. Проформа-інвойс або інвойс являються невід'ємною частиною даного контракту.

Поставка товару повинна супроводжуватись наступними документами: інвойсом; транспортними документами (коносамент; пакувальний лист і т.д.); сертифікатом походження.

Продавець протягом 10-ти днів з моменту відвантаження повинен направити покупцю по факсу копію транспортної накладної і пакувальний лист.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за митною декларацією № 902030000/2015/300364, 29.01.2015 року було заявлено до митного оформлення товар: 1) інструменти змінні не з дорогоцінних металів для змішування таких матеріалів як фарба, будівельні розчинити та інші: міксери для фарби: 80х400 мм (32101) - 200 шт., 80х400 мм (32102) - 1520 шт.; міксери для сухих сумішей: 80х400 мм (32201) - 9000 шт., 80х400 мм (32202) - 7800 шт., 100х600 мм (32203) - 4600 шт., 100х600 мм (32204) - 4600 шт.; 2) інструменти ручні не з дорогоцінних металів: пістолет для герметика (31101) - 4000 шт., пістолет для герметика (31102) - 18000 шт., пістолет для герметика (31103) - 3000 шт.

Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 38 968,40 доларів США.

Разом з митною декларацією позивач на підтвердження митної вартості товару надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003902 від 14.01.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 5647 від 29.01.2015 року; коносамент МRFB14120714 від 26.12.2014 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 181 від 09.12.2014 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги б/н від 12.12.2014; документ, що підтверджує вартість страхування № 00229 від 27.01.2015 року; прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 01.11.2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) FXSK20141030-1 від 12.12.2014 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 375 від 20.05.2013 року; сертифікат про проходження товару загальної форми С143302202890051 від 15.12.2014 року.

Митним органом було повідомлено декларанта про те, що надані ним документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: в наданому до митного оформлення інвойсі від 12.12.2014 року № FXSK20141030-1 зазначено: 100% попередня оплата, згідно проформи-інвойсу від 03.10.2014 року № FXSK20141031, однак до митного оформлення проформу-інвойс № FXSK20141031 не надано. До митного оформлення надано платіжне доручення № 181 від 09.11.2014 року на суму 107 536,40 доларів США. Дане платіжне доручення неможливо ідентифікувати з поставкою, оскільки зазначена в ньому сума значно відрізняється від суми, згідно наданого інвойсу № FXSK20141030-1 (38 968,40 доларів США), зазначено лише номер контракту від 20.05.2013 року № 375 та не надано проформу-інвойс на підставі якої здійснено оплату; до митного оформлення не надано пакувальний лист, документів, які б містили інформацію щодо вартості послуг пакування та вартості тари упаковки, також відсутня інформація за чий рахунок здійснювалось надання послуг щодо пакування, включення або невключення вартості пакування, тари, упаковки до вартості товару.

Митним органом було запропоновано декларанту протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталог, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад наданої до митного оформлення декларації країни відправлення. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові, наявні у них документи, для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

Листом від 29.01.2015 року декларант повідомив контролюючий орган про те, що додаткові документи по ВМД № 902030000/2015/300364 від 29.01.2015 року надати не має можливості та процедуру консультації проведено.

У зв'язку з цим 29.01.2015 року Черкаською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 902000003/2015/300364/2, згідно якого, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за основним методом (ціною договору щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку з тим, що основні документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу визначення митної вартості, відтак, митну вартість скориговано за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів - 2б), оскільки інформація щодо цінової вартості ідентичних товарів у декларанта та у митного органу відсутня, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості 2а).

Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00016 від 29.01.2015 року.

За митною декларацією № 902030000/2015/300377 від 29.01.2015 року товар було випущено у вільний обіг шляхом надання фінансових гарантій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем були надані всі необхідні документи для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів. Колегія суддів зазначає, що необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Згідно з частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі статті 55 Митного кодексу України ПП "Будпостач" були подано до Черкаської митниці ДФС наступні документи: інвойс № FXSK20141030-1 на суму 38 986,4 дол. США; інвойс № FXSK20141030-1 на суму 68 550 дол. США; висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 06.04.2015 року № 913 щодо ціни товарів, в якому зазначено, що проведеним аналізом цін комерційних пропозицій, в тому числі і отриманої на запит від компанії YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY, рівень цін, зазначений в інвойсі № інвойс № FXSK20141030-1 від 12.12.2014 з урахуванням умов поставки FOB NINGBO, Китай, відповідає рівню цін виробника YONGKANG FUXING TOOLS FACTORY станом на 11.12.2014 та 13.12.2014, тобто на дні продажу товару.

Проте, за результатами аналізу додаткових документів, поданих декларантом, листом ввід 15.04.2015 року № 340/10/23-70-25-45 позивачу було відмовлено у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів з посиланням на те, що відсутні документи щодо підтвердження вартості пакування товарів.

З аналізу всіх, поданих позивачем митниці документів, вбачається, що платіжним дорученням на суму 107 536,40 дол. США було оплачено вартість товарів по двох поставках, а саме: за інвойсом № FXSK20141030-1 на суму 38 986,4 дол. США та інвойсом № FXSK20141030-1 на суму 68 550 дол. США;

Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, цим спростовуються доводи митного органу щодо того, що платіжне доручення від 09.11.2014 року № 181 неможливо ідентифікувати з даною поставкою.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 1 контракту від 20.05.2013 року № 375, який було подано до митного органу при подання митної декларації, поставка товарів здійснюється на умовах FOB згідно з правилами Інкотермс 2000. В інвойсі від 12.12.2014 року № FXSK20141030-1 від 12.12.2014 року також зазначено умову поставки товарів FOB NINGBO China.

Відповідно до правил Інкотермс 2000 термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування.

З наведеного вбачається, що обов'язок по пакуванню товару покладено на продавця.

Враховуючи асортимент товарів, що ввозилися, - міксери для фарби та пістолети для герметика в кількості 54520 одиниці, продавець не міг без їх пакування завантажити на борт судна.

В матеріалах справи також міститься додаткова угода від 01.01.2015 року № 2 до контракту № 375 від 20.05.2013 року, за умовами якої вартість тари, маркування та упаковки включено у вартість товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що висновок митного органу про відсутність відомостей про пакування товару у поданих документах є помилковим, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, та не може бути підставою для коригування митної вартості товару на цій підставі.

Стосовно посилання митниці на ту обставину, що всупереч умовам зовнішньоекономічного контракту, умовами якого передбачено обов'язковість передання пакувального листа, на вимогу митного органу пакувальний лист до митного оформлення не надано, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про те що не зрозуміло, яким чином не надання пакувального листа впливає на визначення митної вартості товару.

Крім того, пакувальний лист не відноситься до документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів.

Як встановлено колегією суддів, ціною договору є сума 38 986,4 дол. США. Наведене відображено також в інвойсі від 12.12.2014 року № FXSK20141030-1 та підтверджується прайс-листом від 01.11.2014 року виробника товарів.

Визначення митної вартості за ціною договору підтверджується також наданою для митного оформлення експортною декларацією Китаю від 25.12.2014 року № 3101 2014 0517 033530, якою підтверджується, що товари з Китаю були відправлені за вартістю 38,986,4 дол. США.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, заявлена позивачем вартість при митному оформленні товарів за ціною договору підтверджується документами, що визначені Митним кодексом України та були надані митному органу.

Крім того, відповідачем у справі не доведено правомірності застосування методу визначення митної вартості щодо подібних товарів, оскільки не надано доказів, що такі товари ввозились на тих же умовах, що і товари, які декларувалися позивачем.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови правомірно були скасовані судом апеляційної інстанції.

Щодо вимог про зобов'язання Черкаську митницю Державної фіскальної служби та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вжити заходів щодо повернення надмірно сплаченої суми митних платежів, то вказані вимоги обґрунтовано залишені судом апеляційної інстанції без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Зазначений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів позивачем не дотриманий, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідачів з відповідними заявами, а тому зазначені вимоги заявлено передчасно.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: