Ухвала суду № 61562267, 27.09.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/539/15-к

Номер провадження № 1-кп/629/17/16

У Х В А Л А

27 вересня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., прокурора Іванчака А.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжних заходів обвинуваченим по справі:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 32, який фактично мешкав за адресою: с. Воровського, Близнюківського району, Харківської області, вул. Радянська, б. 14, раніше судимого:

- 05.07.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 12.06.2012 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 19.06.2014 року умовно-достроково на строк 1 рік 1 місяць 29 днів за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 року, відносно якого обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, м-н 6, б. 1, кв. 14, не військовозобовязаного, раніше судимого:

- 10.09.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 16.07.2014 року за амністією, відносно якого обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н ОВ И В:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

27 березня 2015 року судом була обрана міра запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

12 грудня 2015 року судом була обрана міра запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

30.09.2016 року спливає шістдесят днів тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні прокурор Іванчак А.О., з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою просив продовжити у відношенні них застосування обраного запобіжного заходу, посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, вважав, що прокурором не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надано жодного доказу щодо збільшення чи зменшення ризиків, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, переховуватися від суду не буде, має намір відшкодувати шкоду потерпілим.

Захисник ОСОБА_1 вказала на відсутність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказала на те, що прокурором не обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, обвинувачені не намагаються уникнути відповідальності, мають постійне місце проживання, а тому слід обрати запобіжний захід у відношенні її підзахисних у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку адвоката ОСОБА_1 щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт.

При вирішенні зазначених клопотань суд виходить з наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів середньої тяжкості, наявні ризики, передбачені п.п.1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжувати свою злочинну діяльність.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачені можуть переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень в яких вони обвинувачуються, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд враховує, що судове слідство у справі триває.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, а тому продовження обвинуваченим строків запобіжних заходів є виправданим.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу обвинуваченим по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою до 25 листопада 2016 року, вважаючи жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 25 листопада 2016 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 25 листопада 2016 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 27 вересня 2016 року.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова