Постанова № 61574570, 26.09.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року справа № 823/1210/16

м. Черкаси

09 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість в сумі 25537,27 грн.

Усною ухвалою здійснено заміну первинного відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на фізичну особу - ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України, а також просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстрований 05.12.2007 та взятий на облік в Смілянській ОДПІ, як платник податків з 06.12.2007 за видом діяльності «діяльність таксі», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Також, 13.12.2007 згідно витягу з ЄДРПОУ взятий на облік, як платник єдиного соціального внеску, однак з 16.07.2014 дана діяльність припинена за власним рішенням про, що у ЄДРПОУ зроблений відповідний запис.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім цього, пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має непогашений податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 3019,12 грн та борг з єдиного соціального внеску у сумі 22518,15 грн на загальну суму -25537,27 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2016 № 367/23-04-17-0208 за результати якої відповідачеві було донараховано зобов'язання з єдиного соціального внеску на суму 15012,10 грн, грошове зобов 'язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 2509,12 з яких 2007,30 грн (основний платіж) і 501,82 грн (штрафні санкції) та як наслідок винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2016 року № Ф НОМЕР_1 і винесене податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 № НОМЕР_2 відповідно.

Зокрема відповідачу донараховано грошове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій у сумі 510 грн., та винесене податкове повідомлення - рішення від 31.03.2016 № НОМЕР_3.

Окрім цього, 31.03.2016 року прийнято рішення від 31.03.2016 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% від основного нарахування у сумі 7506,05 грн.

Вищевказані рішення направлені ОСОБА_1

Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач рішення контролюючого органу не виконав, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, а тому за ним обліковується заборгованість у розмірі 25537 грн 27 коп.

Смілянською ОДПІ здійснювались заходи спрямовані на стягнення податкового боргу, зокрема, на виконання ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI відповідачеві 19.02.2016 направлялась вимога про сплати боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 19.02.2016 року № Ф НОМЕР_1. Однак 22.03.2016 року повернута без виконання за закінченням терміну зберігання.

Також, на виконання ст. 59 ПК України відповідачеві 18.05.2016 направлялась податкова вимога форми «Ф» від 16.05.2016 року № 1653-23, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Однак 21.06.2016 року повернута без виконання за закінченням терміну зберігання.

02.06.2016 Смілянською ОДПІ у відповідності до акту опису майна № 133 від 16.05.2016 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрована податкова застава.

Оскільки податковий борг в супереч вимогам ст. 67 Конституції України погашений відповідачем не був, контролюючий орган звернувся до суду.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Так, відповідно до абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було подано розрахунки 1-ДФ за 1-3 квартали 2012 року контролюючим органом застосовано штраф у розмірі 510 грн., що передбачено п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Пунктом 119.2. ст. 119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Окрім цього, пунктом 54.3.5 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Враховуючи те, що відповідачем не перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 2007,30 грн контролюючим органом застосована штрафна санкція у розмірі 25% від суми не перерахованого податку до бюджету (2007,30x25%), що передбачена п. 123 ст. 123 ПК України.

Пунктом 123.1. ст. 123 ПК України передбачено, що якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно зворотнього боку облікової картки платника борг відповідачем сплачений не був.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для стягнення з відповідача податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис.

Проте, суд зазначає, що факт припинення відповідачем своєї підприємницької діяльності не спростовує обов'язок сплати грошових зобов'язань чи погашення податкового боргу і не може бути достатньою підставою для відмови в позові з огляду на положення абз. 2 пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 ПК, яким передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницькоїчи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ГК України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Крім того, статтею 52 ЦК України встановлено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5) в дохід бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код - 39620821) податковий борг в сумі 25537(двадцять пять тисяч пятсот тридцять сім) грн 27 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко