Постанова № 61573224, 22.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року № 813/904/15

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся у лютому 2015 року до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі по тексту - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка полягала у не включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року;

-зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

Свої позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує тим, що при зверненні до ГУ ДФС у Львівській області з проханням зарахувати до його вислуги років стаж роботи в органах Державної податкової служби на державній службі у період з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року відповідно до вимог пункту "и" статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отримав відмову, обґрунтовану тим, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах Державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років. Не погодившись із відмовою у зарахуванні стажу роботи на державній службі до вислуги років, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. У таких запереченнях відповідач вказує, що відмова у зарахуванні до вислуги років позивача стажу роботи в органах Державної податкової служби обумовлена тим, що станом на сьогодні перелік посад офіцерського та начальницького складу органів Державної податкової служби України не затверджений. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач не досяг віку, необхідного для надання йому права на пенсію. З огляду на вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка полягала у не включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року; зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

Не погодившись із прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2016 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області було задоволено частково. Вказаною ухвалою суду касаційної інстанції скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року й ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 08.07.2016 року дану справу було прийнято суддею Сакалошем В.М. до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

У судових засіданнях позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, письмових поясненнях. Загалом, позивач просив суд позов задовольнити повністю, а саме: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка полягала у не включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

Представник відповідача проти позову заперечила, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, письмових поясненнях, вважає, що відмова у зарахуванні до вислуги років позивача стажу роботи в органах Державної податкової служби обумовлена тим, що станом на сьогодні перелік посад офіцерського та начальницького складу органів Державної податкової служби України не затверджений. Окрім цього, представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач не досяг віку, необхідного для надання йому права на пенсію та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2014 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області з проханням зарахувати до вислуги років стаж роботи у державній службі у період з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року відповідно до вимог пункту «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак, 21.01.2015 року Головним управлінням ДФС у Львівській області (до реорганізації - Головне управління Міндоходів у Львівській області) позивачу надано відповідь за №321/10/13-01-04-02, якою відмовлено у включенні до календарної вислуги років для призначення пенсії час роботи в ОДПС через те, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Так, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну службу», посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно - розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, а саме згідно абзаців 1-3 пункту 2, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.

Таким чином, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Зазначеним нормативно-правовим актом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам рядового, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до п. "и" ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.1994 року позивач прийняв присягу державного службовця, а в 1996 році позивачу було присвоєне звання «Радника податкової служби ІІІ - го рангу».

Разом із тим, як вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 працював у державній податковій службі на посадах державного службовця у період з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року, а саме: з 28.11.1991 року - державним податковим інспектором відділу оподаткування населення та інших доходів Державної податкової інспекції по м. Стрий, з 05.10.1992 року - старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування доходів громадян, майна та землі, ресурсних і неоподаткованих платежів Державної податкової інспекції по м. Стрий, з 01.10.1993 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу аудиту фізичних осіб Державної податкової інспекції по м. Стрию, з 07.07.1995 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу реєстрації та контролю застосування ЕККА Державної податкової інспекції по м. Стрий, з 02.01.1996 року - начальником відділу податкових розслідувань Державної податкової інспекції по м. Стрий, з 25.12.1996 року - заступником начальника управління - начальником відділу податкових розслідувань Стрийської Державної податкової адміністрації, з 04.05.1998 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу примусового стягнення Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з 28.12.1998 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу - інспектором відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування і виявлення ухилень по оподаткуванню в банківській системі та кредитно - фінансових установах Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з 01.02.1999 року - головним державним податковим інспектор управління обліку, звітності та прогнозування надходжень Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з 01.08.1999 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу примусового стягнення податків Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з 07.09.1999 року - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування і виявлення ухилень з оподаткування в банківській системі Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з 01.10.1999 року - тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування і виявлення ухилень з оподаткування в банківській системі Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції, з якої 21.01.2000 року був звільнений в порядку переводу в управління податкової міліції.

Окрім цього, згідно долученого до матеріалів справи витягу з послужного списку архівної особової справи підполковника податкової міліції ОСОБА_1, позивачу:

-03.03.2000 року наказом ДПА України №205-о присвоєно «лейтенанта податкової міліції»;

-29.10.2001 року наказом ДПА у Львівській області №309-о присвоєно «старшого лейтенанта податкової міліції»;

-28.10.2004 року наказом ДПА у Львівській області №526-о присвоєно «капітана податкової міліції»;

-30.10.2007 року наказом ДПА України №1500-о присвоєно «майора податкової міліції»;

-30.04.2015 року наказом ДФС України №1311-о присвоєно «підполковника податкової міліції».

Водночас, згідно із вищевказаного витягу з послужного списку архівної справи позивача, вбачається, що ОСОБА_1: з 24.01.2000 року по 06.03.2000 року працював оперуповноваженим відділення оперативного забезпечення примусового стягнення заборгованості до бюджету відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №20-о від 26.01.2000 року); з 06.03.2000 року по 15.06.2000 року працював виконуючий обов'язки старшого оперуповноваженого відділення оперативного забезпечення примусового стягнення заборгованості до бюджету відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наках ДПА у Львівській області №52-о від 07.03.2000 року); з 15.06.2000 року по 01.09.2000 року працював виконуючий обов'язки старшого оперуповноваженого відділення оперативного забезпечення примусового стягнення заборгованості до бюджету відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №221-о від 17.07.2000 року); з 01.09.2000 року по 15.02.2001 року працював виконуючий обов'язки старшого оперуповноваженого відділення оперативного забезпечення примусового стягнення заборгованості до бюджету відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №318-о від 20.10.2000 року); з 15.02.2001 року по 12.03.2001 року працював виконуючий обов'язки старшого оперуповноваженого відділення стягнення податкової заборгованості міжрайонного головного відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №54-о від 07.03.2001 року); з 12.03.2001 року по 01.07.2002 року працював виконуючий обов'язки старшого оперуповноваженого відділення оперативних заходів по скороченню податкової заборгованості базового відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №69-о від 12.03.2001 року); з 01.07.2002 року по 15.10.2002 року працював оперуповноважений оперативного відділення базового відділу податкової міліції Стриської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №174-о від 15.07.2002 року); з 15.10.2002 року по 01.07.2003 року оперуповноважений оперативного відділу міжрайонного головного відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №303-0 від 21.10.2002 року); з 01.07.2003 року по 15.11.2004 року працював старшим оперуповноваженим відділу по оперативному супроводженню збиткових підприємств міжрайонного головного відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №314-о від 09.07.2003 року); з 15.11.2004 року по 30.05.2005 року працював начальником відділення по організації викриття злочинів в базових галузях економіки оперативного відділу міжрайонного головного відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №597-о від 26.11.2004 року); з 30.05.2005 року по 26.09.2005 року працював виконуючий обов'язки заступника начальника міжрайонного відділу податкової міліції Стрийської ОДПІ (наказ ДПА у Львівській області №290-о від 30.05.2005 року); з 26.09.2005 року по 30.03.2007 року працював завідувачем сектору боротьби з ухиленням від сплати податків Стрийського відділу податкової міліції управління податкової міліції ДПА у Львівській області (наказ ДПА у Львівській області №613-о від 28.09.2007 року); з 30.03.2007 року по 14.04.2008 року працював начальником відділення викриття злочинів в базових галузях економіки відділу економіки відділу податкової міліції ДПІ у Стрийському районі (наказ ДПА у Львівській області №137-о від 30.03.2007 року); з 14.04.2008 року по 15.12.2010 року начальником відділення протидії схемам ухилення від сплати податків відділу податкової міліції ДПІ у Стрийському районі (наказ ДПА у Львівській області №139-о від 14.04.2008 року); з 15.12.2010 року по 16.03.2012 року працював заступником начальника відділу податкової міліції ДПІ у Стрийському районі (наказ ДПА у Львівській області №254-о від 15.12.2010 року); з 16.03.2012 року по 01.07.2013 року працював начальником відділу організації викриття податкових злочинів відділу податкової міліції Дрогобицької ОДПІ Львівської області ДПС (наказ ДПС у Львівській області №188-о від 16.03.2012 року); 01.07.2013 року відряджений для подальшого проходження служби в кадрах податкової міліції Міністерства доходів у зборів України (наказ ДПС у Львівській області №156-о від 01.07.2013 року); 02.07.2013 року прийнятий на службу в податкову міліцію Міністерства доходів і зборів України та зарахований у розпорядження Головного управління Міндоходів у Львівській області (наказ Міністерства доходів і зборів України №1387-0 від 02.07.2013 року); з 02.07.2013 року по 21.03.20144 року працював старший оперуповноважений сектору організації викриття економічних злочинів головного оперативного відділу Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області (наказ ГУ Міндоходів у Львівській області №87-о від 02.07.2013 року); з 21.03.2014 року по 20.01.2015 року працював старшим оперуповноважений відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області (наказ ГУ Міндоходів у Львівській області №78-о від 21.03.2014 року); з 20.01.2015 року по 01.04.2015 року працював заступником начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області (наказ ГУ ДФС у Львівській області №22-о від 20.01.2015 року); з 01.04.2015 року по 04.06.2015 року працював начальником відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області (наказ ГУ ДФС у Львівській області №139-о від 01.04.2015 року); з 04.06.2015 року по 29.01.2016 року працював заступником начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області (наказ ГУ ДФС у Львівській області №183-о від 04.06.2015 року); 29.01.2016 року звільнений з податкової міліції за пунктом 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (наказ ГУ ДФС у Львівській області №27-о від 29.01.2016 року).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, на яку посилається відповідач, аж ніяк не ставить право особи на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону з досягненням віку 45 років. Зазначений вік є віком граничного перебування особи на службі. Натомість, ст. 12 вищевказаного Закону чітко зазначає, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам зазначеним у пунктах «б»-«д» ст.12 цього Закону у тому числі й особам начальницького складу податкової міліції, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби (у випадку позивача) з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Так, підтвердження цьому є той факт, що наказом начальника Головного управління ДФС у Львівській області №27-о від 29.01.2016 року позивача відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету України від 29.07.1991 року №114, із змінами таа доповненнями, та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 року №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги було звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил України із постановлення на військовий облік і призначено пенсію. У вищевказаному наказі вказано, що вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні становить 26 років 01 місяць 11 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.06.2004 року в п. 184 у справі «Броньовський проти Польщі» (заява № 31443/96) зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини Yvonne van Duyn v. Home Office (Casc 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано достатніх доказів на обґрунтування відмови у включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

У зв'язку з чим та на підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка полягала у не включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 року по 21.01.2000 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: 82441, АДРЕСА_1 (сімдесят три) гривні 08 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2016 року.