Рішення № 61566517, 26.09.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/10574/13ц

Провадження № 2/712/1629/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

21 вересня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі

головуючого - Мельник І.О.

з участю секретаря - Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 05.08.2010 позивач уклав з відповідачем угоду № 0323766 з додатками № 1 та № 2 з метою придбання легкового автомобіля «Chery Amulet», вартістю 62 400 грн. Відповідно до ст.1 даної угоди пердметом цієї угоди є надання учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонми угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невідємними частинами угоди. Згідно з статтею 2 угоди «Авто Просто» є товарством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасникам через систему придбання у групах Авто Так. ТОВ «Авто просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою. На виконання своїх зобов'язань позивачем було сплачено 33 018,09 грн., виконуючи свої забов'язання за указаним договором право на отримання автомобіля він не отримав. Вважає, що угода № 0323766 з додатками № 1 та № 2 укладена з порушеннями закону, внаслідок застосування відповідачем нечесної підприємницької діяльності, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду. Просить стягнути з відповідача сплачений вступний внесок, а ткож щомісячні платежі за період з вересня 2010 по лютий 2013.

Позивач та його представник - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, скерував письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити.

Зі згоди позивача, рішення ухвалюється при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.08.2010 позивач уклав з відповідачем угоду № 0323766 з додатками № 1 та № 2 з метою придбання легкового автомобіля «Сhery Аmulet», вартістю 62 400 грн.

Відповідно до статті 1 даної угоди предметом цієї угоди є надання учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами угоди.

Згідно зі статтею 2 угоди «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах Авто Так. ТОВ «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Відповідно до ст. 3 угоди ТОВ «Авто Просто» зобов'язалось надати учаснику системи послуги, зокрема, включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобіля; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистриб'ютору за рахунок коштів, сплачених учасниками системи; забезпечення отримання автомобіля учасником системи згідно з умовами угоди тощо.

За умовами ст. 5 угоди позивач, в свою чергу, зобов'язався виконувати зобов'язання, передбачені угодою, в порядку та строки, визначені угодою, зокрема, сплатити вступний внесок; сплатити за право на отримання автомобіля при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; отримати автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою тощо.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач виконував умови вказаної угоди у повному обсязі, зокрема, 05.08.2010 ним було сплачено 2 246, 40 грн. вступного внеску при укладенні угоди, а з вересня 2010 року по лютий 2013 року він продовжував виконувати умови угоди, сплачуючи щомісячні повні внески на виконання ст. 5 угоди, загалом сплативши на користь відповідача 33 018,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється.

Згідно із п. 7 ч. З ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» суд вважає, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Аналіз змісту спірного договору від 05 серпня 2010 року, укладеного між сторонами, дає підстави дійти висновку, що в договорі виключені та обмежені права покупця як споживача стосовно продавця, передбачені договором та законом, звужені обов'язки ТОВ «Авто Просто», які передбачені в положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета договору та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права ТОВ «Авто Просто», які суперечать вимогам чинного законодавства, а саме те, що предметом договору є право придбання автомобіля.

Враховуючи, що при укладені договору з позивачем ТОВ «Авто Просто» діяло недобросовісно, внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 33018,09 грн., сплачених за договором № 0323766 від 05.08.2010, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 10,11, 57-60, 88, 209, 212, 214,215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до договору №0323766 від 05.08.2010 року в сумі 33 018,09 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: