Постанова № 61575147, 22.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р. Справа № 816/537/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Терези Ю.О.,

представника відповідача Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 816/537/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2015 року № 0005492202/581.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки відповідача, що викладені у формі акту від 29.10.2015 № 234/16-03-22-02-07/30547403, та зазначав, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаними актами, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.11.2015 № 0005492202/581.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність за обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 30547403) розпорядженням Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області від 20 липня 1999 року № 477 та перебуває на податковому обліку, у тому числі як платник податку на додану вартість з 12 серпня 1999 року.

У період з 16.10.2015 по 22.10.2015 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Глобинський переробний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Далія" за період січень 2015 року та правомірність відображення їх в податковій звітності, за результатами якої оформлено акт № 234/16-03-22-02-07/30547403 від 29.10.2015.

Відповідно до висновків вказаного акту зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником було занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, всього у сумі 224 358,75 грн., в т. ч. за січень 2015 року у розмірі 224 358,75 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2015 № 0005492202/581, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 336 538,12 грн., у тому числі за основним платежем - 224 358,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 112 179,37 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як свідчать письмові докази, в січні 2015 року ТОВ «Глобинський переробний завод» мало взаємовідносини з ПП "Далія".

Між підприємствами був укладений Договір поставки №41/01/2015-С від 29.01.2015р.

Постачальник (ПП "Далія") зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Глобинський переробний завод») в порядку та на умовах визначених цим договором у власність покупця сою врожаю 2014р, насипом, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, строки, умови і місце поставки товару визначається сторонами в додатках до договору. Постачальник гарантує покупцеві, що він є власником товару і має повне право розпоряджатися товаром, в тому числі відчужувати його. Поставка товару здійснюється постачальником в строк та на умовах, погоджених сторонами у відповідному додатку до цього договору. Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині не виконаних зобов'язань до повного їх виконання.

У відповідності до Додатку №1 від 29.01.2015р. до договору №4101/2015-С, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором поставити у власність, а покупець прийняти та оплатити сою у кількості 200 тон, ціна за одиницю виміру з ПДВ = 8250,00грн., загальна вартість з ПДВ 1650000,00грн. Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах FXW (франко склад) ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство», відділення Миргород, який знаходиться за адресою: Миргород, вул. Петрівська 15. Поставка товару підтверджується оригіналами наступних документів: складська квитанція на зерно, видана зерновим складом на ім'я покупця; картка аналізу зерна (форма №47), видана зерновим складом.

На виконання умов договору виписано складську квитанцію ПРАТ «Полтавське ХПП», (Миргородська дільниця, вул. Петрівська 15, м. Миргород) на сою 2014 року (ДСТУ 4964:2008) від 30.01.2015р. №2806 згідно якої даний товар передано від ПП «Далія» до ТОВ «Глобинський переробний завод».

Для перевірки була надана податкова накладна від 30.01.2015р. №1/2 на загальну суму 1346152,50грн., в числі ПДВ 224358,75грн., яка включена до податкового кредиту січня 2015 року. Оплата проводилась через розрахунковий рахунок 04.02.2015 року згідно платіжного доручення №С8-595 на загальну суму 1346152,50 грн. Також, до перевірки було надано видаткову накладну від 30.01.2015 року №РН-0000001 на сою врожаю 2014 року загальною вартістю 1346152,50грн., в тому числі ПДВ 224358,75грн. (довіреність №1193 від 30.01.2015 року).

До перевірки надано акт приймання передачі від 30.01.2015 №622, згідно якого ПП «Далія» передало 163170,00кг сої врожаю 2014 року (складська квитанція АХ798178) ТОВ «Глобинський переробний завод».

За результатами перевірки фактичного місцезнаходження платника 13.11.2014 працівниками Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ встановлено, що для ведення господарської діяльності ПП „Далія" орендує приміщення у ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору оренди б/н від 15.01.2014 складеного у м. Кобеляки.

За результатами повторної перевірки місцезнаходження платника 19.03.2015р. було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства, місцезнаходження платника не встановлено. Згідно пояснення ФОП ОСОБА_3 договір оренди приміщення складений, але розрахунків по ньому не було проведено. В зв'язку із цим договір на 2015 рік не поновлено.

Згідно наданої платником копії Довідки №105 від 05.09.2014 року державної статистичної звітності про наявність земель (форма 6 - зем), виданої відділом Держземагенства у Машівському районі Полтавської області, за платником рахується на території Старицьківської сільської ради - 5254,8502 га ріллі.

Згідно наданої платником копії Витягу №04-030229 від 05.09.2014 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка рахується на території Вільницької сільської ради Чутівського району за платником рахується земельна ділянка загальною площею 1241,63 га ріллі.

За наявною в податковому органі інформацією отриманою від Вільницької сільської ради, відділу Держземагенства у Чутівському районі Полтавської області, відділу Держгеокадастру у Чутівському районі, Старицьківській сільської ради, відділу Держземагенства у Машівському районі Полтавської області на території Чутівського та Машівського районів ПП „Далія" та ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Астарта» у користування земельні ділянки не надавались.

Для ведення визначеного основного виду діяльності у платника наявні земельні ділянки, що підтверджено довідкою тільки Дрижиногреблянської сільської ради Кобеляцького району за ПП „Далія" закріплена земельна ділянка площею 4,15 га, яка виділена на підставі Державного акта І-КЕ № 054850 від 07.02.2001 р.

Також платником частково надано копії договорів оренди з орендодавцями (власниками паїв) строком на рік без державної реєстрації.

На 2015 рік платником не подано розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно ПП «Далія» не являється з 01.01.2015 року платником фіксованого с/г податку (єдиного податку 4 групи).

Згідно пояснень платника наданих в адресу Кременчуцької ОДПІ листом від 17.11.2014р. №17/11 власні основні засоби у приватного підприємства „Далія" - відсутні.

Відповідно наданої ПП „Далія" копії договору оренди транспортних засобів №05/01-13 від 05.01.2013р. „Торгівельно - промислова компанія „Астарта" (орендодавець) зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та водіїв для забезпечення господарської діяльності, пов'язаної з посівними та збиральними роботами, підготовкою та оброблянням ґрунту.

В п.1.1 договору оренди зазначено, що техніка надається в оренду разом з водіями, які керували цією технікою. В акті прийому - передачі зазначена вартість оренди за 1 га, яка вже враховує вартість оплати праці водіїв. Згідно копії додатку №1 до договору оренди передані наступні транспортні засоби: Комбайн Gohn Deere-W660 2008 р., 2 одиниці; Комбайн Gohn Deere- 9650 STS, 2 одиниці; Посівний комплекс VADERSTAD-Rapid 600F, 3 одиниці; Трактор ХТЗ-Т-150, 3 одиниці; Трактор CLAAS- AXION820 Cebis, 2 одиниці. Вартість оренди за обробіток 1 гектару ріллі від 130грн. до 250грн. (у відповідності до умов угоди).

Згідно наданої копії договору №04/04-14 від 04.04.2014 року між ПП ''Далія" та ТОВ ТПК „Астарта" укладено договір щодо спільного обробітку землі, в якому зазначено, що підприємство TOB ТПК „Астарта" надає свою робочу силу, посівний матеріал, дизельне пальне для забезпечення господарської діяльності, пов'язаної з посівними та збиральними роботами, підготовкою та оброблянням ґрунту. Згідно копії додатку №1 до договору оренди передані відповідні транспортні засоби, а саме: Трактор з Навісним Обладнанням (Культиватором CASE-310, Сівалкою HORSCH PRONTO-12 Nt, Плугом Sukov 12, Культиватор TS3ZT -1.8, 5 одиниць; Комбайн CASE 2166, 3 одиниці; Сівалка HORSCH PRONTO-12 nt, 4 одиниці.

Згідно баз IC «Податковий блок» відсутнє відображення у ПП «Далія» придбання ТМЦ (засобів захисту рослин, посівного матеріалу, дизельного палива) у платників податку на додану вартість, а також відсутнє декларування ТОВ ТПК „Астарта" податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ПП «Далія».

Разом з тим, аналіз інформаційних баз ДФС свідчить, що ТОВ ТПК «Астарта» (37306181 ДПІ у м. Полтава, стан-7, основний вид діяльності - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, керівник, бухгалтер, засновник, ОСОБА_5, реєстрація платником ПДВ анульовано 19.12.2014 року) не має власних основних фондів (згідно звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2012 року вартість основних фондів 6000грн.), останній звіт 1 ДФ подано за 1 квартал 2014 року, в якому вказано, що працюючі в кількості 5 осіб звільнені 28.02.2014 року. Тобто надавати в оренду транспортні засоби, робочу силу для забезпечення обробітку земельних площ в розмірі 6500 га ТОВ ТПК «Астарта» не мало можливості по причині вище перерахованих обставин.

Згідно завіреної та наданої платником копії звіту 29-сг «Підсумок збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» за 2013 рік ПП «Далія» вирощувало озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, ячмінь озимий та ярий. Інших зернових, зернобобових, технічних культур (сої) у даному звіті не зазначено. ПП «Далія» листом від 17.11.2014 року №17/11 надало Кременчуцькій ОДПІ інформацію про залишки продукції станом на 01.11.2014, згідно якої соя взагалі відсутня. Згідно наданої ПП «Далія» копії звіту 4-сг річної «Посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай 2014 року в переліку вирощуваних культур соя відсутня.

Слід зазначити, що згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2015 року встановлено, що підприємством ПП «Далія» не проводились закупки сої в інших контрагентів - постачальників, а також проаналізувавши реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 2014 рік, не встановлено факт придбання товару (сої) у інших постачальників.

Згідно системи ІС «Податковий блок» Перегляд результатів співставлення встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ПП «Далія» та податковим кредитом ТОВ «Глобинський переробний завод» всього у сумі 224358,75грн., в т.ч. за січень 2015 року в сумі 224358,75грн.

Таким чином, у результаті декларування операцій з ПП "Далія" та віднесення сум до складу податкового кредиту платником було занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 224358,75грн.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12.02.2016 по обвинуваченню директора ПП "Далія" ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, що набрав законної сили 14.03.2016, відповідно до якого засновника та директора ПП "Далія" ОСОБА_6 визнано винним у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Вироком встановлено, що ОСОБА_6 будучи директором ПП "Далія" в період 2014-2015 років, завідомо знаючи, що насправді придбане та очолюване ним підприємство не реалізувало в адресу підприємств-контрагентів сільськогосподарську продукцію, як і фактично не придбавало їх у інших суб'єктів господарської діяльності, знімав готівкою кошти з розрахункового рахунку підприємства та в подальшому передавав за винагороду невстановленій слідством особі.

В результаті вчинення вищевказаних дій ОСОБА_6 в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року незаконно сформував податкові зобов'язання з податку на додану вартість ПП "Далія", що дало змогу підприємствам-контрагентам незаконно сформувати власний податковий кредит з ПДВ та валові витрати та ухилятись від сплати податків до бюджету (т.2, а.с. 80-81).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У цьому випадку підприємство знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Статус фіктивного, нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного суду України від 12 січня 2016 року по справі №21-3706а15.

Окрім того, позивач не навів обставин щодо прояву розумної обережності при укладенні договору зі своїм контрагентом.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Статус ПП "Далія" як платника ПДВ не спростовує наявність вказаних порушень і не може свідчити про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, адже за змістом наведеного вище п. 198.6 ст. 198 ПК не дозволяється віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПК.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

З наявних у матеріалах справи первинних документів, доводів та пояснень податкового органу та позивача, судом не встановлено реальності господарських операцій, а позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 816/537/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст постанови виготовлений 26.09.2016 р.