Ухвала суду № 61568363, 19.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.09.2016Справа № 910/14175/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг»

про стягнення 23 309, 92 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Мальон П.В. за довіреністю № 20160708 від 08.07.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (далі - відповідач) про стягнення 21 080, 41 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2016 р. порушено провадження у справі № 910/14175/16, її розгляд призначено на 29.08.2016 р.

25.08.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про додаткові пояснення та прийняття уточненого позову, до якого додано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 23 309, 04 грн., з яких 10 706, 53 грн. основного боргу згідно з Актом виконаних робіт, 4 622, 84 грн. пені, 663, 00 грн. 3% річних, 7 316, 68 грн. інфляційних втрат.

25.08.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 29.08.2016 р. представник позивача підтримав подану через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2016 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання 29.08.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.09.2016 р.

16.09.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача 23 309, 92 грн., з яких 10 706, 53 грн. основного боргу, 4 622, 84 грн. пені, 663, 87 грн. 3% річних, 7 316, 68 грн. інфляційних втрат.

Крім того, 16.09.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про витребування у відповідача в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України додаткових доказів у справі.

В судовому засіданні 19.09.2016 р. представник позивача підтримав подану 16.09.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 19.09.2016 р. судом прийнято до розгляду подану позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2016 р. вдруге не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, викладені в ухвалі від 29.08.2016 р. вимоги суду не виконав, витребуваних документів не надав.

Разом з тим, судом розглянуто подане позивачем в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів у справі, та вирішено задовольнити його. При цьому, суд вважає за необхідне отримати від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління ДФС у м. Києві необхідні для подальшого розгляду справи докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами.

Так, згідно зі статтею 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (стаття 38 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку. Крім того, в судовому засіданні 19.09.2016 р. судом було розглянуто подане представником позивача клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/14175/16 на п'ятнадцять днів, та вирішено задовольнити його, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки неявка повноважного представника відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк розгляду спору у справі № 910/14175/16 на п'ятнадцять днів та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до статті 124 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала є обов'язковою до виконання.

Керуючись ст. ст. 22, 38, 65, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва-

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду справи № 910/14175/16 на п'ятнадцять днів.

2. Розгляд справи № 910/14175/16 відкласти на 10.10.16 р. о 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 2.

3. В порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 8-5; код ЄДРПОУ 36858306) оригінал та належним чином засвідчену копію Договору про сервісне обслуговування № Service-6457-F-PP від 15.10.2013 р. з усіма Додатками до вказаного Договору.

4. Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного Управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 2; код ЄДРПОУ 39669867) у строк до 05.10.2016 р. надати суду:

- податкову звітність складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (код ЄДРПОУ 36858306) на виконання зобов'язань за Договором про сервісне обслуговування № Service-6457-F-PP від 15.10.2013 р., укладеним між ТОВ «ДіПі Форвардінг» (код ЄДРПОУ 36858306) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» (код ЄДРПОУ 33496598);

- належним чином завірені копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які подані до декларацій з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (код ЄДРПОУ 36858306) за звітний період з 15.10.2013 р. по 01.08.2016 р. з податковими накладними, складеними на виконання зобов'язань за Договором про сервісне обслуговування № Service-6457-F-PP від 15.10.2013 р., укладеним між «ДіПі Форвардінг» (код ЄДРПОУ 36858306) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» (код ЄДРПОУ 33496598).

5. Позивачу надати суду:

- оригінал Договору про сервісне обслуговування № Service-6457-F-PP від 15.10.2013 р. з Додатком № 1 до нього;

- оригінали документів, доданих до позовної заяви.

6. Відповідачу у строк до 05.10.2016 р. надати суду:

- докази в підтвердження того, що відповідачем не було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за спірною операцією на підставі податкової накладної № 975 від 09.07.2014 р.;

- письмові пояснення та посадову інструкцію ОСОБА_4, якому відповідачем видано довіреність № 33 від 09.07.2014 р. на приймання автомобілю з ремонту, а також посадову інструкцію та письмові пояснення щодо ОСОБА_5, яка отримала від позивача лист № 160406/04 від 06.04.2016 р.;

- письмові пояснення щодо укладання з позивачем Договору про сервісне обслуговування № Service-6457-F-PP від 15.10.2013 р. та додатків до нього;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;

- на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків.

7. Сторонам оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України та завчасно подати їх з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

8. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

9. Сторонам направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

10. Явку повноважних представників сторін для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

11. Попередити відповідача, що ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

12. Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

Суддя М.Є. Літвінова