Рішення № 61566981, 16.09.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16702/15-ц

провадження № 2/753/1119/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Кириченко Н.О.

за участі серетарів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ " УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ " УкрСиббанк" третя особа ОСОБА_4 про визнання додаткової угоди до договору поруки недійсною та визнання договору поруки припиненим, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ " УкрСиббанк" звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в сумі 56 836,99 дол США та пені - 236 579,42 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що 27.09.2007 року між Акіціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11223132000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 40 000 дол. США, що дорівнює еквіваленту 202 000 грн. на день укладення договору, а відповідач зобов"язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27.09.2017 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,4% річних. Кредит надавався шляхом зарахування банком на рахунок позичальника зазначених коштів.

Для забезпечення виконання зобов"язань позичальника за кредитним договором було укладено договір поруки між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 за № 144788 від 27.09.2007 року.

Крім того, для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які виступають майновими поручителями ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 65054, поствідчений 27.09.2007 року приватним нотаріусом Кравченко І.С., згідно якого було передано в іпотеку трикімнатну квартиру, за знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на праві власності.

04.02.2009 року між банком та позичальником було підписано додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно якої було змінено кінцевий термін повернення кредиту до 27.09.2026 року та схему погашення кредиту. Також сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер Договору, зазначений при його укладанні № 11223132000, так і реєстраційний номер договору у системі обліку Банку , а саме № 11223132001.

Позивач виконав взяті на себе зобов"язання в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_4, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе зобов"язання.

Так, 19.06.2015 року відповідачам по справі були направлені вимоги про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, однак вказана вимога залишена без задоволення, у зв"язку з чим було подано позов до суду.

Відповідач ОСОБА_5 в свою чергу звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про визнання Додаткової угоди до Договору поруки № 144788 ваід 27.09.2007 року недійсною та визнання договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року припиненим, в обгрунтування якого зазначила про те, що 26.10.2012 року позивач вже звертався до відповідачіва з аналогічним позовом. Вказана справа була залишена без розгляду ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.02.2013 року. Згідно додатків у вказаній справі позивачем долучено копію додаткової угоди до договору поруки від 04.02.2009 року укладений між банком та ОСОБА_5 щодо продовження строку повернення кредиту. Однак відповідач не укладала вказану додаткову угоду, на вказаному правочині міститься не її підпис, тому Додаткова угода від 04.02.2009 року до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року є такою, що суперечить актам цивільного законодавства та має бути визнана недійсною.

Згідно п. 2.1 Договору поруки № 144788 кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідо чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору від 27.09.2007 року сторони дійшли згоди про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за договором - до 27.09.2026 року. Аналогічне положення міститься в абзаці 3 ч. 1 Додаткової угоди до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року.

Внаслідок укладення додаткової угоди до основного договору про надання споживчого кредиту банком без згоди на те поручителя було збільшено обсяг відповідальності останнього за рахунок відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 не було поінформовано про внесені зміни до основного договору, а також не укладено додаткову угоду про внесення змін до договору поруки від 27.09.2007 року, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, то такий договір поруки в силу ст. 559 ЦПК України повинен бути визнаний судом припиненим.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми боргу підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити вказані позовні вимоги. Пояснив, що дійсно у 2012 році банк звертався з аналогічною позовною заявою до суду, однак позов було залишено без розгляду. Підставою для звернення до суду у 2012 році стало те, що ОСОБА_4 належним чином не виконував умови кредитного договору, про що свідчить надіслані попередження від 18.03.2011 року, 05.04.2011 року та вимога про дострокове стягнення боргу від 18.10.2012 року. Після отримання зазначених вимог ОСОБА_4 почав частково сплачувати кошти в рахунок погашення кредиту та процентів, що було розцінено банком як намагання виконати умови договору. Вважає, що позивачем не було пропущено строку позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами.

Щодо задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не надано налжених доказів на їх підтвердження.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення боргу не визнав, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності. Вимоги зустнічної позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Представинк відповідача ОСОБА_5 також просив суд у задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" про стягнення боргу відмовити у зв"язку з пропуском строку позовної давності, зустрічну позовну заяву задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2007 року між Акіціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11223132000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 40 000 дол. США, що дорівнює еквіваленту 202 000 грн. на день укладення договору, а відповідач зобов"язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27.09.2017 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,4% річних. Кредит надавався шляхом зарахування банком на рахунок позичальника зазначених коштів (том 1, а. с. 5-6).

Для забезпечення виконання зобов"язань позичальника за кредитним договором було укладено договір поруки між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 за № 144788 від 27.09.2007 року (том 1, а. с. 8).

Крім того, для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які виступають майновими поручителями ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 65054, поствідчений 27.09.2007 року приватним нотаріусом Кравченко І.С., згідно якого було передано в іпотеку трикімнатну квартиру, за знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на праві власності (том 1, а. с. 5-6).

04.02.2009 року між банком та позичальником було підписано додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно якої було змінено кінцевий термін повернення кредиту до 27.09.2026 року та схему погашення кредиту. Також сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер Договору, зазначений при його укладанні № 11223132000, так і реєстраційний номер договору у системі обліку Банку , а саме № 11223132001 (том 1, а. с. 7).

Крім того, в матеріалах справи міститься додаткова угода від 04.02.2009 року до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року, якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту - до 27.09.2026 року, стороною у якій зазначено ОСОБА_5 (том 1, а. с. 130).

Позивач виконав взяті на себе зобов"язання в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_4, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе зобов"язання.

Так, згідно наданого до суду розрахунку заборгованості станом на 27.08.2015 року загальна сума боргу становить 56 836,99 дол. США, яких 34 552,61 дол. заборгованість за кредитом, 22 284,38 дол. США - заборгованість за відсотками за кристування кредитом, 45 923,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, та 190 655,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 629 ЦК УКраїни передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно із умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Проте, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 18.10.2012 року була надіслана вимога про повне дострокове повернення кредиту, якою фактично було змінено строк виконання основного зобов"язання. З позовом про стягнення боргу з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду банк звернувся 31.08.2015 року, тобто в межах загального строку позовної давності, тому суд вважає, що заява про застосування строку позовної давності у відношенні вимог про стягнення боргу з основного боржника не підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, суд вважає поруку припиненою, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з позовними вимогами до поручителя ОСОБА_5

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ " УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та пеню за несвоєчасне виконання зобов"язань. Враховуючи те, що згідно договору та виписки за кредитним договором кредит надано в долларах, однак у гривневому еквіваленті, а саме 202 000 грн., тому суд ввважає стягнути суму боргу у національній валюті України з урахуванням курсу НБУ станом на час розляду справи у суді, а саме 56 836,99 дол. США * 26,21 = 1 489 697грн. 50 коп.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_5 до ПАТ " УкрСиббанк" про визнання додаткової угоди до договору поруки недійсною та визнання договору поруки припиненим, суд вважає його задовольнити виходячи з наступного.

Як вже було встановлено, позивачем при зверненні до суду про стягнення боргу з поручителя було пропущено строк, передбачений ст. 559 ЦК України, а тому порука вважається припиненою.

Крім того, згідно висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1635/1636/16-32 від 26.04.2016 року, запис "ОСОБА_5." у графі "Поручитель" у додатковій угоді від 04.02.2009 року до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_5 не укладала додаткову угоду про внесення змін до договору поруки, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо визнання додаткової угоди від 04.02.2009 року до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року укладену між Акціонерним комерційним інноваційним банком " Укрсиббанк" та ОСОБА_5 недійсною.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 2015, 261, 526, 554, 559, 610, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ " УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " УкрСиббанк" в рахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту -

1 489 697грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " УкрСиббанк" в рахунок пені - 236 579 грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " УкрСиббанк" в рахунок відшкодування судових витрат - 3654 грн.

А всього стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ

" УкрСиббанк"- 1 729 930 грн. 92 коп.

В задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ " УкрСиббанк" - задовольнити.

Визнати додаткову угоду від 04.02.2009 року до Договору поруки № 144788 від 27.09.2007 року укладену між Акціонерним комерційним інноваційним банком " Укрсиббанк" та ОСОБА_5 - недійсною.

Визнати Договір поруки № 144788 від 27.09.2007 року укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком " Укрсиббанк" та ОСОБА_5 - припиненою.

Стягнути з ПАТ " УкрСиббанк" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування судових витрат - 372.49 грн

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів через Дарницький районний суд м. Києва з моменту його проголошення.

Суддя