Ухвала суду № 61563216, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.09.2016Справа № 910/31870/15

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" м. Києва

на дії Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремень НП" м. Києва

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника Петренко В.В.,

від органу Державної виконавчої служби не з'явився,

від заінтересованої особи не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що двома постановами старшого державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ВП № 51961532 від 17 серпня 2016 р. відповідно відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/31870/15 від 28 квітня 2016 р. та накладено арешт на майно боржника і оголошено заборону на його відчуження.

Указані постанови всупереч вимог ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) в установлений строк йому надіслані не були, що позбавило його можливості самостійно виконати рішення суду. Також посилався на те, що виконавчий документ було пред'явлено до органу державної виконавчої служби не за місцем виконання рішення.

З цих підстав скаржник просив визнати дії Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо винесення постанов ВП № 51961532 від 17 серпня 2016 р. про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження неправомірними, а постанови скасувати.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подані скарги.

Орган Державної виконавчої служби та заінтересована особа письмових пояснень на скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 1212 ГПК України у відсутності представників органу Державної виконавчої служби та заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у скарзі слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2013 р. старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову ВП № 51961532 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/31870/15 від 28 квітня 2016 р., який було направлено йому за належністю Білозерським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Згідно вимог ч.ч. 6-8 ст. 20 Закону у разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 25. Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи, що Білозерський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області згідно вищевказаних вимог Закону передав виконавчий документ до виконання за місцезнаходженням майна боржника, а саме с. Хутори Черкаського району Черкаської області, то державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження на підставі оскаржуваної постанови.

Згідно вимог ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Отже, Законом встановлено порядок відновлення порушеного права боржника самостійно виконати рішення суду, який не передбачає визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження, несвоєчасно одержаної стороною виконавчого провадження. Тому доводи скаржника з цього є безпідставними.

Також встановлено, що у день відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову ВП № 51961532 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Доказів порушення державним виконавцем прав та законних інтересів скаржника під час вирішення питання про арешт належного йому майна та оголошення заборони на його відчуження суду не надано, зокрема, відсутності в матеріалах виконавчого провадження, які були передані Білозерським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області до Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, заяви стягувача про накладення арешту на майно боржника.

Доводи скаржника з цього приводу є необгрунтованими.

Тому державний виконавець правомірно наклав арешт на майно боржника та оголосив заборону на його відчуження.

За таких обставин у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" м. Києва на дії Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відмовити.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар