Рішення № 61568864, 19.09.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2016 р.Справа № 916/1948/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності від 14.06.2016р.;

Від відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро до відповідача ОСОБА_2 підприємства Гагара про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 20.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 підприємства "ГАГАРА" заборгованості 120 510,67 грн., яка складається з 53 312,44 грн. - пені , 30 362,31 - 28% річних та 36 835,92 грн. - індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2016р. було порушено провадження у справі № 916/1948/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 19.09.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (Постачальник) та ОСОБА_2 підприємством "ГАГАРА" (Покупець) було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № 107-О (Договір), згідно якого Постачальник зобовязався передати у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), найменування якого, кількість, ціна за одиницю та термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати Товару, та нарахованих відсотків, інші умови, якого визначено в додатку 1 до договору (п. 1.2 договору), а Покупець зобовязався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

На виконання умов Договору № 107-О від 05.04.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" поставлено ОСОБА_2 підприємству "ГАГАРА" товар на суму 139 820грн., що підтверджується видатковими накладними №16757 від 19.04.2013р. на суму 118 400грн., №24495 від 01.07.2013р. на суму 7 140грн.; № 24832 від 05.07.2013р. на суму 14 280грн., копіями довіреностей Покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей, залучених до матеріалів справи.

ОСОБА_2 підприємством "ГАГАРА" частково сплачено вартість товару на суму 59 537,16 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 80 282,84грн.

Умовами п.п. 2.8, 2.12 Договору № 107-О від 05.04.2013 року, передбачено, що за користування товарним кредитом Позивач щомісячно нараховує, а Відповідач зобов'язаний сплачувати, відсотки в розмірі та в строк, які передбачені Додатком № 1 до Договору. На дату подання даної позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за користування товарним кредитом становить 15 249,48грн.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору № 107-О від 05.04.2013 року за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті за встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення та сплачує на користь Постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми. При цьому, з урахуванням п. 7.5 договору сторони домовились, що пункт 6 ст. 232 Господарського кодексу України не буде застосовуватись до цього договору.

11.09.2014р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію, відповідно до якої позивачем було запропоновано відповідачу сплатити суму боргу, а також повідомлено про те, що за несвоєчасну сплату боргу відповідача буде притягнуто до відповідальності відповідно до розділу 7 договору №107-О від 05.04.2013р. „Відповідальність сторін.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором № 107-О від 05.04.2013 року обовязку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 172 790,51грн., яка складається з суми основної заборгованості 80 282,84грн., відсотків за користування товарним кредитом 15 249,48грн., пені 23 118,47грн., 28% річних 31 259,11грн., 22 880,61грн. індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. Позов було задоволено та стягнути з ОСОБА_2 підприємства "ГАГАРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" заборгованість у розмірі 172 790,51грн., яка складається з суми основної заборгованості 80 282,84грн., відсотків за користування товарним кредитом 15 249,48грн., пені 23 118,47грн., 28% річних 31 259,11грн., 22 880,61грн. індексу інфляції; 3455,81грн. судового збору.

Однак, вищезазначене рішення суду було виконано лише 07.07.2016р.

З наведених підстав, позивач, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 підприємства "ГАГАРА" заборгованості у розмірі 120 510,67 грн., яка складається з 53 312,44 грн. - пені , 30 362,31 - 28% річних та 36 835,92 грн. - індексу інфляції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами п.п. 2.8, 2.12 Договору № 107-О від 05.04.2013 року, передбачено, що за користування товарним кредитом Позивач щомісячно нараховує, а Відповідач зобов'язаний сплачувати, відсотки в розмірі та в строк, які передбачені Додатком № 1 до Договору.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті за встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення та сплачує на користь Постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми. При цьому, з урахуванням п. 7.5 договору сторони домовились, що пункт 6 ст. 232 Господарського кодексу України не буде застосовуватись до цього договору.

Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок інфляційних витрат, пені та 28% річних, оскільки останній виконаний позивачем частково неправильно, а саме: при розрахунку позивачем помилково включено останній день строку сплати заборгованості в період прострочення зобовязання.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо зясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобовязати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобовязати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, виконано розрахунок інфляційних витрат, пені та 28% річних та визначено, що їх розмір, а саме: 53 141,39 грн. - пені , 30 300,72 - 28% річних та 36 835,92грн. - індексу інфляції.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобовязань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро до відповідача ОСОБА_2 підприємства Гагара про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "ГАГАРА" (67571, Одеська обл, Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул Незалежності, 13А, код ЄДРПОУ 38368144, р/р НОМЕР_1 у ПАТ ОСОБА_3 Аваль, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, буд. 33, код 36348550; р/р 26006010246402 в Обухівському відділенні ПАТ „Укрсоцбанк, МФО 300023) 28% річних у розмірі 30 300 /тридцять тисяч триста/грн. 72 грн., пеню у розмірі 53 141 /пятдесят три тисячі сто сорок одна/ грн. 39коп., індекс інфляції у розмірі 36 835 /тридцять шість тисяч вісімсот тридцять пять/ грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 804 /одна тисяча вісімсот чотири/ грн. 04 коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 вересня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев