Ухвала суду № 61574204, 23.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2016 року м. Київ № 826/14616/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до третя особаКабінету Міністрів України Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській областіпровизнання окремих положень Постанови КМУ №292 незаконними, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, про визнання окремих положень Постанови КМУ №292 незаконними.

Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", із 01 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378,00 грн.

Тобто, за вимогу немайнового характеру фізичній особі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору № 0.0.588731189.1 від 22.07.2016 на суму 489,95 грн, однак, судом встановлено, що позивачем дані кошти в якості судового збору сплачено не на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, тому судовий збір не є зарахованим до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність належного доказу сплати судового збору позивачем, згідно вказаної квитанції.

Судом зазначається, що платіжними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва є: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689".

Разом з тим, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору, а саме: квитанцію № 48 від 30.06.2016 на суму 61,25 грн.

Однак, суд зазначає, що Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений та зарахований судовий збір у справі № 826/10155/16 на підставі цієї ж квитанції.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

Частина друга статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно з частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність належного доказу сплати судового збору позивачем, згідно вказаної квитанції.

Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання вказаної ухвали суду.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур