Ухвала суду № 61574742, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/2955/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання до вчинення певних дій,-

встановив:

02.03.2016 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № НОМЕР_3 на суму 5000,00 доларів. В подальшому ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 05.10.2015 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено Уповноважену особу Фонду - Кадирова В.В. Згодом позивач дізналася, що її немає в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки договір банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 від 25.02.2015 р. визнано нікчемним, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак вона фактично позбавлена права на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач вважає, що визнання правочину нікчемним та невключення її до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є неправомірним.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 р. позов задоволено. Зобов"язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (м. Київ, вул. Щорса 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк". Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк" Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб ПAT "Дельта Банк", відповідно до протоколу від 15.09.2015 року. За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами. Зокрема під час перевірки встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. Укладений договір банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку. Зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Однак кошти вносилися третіми особами, що є порушенням умов Договору та Правил банківського вкладу, що є публічними. Отже, правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок. Отже, Договір № НОМЕР_3 строкового банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" в доларах США від 25 лютого 2015 року, який є предметом даного судового розгляду, був правомірно визнаний нікчемним, як таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у відповідності з приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий " у доларах США № НОМЕР_3 із відкриттям вкладного (депозитного) рахунку НОМЕР_2.

Як слідує із матеріалів справи, 25.02.2015 року ОСОБА_3 було перераховано кошти в сумі 5000,00 доларів США на вищевказаний рахунок ОСОБА_2

02.03.2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на своєму офіційному веб-сайті оприлюднено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 р. тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 р. строк на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк продовжено по 02.10.2015 року

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Також судами встановлено, що Уповноваженою особою Фонду створено комісію для здійснення перевірки вкладів фізичних осіб за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників.

13.11.2015 року Уповноваженою особою Фонду направлено ОСОБА_2 повідомлення про нікчемність правочину №05-3115570, в якому зазначено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_3 від 25.02.2015 року, відповідно до п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Таким чином, інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

До спірних правовідносин апеляційний суд застосовує наступні правові норми.

Так, відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті 6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. №4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, суд апеляційної інстанції зазначає, що спір, який виник між сторонами, повинен бути розглянутим за правилами господарського судочинства.

Вищевказана позиція апеляційного суду узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України викладеною у постанові від 16.02.2016 року у справі № 826/2043/15 та постанові від 15.06.2016р. у справі №826/20410/14.

Відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 слід роз'яснити, що позивач має право звернутися для вирішення спірних правовідносин до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ч.3 ст. 160 КАС України, ст.ст. 157, 195, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити частково, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 р. по справі № 819/257/16 - скасувати.

Провадження у справі № 819/257/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання до вчинення певних дій - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 27.09.2016 року.