Ухвала суду № 61568588, 23.09.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/548/16

Справа № 754/10762/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом у порядку адміністративного судочинства, в якому просить суд: 1) Визнати незаконними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відмові застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2013-2015 років, при визначенні йому розміру пенсії під час її призначення; 2) Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення пенсії та її виплату йому із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії за 2013-2015 роки, який становить 3263,61 грн., починаючи з 01.06.2016 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.09.2016 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за даним адміністративним позовом.

За результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд приходить до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за загальними правилами цього Кодексу.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу відповідача, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 183-2 КАС України,

У Х В А Л И В:

Призначити судове засідання в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії на «16» год. «00» хв. «02» листопада 2016 року у приміщенні Деснянського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 5В, к.№23.

Витребувати з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пенсійну справу відносно ОСОБА_1.

Зобов'язати сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.

У судове засідання викликати сторони.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.

В И Т Я Г

Відповідно до ст. 49 КАС України:

1. Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них;

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Відповідно до ст. 51 КАС України:

1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

2. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, відповідач має право знати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

3. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

4. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.