Постанова № 61566167, 22.09.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6173/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Григорчук В.М.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: Тхорука С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону УПП м.Рівне, ДПП Тхорука Сергія Олексійовича про визнання постанови серії ПС2 №762367 від 6 травня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення протиправною та не чинною,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти №3 батальйону УПП м.Рівне, ДПП Тхорука С.О. про визнання постанови серії ПС2 №762367 від 6 травня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення протиправною та не чинною. Вказує, що 06 травня 2016 року від інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Рівне ДПП рядового Тхорука С.О. отримав копію постанови серії ПС2 № 762367 від 06 травня 2016 року, якою позивача визнано винним у порушенні п.15.9.(г) Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. З наведеної постанови вбачається, що 06 травня 2016 року о 13 год. 00 хв., позивач у місті Рівне на вулиці К.Савури здійснив зупинку свого транспортного засобу «Міцубісі-Лансер X» р.н.з. НОМЕР_1 на відстані 9,80 м від краю проїзної частини з вулицею Київською, м. Рівне, тоді як автомобіль повинен стояти на відстані 10 м від перехрестя. Вважає постанову незаконною, оскільки заміри проводились працівниками поліції без участі понятих і були спотворені, так як позивач в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провів заміри і відстань від транспортного засобу до перехрестя складала 10 м 03 см. Вказує, що його автомобіль був припаркований в кармані стоянки, що підтверджується доданими фото, перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів не створював. Просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві просив їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що визначити візуально відстань неможливо, умислу на порушення правил дорожнього руху не було. Протокол про порушення ПДР не складався.

Відповідач Тхорук С.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити в задоволенні позову. Суду пояснив, що 06 травня 2016 року було отримано виклик за номером 102, про те, що автомобіль позивача заважає руху. Автомобіль ОСОБА_1 був припаркований частково в кармані, передньою частиною. Це незначне порушення.

Заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача Тхорука С.О., дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення відповідача, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають до задоволення.

З копії постанови серії ПС2 № 762367 у справі про адміністративне правопорушення від 06 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Міцубісі-Лансер X» р.н.з. НОМЕР_1, 06 травня 2016 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне, вул. Клима Савури порушив правила зупинки, здійснив зупинку транспортного засобу, ближче 10 м, а саме 9 м80 см від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив пункт 15.9.»г» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП, та підданий штрафу у розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічно згідно вимог ст. 33 згаданого Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не враховано зазначених вимог Закону - не з'ясовано чи справді була подія адміністративного правопорушення, чи є його винна, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність тощо.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із копії постанови серії ПС2 № 762367 у справі про адміністративне правопорушення від 06 травня 2016 року не вбачається, що при вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення були свідки чи поняті.

Як встановлено в судовому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КупАП не складався.

У відповідності до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З позову та долучених копій фото вбачається, що позивач правил дорожнього руху не порушував.

Суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.

За таких обставин суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною, при винесенні оскаржуваної постанови не були з'ясовані всі обставини справи, не встановлені свідки правопорушення, фотофіксації порушення не здійснено, а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідачем, на якого в даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем 06 травня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача про те, що він не порушував п. 15.9 «г» ПДР України відповідачем не спростовані, тому повідомлені позивачем обставини про протиправні дії інспектора роти №3 батальйону УПП м.Рівне, ДПП Тхорука С.О., суд вважає достовірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 288 КУпАП, ст.ст. 71, 159, 160, 162, 163,171-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною постанову серії ПС2 №762367 від 6 травня 2016 року про піддання адміністративному стягненню ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП та скасувати її, справу провадженням закрити.

Стягнути з Головного управління поліції у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, що складаються із судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського Апеляційного Адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: