Ухвала суду № 61571707, 20.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/895/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

20.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Фомічова С.Є., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.07.2009 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_4 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановила:

У червні 2009 року ПАТ (ВАТ) «Банк Фінанси та кредит» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_2, яким просило стягнути солідарно з відповідачів борг у розмірі 453301, 12 грн., 1700 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що між ним та ОСОБА_4 12.10.2007 року було укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього, відповідно до яких відповідачу відкрито поновлювальну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості 500000 грн.. з остаточним строком повернення до 11.10.2022 року.

Вказує, що відповідно до п. 2.1 кредитного договору видача кредитних коштів у рамках кредитної лінії здійснювалася у вигляді траншів відповідно до додаткових угод до кредитного договору у таких розмірах:

- транш у розмірі 250000 грн.,відповідно до додаткової угоди № 1 від 12.10.2007 року (кредитний договір № МБИ48-07/6-Л1)

- транш у розмірі 100000 грн., відповідно до додаткової угоди № 3 від 27.11.2007 року (кредитний договір № МБИ48-07/6-Л2) 100000 грн.,

- транш у розмірі 65000 грн., відповідно до додаткової угоди № 4 від 10.12.2007 року (кредитний договір № МБИ48-07/6-Л3).

Для забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_2 12.10.2007 року було укладено договір поруки № МБИ48-07/6-П.

Відповідач зобов'язання належним чином не виконував у зв'язку з чим станом на 15.06.2009 року за період з 16.02.2009 року по 15.06.2009 року у нього утворилася заборгованість у сумі 453301,12 грн., яка складається з: по кредитному договору від 12.10.2007 року № МБИ48-07/6-Л1-20352, 87 грн. - відсотки за користування кредитними коштами, 12201 грн.- пеня; по кредитному договору від 27.11.2007 року № МБИ48-07/6-Л2-96791,32 грн. - основний борг по кредиту, 6947,87-відсотки за користування кредитними коштами, 3160,26 грн.- пеня; по кредитному договору від 10.12.2007 року № МБИ48-07/6-Л3- 63495,02 грн. - основний борг по кредиту, 4557,86 грн.-відсотки за користування кредитними коштами, 2074 грн.- пеня.

Заочним рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.07.2009 року задоволено позовну заяву ВАТ «Банк Фінанси та кредит». Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 453301, 12 грн. заборгованості за кредитом, 1700 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У січні 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.02.2016 року.

Відповідач, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Фінанси та кредит». Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що банк пропустив строк звернення до поручителя з вимогою про сплату кредитної заборгованості, допущену ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі не виконали умов кредитного договору у зв'язку з чим існують підстави для стягнення з них боргу як із солідарних боржників.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.10.2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МБИ48-07/6, відповідно до якого надання кредитних коштів позичальнику буде здійснюватися окремими частинами (траншами) згідно додаткових угод до цього договору, у межах поновлювальної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 500000 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами процентів у розмірі визначеному п.п. а, п. 3.1. цього договору.(а.с. 114-118).

12.10.2007 року ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № МБИ48-07/6 від 12.10.2007 року, відповідно до якої банк надає позичальникові протягом 2-х банківських днів з моменту її укладення транш у розмірі 250000 грн. зі строком користування до 11.10.2022 року (а.с. 119).

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.10.2007 року між 12.10.2007 року ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір (а.с. 144-146).

27.11.2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № МБИ48-07/6 від 12.10.2007 року, відповідно до якої банк надає позичальникові протягом 2-х банківських днів з моменту її укладення транш у розмірі 100000 грн. зі строком користування до 11.10.2022 року (а.с. 122).

10.12. 2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № МБИ48-07/6 від 12.10.2007 року, відповідно до якої банк надає позичальникові протягом 2-х банківських днів з моменту її укладення транш у розмірі 65000 грн. зі строком користування до 11.10.2022 року (а.с. 124).

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, 12.10.2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № МБИ48-07/6-П, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 12.10.2007 року № МБИ48-07/6 (а.с. 148).

Згідно п. 2.1. вказаного договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5.1. договору поруки, порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука припиняється також якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

13.11.2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № МБИ48-07/6-П від 12.10.2007 року, відповідно до якої поручитель зобов'язується перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (ОСОБА_4) зобов'язань за кредитним договором № № МБИ48-07/6 від 12.10.2007 року на суму кредиту 419000 грн. зі сплатою 17,5% річних (а.с. 149).

20.08.2008 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до договору поруки № МБИ48-07/6-П від 12.10.2007 року, відповідно до якої поручитель зобов'язується перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (ОСОБА_4) зобов'язань за кредитним договором № № МБИ48-07/6 від 12.10.2007 року на суму кредиту 419000 грн. зі сплатою 19,5% річних (а.с. 150).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказував, що ОСОБА_4 сплата кредитних коштів була припинена у січні 2008 року, тому позивач вправі був пред'явити вимогу до поручителя про погашення заборгованості в строк лише до липня 2008 року, тоді як позов був поданий у червні 2009 року, у зв'язку з чим порука у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України припинилася.

Проте, перевіривши даний аргумент апеляційної скарги колегія суддів встановила, що він не підтверджується матеріалами справи. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 допустив прострочену заборгованість вперше 16 лютого 2009 року, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 107) та виписками по рахункам (а.с. 167- 246 т.1 та а.с.1 - 122 т.2).

Оскільки банк звернувся в суд з позовом 15 червня 2009 року, про що свідчить штамп вхідної реєстрації на тексті позовної заяви (а.с. 105), шестимісячний термін пред'явлення вимоги до поручителя кредитор не пропустив. Відповідно, відсутні підстави стверджувати про припинення договору поруки.

Твердження відповідача про те, що обов'язок поручителя за договором поруки № МБИ48-07/6-П від 12.10.2007 року обумовлений обов'язком банку повідомити ОСОБА_2 про невиконання ОСОБА_4 прийнятих на себе зобов'язань, є безпідставними.

Так, за умовами договору поруки № МБИ48-07/6-П від 12.10.2007 року, (п.2.3.) у випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя.

Таким чином, право вимоги банку до поручителя обумовлене лише непогашенням боржником заборгованості за кредитним договором у визначені строки.

З огляду на вказане, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.07.2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді