Рішення № 61564129, 27.09.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/1020/16-ц

провадження у справі № 2/0285/775/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді…………….……Літвин О.О.

секретаря……………… ОСОБА_1

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з нього аліменти на утримання їх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Кристіни, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошові сумі в розмірі 2 400 грн. щомісячно.

В обґрунтування позову зазначила, що їх спільні діти повністю знаходиться на її утриманні, а відповідач ухиляється від надання будь-якої матеріальної допомоги, хоча має таку можливість.

Сторони в судове засідання не прибули.

Позивачка в письмовій заяві до суду просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Враховуючи те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений в порядку, визначеному ст. 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовими повістками від 09.04.2016 року та 02.07.2016 року, про причини неявки до суду він не повідомив, заперечення проти позову не подав, суд вважає за можливе ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обовязок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обовязків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обовязку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини, вони зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст. 141, 180 СК України).

Способи виконання обовязку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст. 181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстровані шлюбі з 10.08.2001 року та є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Домовленості про їх утримання сторони не досягли.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, або будь-яких доказів на спростування доводів позивачки в частині стягнення з нього аліментів саме у твердій грошовій сумі, суду надано не було.

Наявність будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання відповідачем матеріальної допомоги своїм дітям, на момент розгляду справи не існує.

Відповідач є здоровою молодою особою 38 років; офіційно не працює; інших дітей чи непрацездатних батьків на утриманні не має; не приймає участі у вихованні чотирьох своїх неповнолітніх дітей та не створює всі необхідні умови для їх розвитку і життя; в судове засідання не прибув та не надав жодних заперечень проти позову, в тому числі і будь-яких відомостей щодо його заробітку, відтак він спроможний сплачувати аліменти.

Обовязок по утриманню неповнолітніх дітей не може бути покладений виключно на їх матір.

Враховуючи визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (ст. 7 Закону: 1228 грн. для дітей віком до 6 років та 1531 грн. для дітей віком від 6 до 18 років); розмір середньої заробітної плати по Житомирський області (згідно з офіційними даними Мінфіну України та Державного комітету статистики у Житомирській області за липень 2016 року вона становила 4265 грн.); потребу позивачки у фінансовій допомозі з боку відповідача, який є людиною працездатного віку, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному в позові, тобто по 600 грн. на кожну дитину щомісячно. Така сума аліментів є реальною, відповідатиме, як інтересам усіх чотирьох дітей, так і матеріальному становищу та стану здоровя платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості, та надасть змогу забезпечити мінімальні життєві потреби усіх дітей.

Закон рівною мірою покладає обовязок щодо утримання неповнолітніх дітей на обох батьків, що разом із присудженою сумою аліментів, забезпечить належне їх утримання.

Також суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, статтями 141, 180-184, 191 СК України - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 (шістсот) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 04 квітня 2016 року до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання, а в іншій частині в загальному порядку.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів після одержання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Головуючий суддя О.О. Літвин