Постанова № 61573798, 26.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3912/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тека до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016р. №0005431402, від 27.07.2016р. №0005421402,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тека звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.07.2016р. №0005431402, від 27.07.2016р. №0005421402, посилаючись на відсутність порушень чинного податкового законодавства з боку Товариства, на які наголошено податковим органом у Акті перевірки №194/15-32-14-02/30587315 від 05.07.2016р., оскільки ТОВ Тека не було допущено жодних порушень податкового законодавства, які б послугували підставою для встановлення завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень 2015р. на загальну суму ПДВ 261321грн., та заниження податку на додану вартість за період серпень та вересень 2015р. на загальну суму 372012грн. Зокрема, позивач зазначає, що означені суми ПДВ Товариством позивача сплачено у ціні отриманих робіт, у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з контрагентом ТОВ «УКРБІЛД ЛТД», що, серед іншого, підтверджується податковими накладними.

Відповідач Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 23.08.2016р. вхід.№22179/16), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016р. №0005431402, від 27.07.2016р. №0005421402, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Тека завищено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень 2015р. на загальну суму ПДВ 261321грн., та занижено податок на додану вартість за період серпень та вересень 2015р. на загальну суму 372012грн., з яких 22012грн. у серпні 2015р., 350000грн. у вересні 2015р., внаслідок чого порушено вимоги п.85.2 ст.85, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач стверджує, що позивачем до перевірки не надано жодного належного доказу на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарських операцій із ТОВ «Укрбілд ЛТД».

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Тека до суду надійшло клопотання (вхід.№24312/16 від 19.09.2016р.) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 21.06.2016р. по 29.06.2016р. на підставі направлень від 17.06.2016р. №1500/14-02, №1499/14-02, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області головному державному ревізору інспектору відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУДФС в Одеській області ОСОБА_1, та головному державному ревізору інспектору відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУДФС в Одеській області ОСОБА_2, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі Наказу від 13.06.2016р. №893 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Тека», проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Тека з питань підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбілд ЛТД» за період серпень та вересень 2015р.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області складено Акт №194/15-32-14-02/30587315 від 05.07.2016р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Тека з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбілд ЛТД» за період серпень та вересень 2015р.», у висновках якого наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Тека завищено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень 2015р. на загальну суму ПДВ 261321грн., та занижено податок на додану вартість за період серпень та вересень 2015р. на загальну суму 372012грн., з яких 22012грн. у серпні 2015р., 350000грн. у вересні 2015р., внаслідок чого порушено вимоги п.85.2 ст.85, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №194/15-32-14-02/30587315 від 05.07.2016р. Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області 27.07.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення №0005421402, та №0005431402.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.07.2016р. №0005421402, та №0005431402, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Тека звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.07.2016р. №0005421402, та №0005431402, винесено органом доходів і зборів правомірно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тека» (Замовник) та ТОВ «УКРБІЛД ЛТД» (Підрядник) були укладені Договори підряду: від 24.06.2015р. №240615Т, від 30.06.2015р. №300615Т, від 01.07.2015р. №010715Т, від 22.06.2015р. №220615Т, від 03.07.2015р. №030715Т, від 09.07.2015р. №090715Т, від 17.07.2015р. №170715Т, від 03.08.2015р. №030815Т, від 29.07.2015р. №29072015Т, від 11.08.2015р. №11082015Т, від 03.08.2015р. №03082015Т, від 31.07.2015р. №31072015Т, від 18.08.2015р. №18082015Т, від 13.08.2015р. №13082015Т, від 27.07.2015р. №27072015Т, відповідно до п.п.1.1, 5.1 яких Підрядник власними або залученими силами та засобами зобов'язується виконати наступні роботи на об'єкті Замовника: чищення резервуарів на АЗС за адресами: Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.Енгальса,40; Одеська область, Біляївський район, Великодальницька сільська рада,19,5км.; Закарпатська область, Хустський район, с.Золотарево, Черетови Присілок, б/н; м.Херсон. вул.Будьоного,18-а; поточний ремонт на автостанціях за адресами: Одеська область, м.Татарбунари, вул.Степова,2; Одеська область, Великомихайлівський район, смт.Велика Михайлівка, вул.К.Маркса,36а/1; Одеська область, смт.Красні Окни, вул.Дзержинського,27; поточний ремонт крівлі на автостанції за адресою: Одеська область, м.Кодима, плоша Пашкевича Г, будинок 1; поточний ремонт асфальтобетонного покриття на АЗС за адресами: м.Одеса, вул.Приморська,40; м.Херсон, вул.Будьоного,18-а; м.Одеса, вул.Маршала Жукова,30-А; Закарпатська область, Хустський район, не визначений населений пункт, регіональна автомобільна дорога Р-03 Мукачево Івано-Франківськ Рогатин Львів (через Рахів); Вінницька область, м.Гайсин, вул.Енгельса,40; Одеська область, Біляївський район, Великодальницька сільська рада,19,5км. ОСОБА_3 Рені; Черкаська область, Уманський район, Собківська с/р, автодорога Київ ОСОБА_3 209км.+400м. (ліворуч), відповідно і в обсягах, зазначених у розробленій кошторисній документації, яка є невід»ємною частиною даного договору, а Замовник зобовязується надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену кошторисну документацію, і забезпечити приймання виконаних робіт та їх оплату. Підрядник зобовязаний виконувати всі роботи, зазначені в кошторисній документації, яка є невід»ємною частиною Договору. У випадку не підписання однією із сторін кошторисної документації, то Договори вважаються неукладеними.

Судом з'ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентами позивача, та наданими позивачем до суду податковими накладними, були включені Товариством з обмеженою відповідальністю «Тека» до складу податкового кредиту в межах перевіряємого періоду.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та не можуть порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р. касаційною інстанцією наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Між тим, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що вище окреслені фінансово-господарські операції, які за твердженням позивача, мали місце, не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та виконання робіт. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, водночас наявність у матеріалах справи частини документів не є безумовним доказом того, що відбулося реальне постачання товару (надання послуг), а наявність податкових накладних, котрі до того ж не містять таких обовязкових реквізитів, як підпис посадової особи контрагента позивача, та печатки Товариства, не є умовою формування податкового кредиту. При цьому, будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відповідно покупця - права на формування податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

Окрім того, судом встановлено, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Тека з питань підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбілд ЛТД» за період серпень та вересень 2015р., головний державний ревізор інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУДФС в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до директора ТОВ «Тека» ОСОБА_4 із запитом від 29.06.2016р. щодо надання документів, а саме: виписок рахунку 311, платіжних доручень, банківських виписок, та інших документів, що підтверджують сплату грошових коштів на адресу ТОВ «Укрбілд ЛТД».

За результатами розгляду означеного запиту фахівця ГУДФС в Одеській області ОСОБА_2 від 29.06.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю Тека надано Відповідь від 29.06.2016р. №175, у якій зазначено, що згідно описів від 23.06.2016р., та від 29.06.2016р. ТОВ «Тека» до перевірки у повному обсязі надано усі документи по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбілд ЛТД» за період серпень та вересень 2015р., які належать до предмету перевірки, у тому числі і завірені належним чином копії документів, що підтверджують сплату грошових коштів на адресу ТОВ «Укрбілд ЛТД», а саме: завірені копії платіжних доручень від 12.08.2015р., від 03.09.2015р. від 07.09.2015р., та договору №15/09/15П від 15.09.2015р. Також, в означеному Листі ТОВ «Тека» від 29.06.2016р. №175 зазначено, що будь-які інші розрахунки між ТОВ «Тека» та ТОВ «Укрбілд ЛТД» в період серпень-вересень 2015р. не здійснювалися.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено в Акті перевірки №194/15-32-14-02/30587315 від 05.07.2016р., до перевірки надано Договір про відступлення права вимоги №15/09/15-П від 15.09.2015р., укладений між ТОВ «Укрбілд ЛТД» (Первісний кредитор), ТОВ «ФУДС-ГРУП» (Новий кредитор), та ТОВ «ТЕКА» (Боржник), згідно п.1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор набуває до Боржника права вимоги зі сплати грошових коштів. Розрахунок між Боржником та Новим кредитором має бути завершено у строк до 31.12.2015р. Сума за договором про відступлення права вимоги №15/09/15-П від 15.09.2015року, яку необхідно перерахувати ТОВ «ТЕКА» на рахунок ТОВ «ФУДС-ГРУП» до 31.12.2015р., складає 5360634,23грн.

Згідно зі статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Новий кредитор ТОВ «ФУДС-ГРУП» перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області. На теперішній час, у ТОВ «ФУДС-ГРУП» анульовано свідоцтво платника ПДВ з 30.12.2015р. з підстав надання декларацій про відсутність поставок.

Остання податкова звітність ТОВ «ФУДС-ГРУП» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області за березень 2015року подано з « 0» показниками, а показники звітності ПДВ за січень та лютий 2015року свідчать про відсутність здійснення господарської діяльності ТОВ «ФУДС-ГРУП». За 2015рік ТОВ «ФУДС-ГРУП» до ДПІ не звітувало.

Також, ТОВ «ТЕКА» до перевірки надано засвідчені копії платіжних доручень №ТКА2099 від 03.09.2015р. на загальну суму 42000,00грн., згідно договору №26/05-2015Т за БМР та №ТКА1938 від 11.08.2015року, за БМР по договору №26/05-2015Т від 26.05.2015р. однак, надані платіжні доручення не мають жодного відношення до перевірки ТОВ «ТЕКА» по взаємовідносинам з ТОВ «Укрбілд ЛТД» за період серпень та вересень 2015року, оскільки містять посилання на Договори, котрі до перевірки не надано.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем ТОВ «Тека» ані до перевірки, ані до матеріалів справи не надано жодних належних доказів на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбілд ЛТД», як і не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо виконання умов Договору про відступлення права вимоги №15/09/15-П від 15.09.2015р.

Також, перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, так і як наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як встановлено судом, та зазначено Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області в Акті перевірки №194/15-32-14-02/30587315 від 05.07.2016р., котрий в силу вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015р. за №1300/27745 (зі змінами та доповненнями), є носієм доказової інформації про допущені ТОВ «Тека» порушення вимог п.85.2 ст.85, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Укрбілд ЛТД» надано послуги, які потребують значних трудовитрат, матеріалів та технічного забезпечення, тоді як на підприємстві наявна незначна кількість власних, та відсутність залучених основних засобів, відсутність обладнання, незначна кількість трудових ресурсів, та спеціальних транспортних засобів, а також відсутність їх залучення у третіх осіб.

Отже, недоведеність реальності здійснення ТОВ «Тека» господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Відтак, оскільки сукупністю досліджених судом доказів не підтверджується рух активів, та реальні зміни майнового стану ТОВ «Тека» внаслідок спірних господарських операцій, а також об'єктивна спроможність їх фактичного здійснення учасниками, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області позивачу спірних сум податку на додану вартість.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тека до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016р. №0005431402, від 27.07.2016р. №0005421402, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У звязку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тека до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016р. №0005431402, від 27.07.2016р. №0005421402, відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.