Рішення № 61569109, 22.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р.Справа № 922/2673/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків про стягнення 72129,50 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 26 від 01.08.2016 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у сумі 72129,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем безпідставно збережені грошові кошти за рахунок позивача на оплату земельного податку у сумі 72129,50 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2016 р. о 11:20.

Ухвалою суду від 06.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 22.09.2016 р. о 11:20.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх.№ 31406 від 22.09.2016 р.), яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 20.09.2016 р. за вх. № 31096, надав згідно клопотання копії банківських виписок за період з липня 2013 р. по квітень 2014 р. та копії платіжних доручень за період з травня 2014 р. по червень 2016 р., які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 21.09.2016 р. за вх. № 31200, надав згідно клопотання копії звернень позивача до Харківської міської ради про припинення права постійного землекористування на частину земельної ділянки площею 1,065 га по вул. Котлова, 54, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 22.09.2016 р. за вх. № 31402, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них представник позивача вказував, що підтвердженням сплати позивачем земельного податку за червень 2013 р. є лист Західної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2016 р., яким підтверджується відсутність заборгованості по сплаті земельного податку позивачем, та податкова декларація з плати за землю за 2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання представник відповідача не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про розгляд справи у суді був повідомлений належним чином, оскільки згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" є: 61045, м. Харків, вул. Кузнецька, буд. 2, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута до суду.

У п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, на сторінці господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет було опубліковано 19.09.2016 р. повідомлення про розгляд даної справи у господарському суді Харківської області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

На підставі рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 27.12.1995 р. № 1032 Виробничо-експлуатаційному підприємству "Держпром" (на теперішній час Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром") надано у постійне користування 1,6318 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 04.07.1996 року (серія ХР-35-01-001499) для експлуатації та обслуговування адміністративних, житлових, виробничих та допоміжних будівель і споруд, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 115.

У зв'язку з добровільною відмовою від права користування частиною земельної ділянки, у постійному користуванні позивача залишилася земельна ділянка площею 1,0650 га по вул. Котлова, 54 у м. Харкові.

Відповідні зміни у землекористуванні зазначені у Державному акті на право постійного користування землею (серія ХР-35-01-001499) за підписом начальника управління Держкомзему у м. Харкові.

Відповідно до Рішення 5 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.04.2016 р. № 194/16 припинено позивачу право користування земельною ділянкою площею 1,0650 га за його добровільною відмовою (п.8 додатка № 2 до рішення № 194/16).

Таким чином, державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ХР-35-01-001499 від 04.07.1996 р. підтверджувалося, що позивач був постійним користувачем земельної ділянки площею 1,0650 га, яка розташована по вул. Котлова, 54 у м. Харкові, яка використовувалася для експлуатації та обслуговування адміністративних, житлових, виробничих та допоміжних будівель і споруд у період з 26.02.2009 р. по 19.04.2016 р.

Позивач належним чином здійснював оплату земельного податку за користування земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Котлова, 54 у м. Харкові. Відомості про розмір земельного податку за 2013, 2014, 2015, 2016 роки підтверджуються податковими деклараціями з плати за землю за відповідний період. Відсутність заборгованості по сплаті земельного податку за користування даною земельною ділянкою підтверджується листом Західної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2016 р. за № 4203/10/20-33-12-04-14.

Разом з тим, відповідно до відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 56395477 від 31.03.2016 р. 1/2 частки нежитлових будівель, які знаходяться за адресою вул. Котлова. 54, у м. Харкові, а саме: літ. "В-1" площею 242,5 кв.м., літ. "Г-1" площею 159,1 кв.м., літ. "Д-1" площею 92,7 кв.м., літ. "Е-1" площею 137,9 кв.м., літ. "Ж-1" площею 494,8 кв.м., літ. "3-1-2" площею 613,9 кв.м., літ. "И-1" площею 6,7 кв.м., літ."К-1" площею 531,4 кв.м., літ. "Л-1" площею 15,3 кв.м., літ. "Н-1" площею 60,0 кв.м., загальною площею 2354,3 кв.м. належать на праві спільної часткової власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу № 30-К від 23.01.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2 р. № 40, про що було внесено запис від 04.07.2011 року про державну реєстрацію права власності.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Отже, відповідач, починаючи з 04.07.2011 р. є співвласником 1/2 частки вищевказаних нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54.

Згідно позову позивач зазначає, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул. Котлова, 54 у м. Харкові, на якій розташовані належні йому нежитлові будівлі, за яке позивач, як постійний користувач зазначеної земельної ділянки сплачував земельний податок.

За таких обставин позивач вказує, що відповідач повинен компенсувати витрати позивача по сплаті земельного податку пропорційно площі нежитлових будівель на зазначеній земельній ділянці, оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Позивачем надано до суду розрахунок суми безпідставно збережених коштів відповідача за період з 30.06.2013 р. по 30.06.2013 р. на загальну суму 72129,50 грн. та докази сплати місячної суми земельного податку за період липень 2013 р. - червень 2016 р. (копії банківських виписок за період з липня 2013 р. по квітень 2014 р. та копії платіжних доручень за період з травня 2014 р. по червень 2016 р.). Також, представник позивача надав письмові пояснення (вх. № 31402), в яких вказував, що підтвердженням сплати позивачем земельного податку за червень 2013 р. є лист Західної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2016 р., яким підтверджується відсутність заборгованості по сплаті земельного податку позивачем, та податкова декларація з плати за землю за 2013 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України при переході/права власності на будівлю, споруду (їх частину), податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди, їх частини, з урахуванням прибудинкової території, сплачуються на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 356 Цивільного кодексу України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

У відповідності до ч.1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, мас право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно збережені грошові кошти за рахунок позивача на оплату земельного податку у сумі 72129,50 грн., що підтверджується наданим розрахунком позивача та доказами наданими до матеріалів справи.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1378,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 120, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 269, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 181, 319, 322, 356, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (61045, м. Харків, вул. Кузнецька, буд. 2, ідентифікаційний код 30426617) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, ідентифікаційний код 04014097, п/р 26009011287973 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023) безпідставно збережені грошові кошти у сумі 72129,50 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_3