Вирок № 61562103, 27.09.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2061/16-к

Провадження № 1-кп/628/248/16 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р. Куп'янський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді - Цендра Н.В., за участю секретаря - Кравцової В.М., прокурора Слупицької А.І., провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янськ, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сенькове, Купянського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч. 2 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 02.10.2015 близько 21:00 в с. Сенькове Куп'янського району Харківської області, знаходячись біля кафе-магазину, яке розташоване за адресою: вул. Харківська, буд.49 втрутився в словесний конфлікт між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в область потилиці ОСОБА_2, від чого потерпілий впав на землю, продовжуючи свої злочинні дії, сів зверху на потерпілого та наніс ще два удари кулаками лівої та правої рук по черзі в область обличчя потерпілого, після того як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встали з землі, а ОСОБА_2 пішов додому, ОСОБА_1 пішов за ним та знову почав словесний конфлікт, в ході якого наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область носа, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, крововиливів в під очних областях з права і зліва, з наявністю закритого перелому кісток носа без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 160-КП/16 від 25 березня 2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, цивільний позов також не визнав та пояснив, що восени 2015 р. він та його друзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийшли до магазину в с. Сеньково по вул. Харківській, сиділа на лавочках, пили пиво. Біля них на лавочках сидів потерпілий, разом з цивільною дружиною ОСОБА_5, вони також пили пиво. Через деякий час потерпілий ОСОБА_2 втрутився в розмову обвинуваченого та ОСОБА_3, а потім схватив ОСОБА_3, на що обвинувачений попросив не чіпати його друга, тому потерпілий «переключився» на обвинуваченого, схватив його (ОСОБА_1.) за одяг, чи штовхнув його (ОСОБА_1 не пам'ятає), у зв'язку з чим вони разом впали на землю. В цей момент ОСОБА_5 штовхнула ОСОБА_3 і останній впав через лавку на землю. В цей час він (ОСОБА_1.) намагався встати з землі, однак потерпілий не давав та хотів його завалити назад, тому він (ОСОБА_1.) встав на «корточки» та намагався тримати потерпілого, щоб він не звалив його з ніг, при цьому ніякі удари не наносив, та просив ОСОБА_5, щоб вона забрала потерпілого, а остання почала бити його по спині. Через деякий час вони встали, потерпілий сів на лавочку, а ОСОБА_5 казала «Йди звідси бо в нього не все з головою». Потім він (ОСОБА_1) запропонував провести потерпілого до додому. Він пішов разом з потерпілим, підійшли до клуба і там потерпілий відразу завдав йому удар в голову у скроню, на що він (ОСОБА_1) у відповідь, для самозахисту наніс один удар від якого потерпілий впав на землю. Після цього до них відразу підійшов ОСОБА_6 забрав потерпілого та разом з ОСОБА_5 повів потерпілого додому.

Однак, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винність у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що він разом з ОСОБА_5, та ОСОБА_7 сидів в кафе, коли кафе закрилось ОСОБА_7 пішов до дому, а він разом з цивільною дружиною ОСОБА_5 сіли на лавках біля магазину. Через деякий час він почув, що ОСОБА_3 почав нецензурно виражатися відносно ОСОБА_5, він став підходити до ОСОБА_3, і почув удар в потилицю, від чого він впав на бік, перевернувся на спину, почав вставати, однак ОСОБА_1 присів на нього зверху та наніс 2 удари, при цьому він (ОСОБА_2.) закривався руками. Після чого він (ОСОБА_2.) взяв за руку ОСОБА_1, сказав «Усе, завтра побалакаємо», тоді обвинувачений почав вставати. Разом вони встали та розійшлися. ОСОБА_5 сказала, що пішли додому, однак в неї впала сумка та її вміст розсипався і вона залишилася все збирати, а він (ОСОБА_2.) пішов вперед. За ним пішов ОСОБА_1, який наздогнав його біля клубу. Біля клуба він (ОСОБА_2) обернувся подивитися де ОСОБА_5 і в цей момент він отримав удар в ніс, від якого він впав на щебінку, та вдарився потилицею. Після чого приблизно 5 хвилин лежав без тями. Коли прийшов до тями, біля нього були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і вони разом пішли до дому. Також повідомив, що він та обвинувачений були випивши.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який повідомив, що в жовтні 2015 р. він ОСОБА_1 та Цвєтков сиділи в магазині, на вулиці стояв ОСОБА_7 і виражався в їх адресу нецензурно. Через деякий час підійшов ОСОБА_4. Потім магазин закрився і вони (ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_4) сіли на лавочки, які знаходяться рядом біля магазину. Рядом з ними на лавочках сиділа ще одна жінка, а також потерпілий та ОСОБА_5 Через деякий час, можливо після того, як він (ОСОБА_3.) щось сказав в адресу ОСОБА_5, (він не пам'ятає), на нього «пішов» агресивно налаштований ОСОБА_2 Однак ОСОБА_1 сказав, щоб він(ОСОБА_2.) не чіпав його, у зв'язку з цим у них виник словесний конфлікт і ОСОБА_1 відштовхнув у груди потерпілого. В цей час до нього (ОСОБА_3.) підбігла ОСОБА_5 та штовхнула його, від чого він впав через лавку та розбив голову. Коли вже встав, то побачив, що ОСОБА_1 тримав потерпілого за плечі, а останній тримав ОСОБА_1 за ноги, при цьому обвинувачений казав, щоб потерпілий заспокоївся, конфлікт стих і вони розійшлись. Потім ОСОБА_1 запропонував проводити потерпілого додому. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли, а він (ОСОБА_3) йшов трохи далі. Потім між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт і він (ОСОБА_3) побачив, як ОСОБА_1 вдарив в обличчя ОСОБА_2, від чого останній впав. Через деякий час підійшов ОСОБА_6 підняв потерпілого і всі розійшлися.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка повідомила, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого. 02.10.2015 р. прийшли з чоловіком в кафе, сиділи за столом. О 21.00 кафе зачинилося і вона, потерпілий, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 пішли, сіли на лавках біля кафе. Коли прийшли, там вже сиділи ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Цвєтков та ще якась жінка. Через деякий час ОСОБА_7, Кіслиція, Цвєтков пішли. Вони залишились, сиділи спілкувались. Потім жінка почала спілкуватися з потерпілим, однак ОСОБА_3 почав перебивати їх, та лаятися, тому вона (ОСОБА_5) зробила йому зауваження. ОСОБА_8 почав підходити до неї, а ОСОБА_7 встав, щоб її захистити. В цей час встав ОСОБА_1 і наніс удар по потилиці потерпілому, від чого останній впав, а ОСОБА_8 взяв пляшку та хотів вдарити нею потерпілого, тому вона штовхнула ОСОБА_8 і він впав. Коли вона обернулася, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на землі, а ОСОБА_1 знаходиться зверху нього, при цьому потерпілий тримав обвинуваченого за ноги, а останній в цей час наносив удари руками. Вона підбігла, почала кричати, щоб він (ОСОБА_1) встав, а ОСОБА_1 відповів що не може встати, оскільки потерпілий тримає його за ноги. Потім вони розійшлися. Потерпілий сказав, що пішли додому. Тоді до них пристав ОСОБА_1 з пропозицією провести. ОСОБА_7 пішов, вона залишилася прибирати речі, а ОСОБА_1 побіг за ОСОБА_7 слідом. Біля кіоску вони (ОСОБА_7 та ОСОБА_1) стали сперечатися, а потім ОСОБА_1 наніс удар в ніс ОСОБА_7, від чого останній впав і втратив свідомість. Відразу до них підійшов ОСОБА_6, ОСОБА_1 і його вдарив, а потім вони (ОСОБА_6 і ОСОБА_5) підняли потерпілого і повели його до дому.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який повідомив, що підійшов до ларька купити цигарки, та побачив компанію, яка сиділа біля ларька на лавочках, це були ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_13 з своєю мамою. Він підійшов до них. Потім підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і також сіли на лавочки. Через деякий час між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розпочався конфлікт. Тому ОСОБА_7 встав, щоб узнати причину конфлікту. Що було потім він (ОСОБА_4) не бачив, оскільки сидів розмовляв. Коли звернув увагу на конфлікт, то побачив, що ОСОБА_1 тримав ОСОБА_7 за плечі, а ОСОБА_7 тримав його за ноги, при цьому він не бачив, щоб ОСОБА_1 наносив удари, а ОСОБА_5 кричала «розніміть» та била по спині ОСОБА_1. Вони розійшлися. Потім ОСОБА_1 запропонував провести ОСОБА_7 додому. Вони пішли вперед про щось розмовляли. Коли трохи відійшли, то він (ОСОБА_4) побачив, як потерпілий махнув рукою в бік ОСОБА_1, а той в свою чергу наніс один удар, від якого потерпілий впав і не двигався хвилин 5. Потім підійшов ОСОБА_6 підняв потерпілого і вони пішли до дому.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6., який повідомив, що 02.10.2015 р. десь о 21.35 год. йшов з електрички, почув крики, кричали хлопці, дівчина, було чути лайку, почув звук удару, підійшов до клубу, там стояли обвинувачений з його сестрою та на підвищених тонах розмовляли. Він підійшов до потерпілого підняв його та разом пішли до дому.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка повідомила, що вона сиділа на «лавках» разом з мамою, ОСОБА_1, та ОСОБА_8, рядом сиділи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Спочатку все було нормально. Потім не зрозуміло через що почалися крики. Потерпілий почав на них кричати. Вони (ОСОБА_5 та ОСОБА_2) були обидва випивши. Встав ОСОБА_3, його штовхнула ОСОБА_5 і він полетів назад через лавочку та вдарився головою. Потім вже ОСОБА_1 встав та запитав чого ти його чіпаєш? Після чого потерпілий почав «кидатися» на ОСОБА_1, при цьому ніхто нікого не бив, а потерпілий намагався завалити ОСОБА_1, штовхнув обвинуваченого і вони обидва впали, лежачі на землі «поштовхалися». Потім ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за ноги та тримав його, а ОСОБА_5 цим часом била ОСОБА_3. Потім всі розійшлися а ОСОБА_1 запропонував провести ОСОБА_2 додому, а вона з мамою залишилася на лавочках. Потім ОСОБА_2 почав обурюватися, і намагався вдарити ОСОБА_1, однак він ухилився та вдарив потерпілого.

-- поясненнями у судовому засіданні експерта ОСОБА_10, який повідомив, що він давав висновки про характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, після проведення слідчих експериментів. Та зазначив, що згідно характеру та локалізації ушкодження можна сказати, що вони могли виникнути і від одного удару нанесеного в область спинки носу потерпілого. Разом з тим роз'яснив, що потерпілому могло бути нанесено і декілька ударів при нанесенні їх в одне і те ж місце, а саме в область спинки носу, а тому механізм та спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які зазначені в слідчих експериментах, не суперечить даним викладеним у висновку експертизи. Також зазначив, що в разі нанесення ударів в одне і теж місце неможливо точно сказати, від одного чи декількох ударів стався перелом кістки носу. Крім того зазначив, що в медицині враховується, що будь-яке пошкодження нанесене в область голови може супроводжуватися струсом мозку.

Винуватість обвинуваченого доводиться також письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, запис № 7304 від 03.10.2015 р., про те, що 03.10.2015 р. до КМЛ -2 смт Ківшарівка звернувся ОСОБА_2 з діагнозом гематома потилочної частини голови, перелом кісток носа, який пояснив, що 02.10.2015 р. о 21.00 год. в с. Сеньково по вул. Набережній, його побили односельці. (т.2 а.кр.пр. 9)

Заявою ОСОБА_2, в якій він просив притягнути до відповідальності ОСОБА_3., ОСОБА_1, які 02.10.2015 р. о 21.00 год. знаходячись біля кафе в районі сільського клубу с. Сеньоково, без причини причинили йому тілесні пошкодження. (т. 2 а.кр.пр. 10)

Протоколом огляду місця події від 14.03.2016 р., та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_2, з якого вбачається, що місцем події є ділянка місцевості розташована за адресою Харківська область, Куп'янський район, с. Сеньково, вул. Харківська, 49. За даною адресою розташоване кафе-магазин. Справа від магазину знаходиться площадка, на якій в П-образній формі розміщені три металеві лавки. Справа від даної площадки, розташований Сеньківський Будинок Культури. Як пояснив ОСОБА_2 02.10.2015 р., ОСОБА_1, на даній площадці, наніс йому удар в область потилиці, від чого він (ОСОБА_2) впав, а ОСОБА_1 нахилився над ним та продовжив наносити удари в обличчя. Потім їх розмирили. Після чого він (ОСОБА_2) забрав ОСОБА_5 та пішов додому. Коли відійшов від лавок приблизно 60 м, та знаходився біля БК, то ОСОБА_1 його догнав і наніс удар правою рукою в область носа, від чого він впав на землю. (т.2 а.кр.пр. 13-16).

Висновком Експерта № 160-КП/16 від 25.03.2016 р. з якого вбачається, що у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, крововиливів в під очних областях з права і зліва, з наявністю закритого перелому кісток носа без зміщення. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в строк, який зазначений в постанові. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. (т.2 а.кр.пр. 28-29).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 15.03.2016 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_2, у присутності понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_10, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 добровільно пояснив та показав, як 02.10.2015 о 21.00 за адресою: Куп'янський район, с. Сеньково. вул. Харківська № 49 біля кафе. ОСОБА_1 встав з лавочки і завдав удар кулаком руки (правої) в область потиличної області голови ОСОБА_2 від чого останній впав на землю і потім ОСОБА_1 завдав ще два удари в область обличчя кулаками рук. Після чого удари не завдавав, тільки коли ОСОБА_2 пішов додому то ОСОБА_1 наздогнав його і завдав ще один удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_2.(т.2 а.кр.пр. 70-72)

Висновком експерта № 123-КП/16 від 16.03.2016 р., з висновків якого вбачається, що враховуючи характер і локалізацію виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2, можна сказати, що механізм їх утворення не суперечить показам громадянина ОСОБА_2, даними ним в ході слідчого експерименту від 15.03.2016 року. (т.2 а.кр.пр. 74-75)

Висновком експерта № 161-КП/16 від 25.03.2016 р., з висновків якого вбачається, що враховуючи характер і локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, можна сказати, що механізм та спосіб утворення тілесних ушкоджень не суперечить показанням громадянина ОСОБА_2, даними ним в ході слідчого експерименту від 15.03.2016 року. (т.2 а.кр.пр. 32-33)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.05.2016 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю свідка ОСОБА_5, у присутності понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_10, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_11 добровільно пояснила та показала, як 02.10.2015 приблизно о 19.30 вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 знаходилася поблизу магазину в с. Сенькове Куп'янського району... ОСОБА_2 вирішив її захистити та встав з лавки, в цей час до нього підійшов ОСОБА_1. Після чого ОСОБА_1. завдав ОСОБА_2 1 удар кулаком правої руки в потиличну частину голови. Від вказаного удару ОСОБА_2 впав на землю, на спину. Потім ОСОБА_1 сів на ОСОБА_2 зверху та почав завдавати йому удари кулаками обох рук в область обличчя, а саме носу, таким чином спричинив ОСОБА_2 не менше 4-х ударів. Після чого у ОСОБА_2 з носу пішла кров, однак він зміг піднятися. Після чого, вона разом зі ОСОБА_2 направилися додому. ОСОБА_1 також направився за ними маючи намір їх провести. Потім між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. знову виник словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_1 завдав 1 удар кулаком правої руки в область носа ОСОБА_2, від вказаного удару останній впав. (т.2 а.кр.пр. 76-78)

Висновком експерта № 261-КП/16 від 18.05.2016 р., з висновків якого вбачається, що враховуючи характер і локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, можна сказати, що механізм та спосіб їх утворення не суперечить показанням громадянки ОСОБА_5, даними нею в ході слідчого експерименту від 18.05.2016 року. (т.2 а.кр.пр. 80-81)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.05.2016 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю свідка ОСОБА_3, у присутності понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_10, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 добровільно пояснив та показав, як 02.10.2015 приблизно о 19.30... знаходилися поблизу магазину в с. Сенькове, Куп'янського району. Харківської області, в цей час поруч з магазином на лавках також знаходилися ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_5... В ході розпиття алкогольних напоїв між ним та Дар'єю виник словесний конфлікт, після чого ОСОБА_2 встав з лавки та направився в його сторону, на що ОСОБА_1 намагався відгородити його від ОСОБА_2 В цей час його (ОСОБА_3) штовхнула ОСОБА_5, від вказаного поштовху він впав з лавки, тому продовження конфлікту не бачив. Після чого ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 направилися в напрямку старого магазину. В цей момент між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можливо знову виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1. спричинив ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область обличчя. (т.2 а.кр.пр. 82-84)

Висновком експерта № 262-КП/16 від 18.05.2016 р., з висновків якого вбачається, що враховуючи характер і локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, можна сказати, що механізм та спосіб їх утворення не суперечить показанням громадянина ОСОБА_3, даними ним в ході слідчого експерименту від 18.05.2016 року. (т.2 а.кр.пр. 86-87)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2016 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю свідка ОСОБА_4, у присутності понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_10, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 добровільно пояснив та показав, як 02.10.2015 приблизно о 21.30... знаходилися поруч з кафе в с. Сенькове, Куп'янського району... між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. виник словесний конфлікт. Після чого ОСОБА_2 встав з лавки та направився в сторону ОСОБА_3., в цей час ОСОБА_1 почав зупиняти ОСОБА_2 при цьому торкаючись своєю рукою в область плеча ОСОБА_2 Подальшого продовження конфлікту свідок не бачив. Коли в подальшому свідок звернув увагу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 то побачив, що в цей час ОСОБА_2 розташовувався в положенні напівсидячи, при цьому тримав ОСОБА_1 своїми руками за стегна його ніг. Після чого вказані особи направилися в напряму старого магазину. У зв'язку з чим в подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, свідку невідомо у зв'язку з чим, однак в цей час ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область обличчя. (т.2 а.кр.пр. 88-90)

Висновком експерта № 280-КП/16 від 24.05.2016 р., з висновків якого вбачається, що враховуючи характер і локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, можна сказати, що механізм та спосіб їх утворення не суперечить показанням громадянина ОСОБА_4, даними ним в ході слідчого експерименту від 21.05.2016 року. (т.2 а.кр.пр. 92-93)

Судом встановлено, що відсутні будь-які законні підстави не довіряти показанням потерпілого та вказаних свідків, стосовно того, що конфлікт відбувався саме між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, в ході якого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, оскільки вони логічні, послідовні, повністю відповідають іншим матеріалам кримінального провадження та у сукупності дають повну картину скоєного кримінального правопорушення

Стосовно доводів обвинуваченого про те, що ним був нанесений один удар, то вони спростовуються показами самого потерпілого ОСОБА_2, та свідка ОСОБА_5 які узгоджуються з висновками експерта № 123-КП/16 від 16.03.2016 р., № 261-КП/16 від 18.05.2016 р., та з поясненнями експерта у судовому засіданні, який зазначив, «що потерпілому могло бути нанесено і декілька ударів, при нанесенні їх в одне і те ж місце, а саме в область спинки носу, а тому механізм та спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які зазначені в слідчих експериментах, не суперечить даним викладеним у висновку експертизи».

Що стосується показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, про те, що вони не бачили, щоб ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2, біля лавок, то суд скептично відноситься до них, і вважає, що такими поясненнями вказані свідки намагаються зменшити ступінь участі обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні, оскільки вони є друзями обвинуваченого.

Разом з тим, дані свідки, як вже зазначено вище, підтвердили, що конфлікт відбувся саме між обвинуваченим та потерпілим, та не вказували, що вони були свідками всього конфлікту, в якому ОСОБА_1 не наносив удари потерпілому, а просто зазначили, що вони не бачили щоб ОСОБА_1 наносив удари біля лавок.

Відносно показань свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 біля лавок не бив ОСОБА_2, а тільки намагався завалити потерпілого, та відносно того, що вона бачила, як ОСОБА_2 наніс один удар по ОСОБА_1 внаслідок чого останній у відповідь наніс удар ОСОБА_2, то суд критично відноситься до них, оскільки свідок допитувався також щодо попередніх показань, які вона давала на досудовому розслідуванні, та які не узгоджувалися з її показами, а саме, що «ОСОБА_1 наніс один удар кулаком … в область голови ОСОБА_2.. Після чого ОСОБА_2 впав. В цей час ОСОБА_1 почав відходити від нього, але ОСОБА_2 вхопився за його ноги та не відпускав. Після її мама взяла з собою і вони пішли додому, що було далі їй не відомо» (т. 2 а.кр.пр. 66). Однак свідок ОСОБА_9 не змогла пояснити суду, чому між її показами, які вона давала в судовому засіданні, та показами, які вона давала на досудовому розслідуванні, такі розбіжності, тому суд вважає, що такими поясненнями свідок також намагалася зменшити ступінь участі обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні.

Стосовно доводів обвинуваченого, про те, що біля клубу він наніс удар для самозахисту, то суд вважає їх безпідставними, та розцінює їх як спосіб захисту, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про необхідну оборону" № 1 від 26 квітня 2002 року необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Приведені у вироку докази свідчать, що ОСОБА_1 не перебував у стані необхідної оборони, оскільки в момент нанесення потерпілому тілесних ушкоджень з боку останнього не існувало суспільно-небезпечного посягання на життя і здоров'я обвинуваченого, яке потребувало негайного відвернення чи припинення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, а тому не вбачає підстав для його виправдання.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, українець, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, за місцем мешкання характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України раніше не судився.

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує те, що він вчинив невеликої тяжкості кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини даного кримінального провадження, дані про особу винного, його майновий стан, суд приходить до висновку, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням покарання передбаченого санкцією даної статті, у вигляді громадських робіт, та вважає, що таке покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75, 76 КК України, у суду відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред"явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч.1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так по кримінальному провадженню заявлені цивільні позови:

Прокурором Куп'янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури в порядку ст. 36 КПК України про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в сумі 1 459,95 грн., які були витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 Враховуючи, що позов є обґрунтованим і підтверджений належними доказами, суд задовольняє його в повному обсязі.

Потерпілим ОСОБА_2, який складається з вимог про стягнення матеріальної шкоди - витрат на медичні препарати в сумі 973,52 грн., немайнової шкоди в розмірі 8 000 грн., та витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенні з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6, від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 повинен відшкодувати суму матеріальної шкоди, яку поніс потерпілий на лікування в розмірі 973,52 грн., що підтверджується документально, а саме випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4255, листком лікарських призначень, чеками. (т.1 а.кр.пр. 43-51)

Відповідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. при вирішенні питанні про відшкодування моральної шкоди також враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_2 терпів фізичний біль і страждання у зв'язку із ушкодженням здоров'я, змушений був проходити лікування в умовах стаціонарного лікування за період з 03.10.2015 р. по 08.10.2015 р., проходити медичні обстеження, також на значний термін нормальний ритм і спокій його життя були порушені, а тому із урахуванням характеру та ступеню тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості, а також беручи до уваги думку потерпілого ОСОБА_2, який у дебатах залишив позовну вимогу відносно стягнення моральної шкоди на розсуд суду, оцінює спричинену потерпілому моральну шкоду у 2 000 гривень, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються зокрема з витрат на правову допомогу.

Згідно ч.2 ст. 120 КПК витрати, пов"язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

З урахуванням вказаних вимог закону суд постановивши обвинувальний вирок стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., які підтверджені квитанцією (а.кр.пр.52).

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сенькове, Купянського району Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави в особі Куп'янської міської ради( р/р 31412544700013, ККД 24060300, код ОКПО 37813292, МФО 851011, одержувач: Куп'янське УДКС, банк ГУДКСУ у Харківській області) кошти в сумі 1459,95 грн., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сенькове, Купянського району Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, у відшкодування матеріальної шкоди - 973,52 грн., моральної шкоди - 2 000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн..

У іншій частині позову відмовити.

Речові докази по справі: цифровий диск з відеозаписом допиту ОСОБА_4, ОСОБА_3, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.В.Цендра