Постанова № 61573637, 22.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" вересня 2016 р. № 820/3087/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 205023,57 грн. відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; розподіл судових витрат, понесених на оплату юридичної допомоги у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних зазначено, що під час звільнення позивача із органів поліції за віком відповідачем не дотримано вимог ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», внаслідок чого йому не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували, пославшись на те, що позивач звільнився до набрання чинності постановою КМУ від 25.03.2016 року № 278 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. № 910», грошового забезпечення в ХНУВС він не отримував, тоді як отримана заробітна плата згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та яких інших осіб» не дає права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

07.11.2015 року наказом ГУ НП в м.Києві № 88 о/с «Щодо особового складу» позивачу присвоєно спеціальне звання «полковника поліції» в порядку пере атестування та призначено на посаду старшого інспектора з миротворчої діяльності тренінгового центру №2.

04.03.2016 року наказом голови НП України № 140 ос/с «По особовому складу» позивача звільнено з посади старшого інспектора миротворчої діяльності тренінгового центру № 2 ГУ НП в м. Києві відповідно до ст.71 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з Указом Президента України від 09.12.2015 року № 691/2015 « Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» відряджено до Міністерства внутрішніх справ України із залишенням на службі в поліції.

11.03.2016 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 270 ос/с «По особовому складу» позивача відряджено для подальшого проходження служби до Харківського національного університету внутрішніх справ з 05.03.2016 року із залишенням на службі в поліції.

28.03.2016 року наказом ХНУВС № 74 ос/с « По особовому складу» позивача призначено на посаду декана факультету № 3 з 05.03.2016 року.

30.03.2016 року наказом ХНУВС № 77 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції з 31.03.2016 року відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за віком) із виплатою компенсації за невикористану відпустку тривалістю 11 діб.

Перевіряючи оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, в т.ч. призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі по тесту Закон № 2262-ХІ). Так, ч.1 ст.9 Закону № 2262-ХІ передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частинами 1,4 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Пунктом 1 постанови КМ України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, вищевказана допомога при звільненні є одноразовим видом грошового забезпечення, який не відноситься до переліку обовязкових виплат при звільненні, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту, розмір якої визначається, виходячи з місячного грошового забезпечення за займаною посадою, згідно із затвердженими схемами посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення структура та умови виплати якого упорядковані постановами КМ України від 04.11.2015 року № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій», «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 р. № 988

Із дослідженого в судовому засіданні наказу ХНУВС від 30.03.2016 року № 77 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції з 31.03.2016 року відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що йому обраховано лише вислугу років для отримання одноразової грошової допомоги, проте вказана сума не нарахована.

В судовому засіданні із пояснень представника позивача встановлено, що позивач із відповідними офіційними заявами до відповідача про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби не звертався. Отже, вимога про стягнення вказаної суми з відповідача є передчасною, так як спір в цій частині між сторонами не виник та на теперішній час у суду відсутні підстави вважати, що після такого звернення відповідачем будуть порушені його права щодо розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби

Згідно ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, позивач має право на відшкодування витрат тільки, якщо встановлено, що вони були фактично і необхідно понесені та є розумними.

Суд відзначає, що у наданому позивачем договорі про надання адвокатських послуг від 25.05.2016р. № б/н (розділ 5) не міститься чітких умов щодо їх вартості, необхідного часу виконання, пов'язаних саме з цією справою. Матеріали справи не містять конкретного підтвердження надання правової допомоги у даній справі та в чому саме полягає допомога, калькуляції витрат, як то вартість однієї години участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, написання позовної заяви тощо. Таким чином, позивачем не доведено обставин та підстав, з якими наведені вище норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27 вересня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.